СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2019 р. Справа № 5023/2756/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників учасників провадження у справі про банкрутство:

апелянта - Брижань Ю.В. на підставі довіреності №1590 від 10.10.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №001808 від 27.09.2018,

розпорядник майна - Бідна О.І., свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №938 від 26.04.2013,

ПП "Юнітрейд Плюс" - Шишлов О.М. на підставі ордеру серії СМ №47 від 16.01.2019, договору про надання правової допомоги від 16.01.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії СМ №000497,

відділу з питань банкрутства ГТУЮ у Харківській області - Губська О.М. на підставі довіреності №47 від 27.12.2018,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", м. Київ, (вх.№2717 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2019, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Яризько В.О., час проголошення ухвали - 10:45год., дата складання повного тексту ухвали - 12.04.2019 у справі № 5023/2756/11

за заявою Приватного підприємства "АЗЧ Постач" (правонаступником якого є Приватне підприємство "Юнісвіт"), м. Харків,

до Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", м. Харків,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.04.2011 порушено провадження у справі за заявою Приватного підприємства "АЗЧ Постач" про визнання банкрутом Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин".

На теперішній час Державне підприємство "Харківський завод шампанських вин" перебуває у процедурі розпорядження майном.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2018 здійснено заміну кредитора Приватного підприємства "АЗЧ Постач" на його правонаступника -Приватне підприємство "Юнісвіт" в частині кредиторських вимог на суму 3 717 486, 33грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2018 задоволено скаргу ПП "Юнітрейд Плюс" на дії/бездіяльність розпорядника майна. Визнано неналежним виконання обов`язків розпорядника майна ДП "Харківський завод шампанських вин" арбітражним керуючим Стєбєлєвим А.М. у справі № 5023/2756/11. Визнано збори кредиторів та комітету кредиторів 27.06.2018 такими, що відбулись. Припинено повноваження арбітражного керуючого Стєбєлєва А.М. як розпорядника майна ДП "Харківський завод шампанських вин". Призначено розпорядником майна ДП "Харківський завод шампанських вин" арбітражного керуючого Бідну О.І. та зобов`язано арбітражного керуючого Стєбєлєва А.М. протягом 10 днів з дня винесення ухвали суду передати арбітражному керуючому Бідній О.І. всі документи, пов`язані з процедурою розпорядження майном ДП "Харківський завод шампанських вин".

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2018 в частині визнання зборів кредиторів та комітету кредиторів 27.06.2018 такими, що відбулись, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні клопотання ПП "Юнітрейд Плюс" про затвердження ухвалою суду визначену загальними зборами кредиторів кількість голосів на зборах кредиторів боржника від 27.06.2018, відмовлено. В іншій частині ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2018 залишено без змін.

03.12.2018 від розпорядника майна надійшов аналіз фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин".

27.03.2019 від розпорядника майна надійшло клопотання про зобов`язання Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" з метою погашення заборгованості із заробітної плати здійснити списання та подальший продаж морально- та фізично- зношеного, непридатного для подальшого використання майна, перелік якого було подано до Міністерства аграрної політики та продовольства України 03.10.2018.

04.04.2019 від розпорядника майна надійшло уточнене клопотання, просить суд зобов`язати ДП "Харківський завод шампанських вин" виконати фінансовий план підприємства за 2018 рік в частині отримання доходу від списання основних засобів у сумі 5 100 000, 00грн (рядок 1150) з метою погашення заборгованості із заробітної плати.

Дане уточнення прийнято судом до розгляду як таке, що не суперечить вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим подане розпорядником майна клопотання розглянуто з урахуванням його уточнень.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.04.2019 зобов`язано Державне підприємство "Харківський завод шампанських вин" виконати фінансовий план підприємства за 2018 рік в частині отримання доходу від списання основних засобів у сумі 5 100 000,00 гривень (рядок 1150) з метою погашення заборгованості із заробітної плати. Зобов`язано розпорядника майна вжити заходи, спрямовані на вирішення питання щодо обрання подальшої процедури в даній справі, про вжиті заходи повідомити суд. Зобов`язано боржника та Міністерство аграрної політики та продовольства України надати пропозиції щодо подальшої процедури в даній справі, а саме вирішення питання укладення мирової угоди чи введення процедури санації.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що отримання запланованого доходу від списання основних засобів у сумі 5 100 000, 00грн дозволить ДП "Харківський завод шампанських вин" погасити заборгованість із заробітної плати, що є пріоритетним та необхідним заходом у відновленні платоспроможності підприємства, а погашення заробітної плати є необхідною умовою укладання в подальшому мирової угоди.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 10.04.2019 кредитор - Акціонерне товариство "ПУМБ" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині зобов`язання ДП "Харківський завод шампанських вин" виконати фінансовий план підприємства за 2018 рік в частині отримання доходу від списання основних засобів у сумі 5 100 000,00 гривень (рядок 1150) з метою погашення заборгованості із заробітної плати, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні клопотання розпорядника майна Бідної О.І. відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що у клопотанні розпорядник майна не ставить питання вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, а по суті просить суд зобов`язати боржника списати з балансу для здійснення продажу частини майна боржника для погашення вимог кредиторів (погашення вимог із заробітної плати), що в процедурі розпорядження майна боржника не допускається; вважає, що суд не може втручатись в господарську діяльність підприємства. Також апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не досліджено наявність підстав для списання майна боржника.

На думку апелянта, комітет кредиторів у складі ПП "Юнісвіт" і ПП "Юнітрейд Плюс", яким було прийнято рішення про зобов`язання розпорядника майна звернутись з цим клопотанням, є неповноважним.

30.08.2019 матеріали справи №5023/2756/11 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2019 у справі №5023/2756/11; встановлено учасникам справи про банкрутство строк до 20.09.2019 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам провадження у справі про банкрутство строк до 20.09.2019 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 26.09.2019 о 10:45год.

19.09.2019 від розпорядника майна - арбітражного керуючого Бідної О.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№8943), зазначає, що несвоєчасне погашення заборгованості із заробітної плати за рахунок відповідних компенсацій збільшує розмір заборгованості із заробітної плати та загальний розмір кредиторської заборгованості боржника; на думку розпорядника майна, стаття 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, що діяла до 19.01.2013 (надалі - Закону про банкрутство) не містить вичерпних заходів для збереження майна боржника, а заборона щодо списання майна боржника відсутня. Розпорядник майна рішення органу управління боржника про надання чи відмову у наданні згоди на списання майна, розцінює як документ дозвільного характеру, неотримання якого за принципом "мовчазної згоди" дозволяє боржнику здійснити списання основних засобів.

Як вказує розпорядник майна, за принципом мовчазної згоди в.о. керівника ДП "Харківський завод шампанських вин" зобов`язаний виконати фінансовий план підприємства за 2018 рік в частині отримання доходу від списання основних засобів у сумі 5 100 000, 00грн (рядок 1150) з метою погашення заборгованості із заробітної плати.

Розпорядник майна також зазначає, що рішення комітету кредиторів, оформлене протоколом №2 від 21.03.2019, є повноважним.

До початку судового засідання 26.09.2019 від представника боржника надійшло клопотання (вх.№9150), зазначає, що у зв`язку із зайнятістю в іншій судовій справі у м. Суми представник боржника не може бути присутнім у судовому засідання 26.09.2019, у зв`язку із чим, просить відкласти розгляд справи.

Також до початку судового засідання від розпорядника майна надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткового доказу (вх.№9151), зазначає, що 26.09.2019 управлінням внутрішнього аудиту Міністерства аграрної політики та продовольства України було оформлено аудиторській звіт №24-22/20 за результатами проведення позапланового аудиту відповідності діяльності ДП "Харківський завод шампанських вин". Проведеним аудитом встановлено, що діяльність ДП "ХЗШВ" не в повній мірі відповідала вимогам законодавства, на підприємстві відсутні внутрішні регламенти щодо ефективного використання державних коштів і майна, здійснення цінової політики.

Як вказує розпорядник майна, аудиторський звіт містить висновки щодо діяльності з виконання фінансового плану підприємства на 2018 рік та списання основних засобів у сумі 5 100 000, 00грн на підставі оскаржуваної ухвали Господарського суду Харківської області від 10.04.2019 у справі №5023/2756/11.

Оскільки аудиторський звіт №24-22/20 оформлений лише 26.09.2019, розпорядник майна Бідна О.І. вважає за необхідне подати даний аудиторській звіт в якості додаткового звіту.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 26.09.2019 учасники судового процесу висловились, що не заперечують проти розгляду апеляційної скарги за відсутністю представника боржника, оскільки у судовому засіданні присутні представник апелянта і розпорядник майна, яка зверталась до суду з клопотанням, щодо якого була постановлена оскаржувана ухвала.

Розглянувши клопотання представника боржника про відкладення розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Статтею 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про час, дату і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що неможливість явки в засідання суду конкретної особи у зв`язку із зайнятістю такої особи в іншому судовому засіданні не позбавляє боржника права забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника.

При цьому, апеляційний господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України як з числа своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. До того ж, справа №5023/2756/11 про банкрутство ДП "Харківський завод шампанських вин" порушена у 2011 році, відтак, у даному випадку учасники справи не потребують обов`язкової участі адвоката в якості представника.

Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах в порядку статей 73-74 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, самі по собі посилання представника боржника на зайнятість в іншому судовому засіданні, до того ж, без надання суду жодних доказів, як і без надання доказів неможливості розгляду скарги за відсутності представника боржника, не визнаються судом поважними причинами неявки у судове засідання представника боржника.

А ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 про відкриття апеляційного провадження учасники справи були повідомлені, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 26.09.2019 розпорядник майна оголосила суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткового доказу - аудиторського звіту за результатами проведення позапланового аудиту відповідності діяльності ДП "Харківський завод шампанських вин" №24-22/20 від 26.09.2019.

Представник апелянта проти прийняття додаткового доказу заперечує з огляду на те, що аудиторський звіт був складений вже після постановлення судом оскаржуваної ухвали, а суд апеляційної інстанції здійснює перегляд судового рішення на момент його ухвалення.

Представники ПП "Юнітрейд Плюс" і органу з питань банкрутства підтримали клопотання про прийняття додаткового доказу.

Вирішуючи питання прийняття додаткового доказу, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина 3 статті 269 цього Кодексу).

Як вказує розпорядник майна, додатковий доказ - аудиторський звіт об`єктивно не міг бути поданий суду першої інстанції, оскільки датований вже після постановлення судом оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що дослідивши наданий розпорядником майна аудиторський звіт, судом встановлено, що цей звіт не містить відомостей по суті клопотання розпорядника майна про зобов`язання ДП "Харківський завод шампанських вин" виконати фінансовий звіт на 2018 рік, яка була предметом розгляду суду першої інстанції, а лише містить відомості про те, що не прийняття рішення Мінагрополітики про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна ДП "ХЗШВ" призвело до звернення до суду. І вже на виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 10.04.2019 у справі №5023/2756/11 у травні 2019 року було проведено списання основних засобів в кількості 625 одиниць первісною вартістю 1 029 767, 19грн. За результатами реалізації металобрухту від списаних об`єктів державної власності ДП "ХЗШВ" погашено заборгованість із заробітної плати в розмірі 4 421 370, 00грн.

Тобто, даний аудиторський звіт містить відомості вже щодо виконання боржником оскаржуваної ухвали Господарського суду Харківської області від 10.04.2019, у той час, як суд апеляційної інстанції здійснює перегляд ухвали суду першої інстанції на момент її постановлення судом.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає можливим долучити наданий розпорядником майна аудиторський звіт за результатами проведення позапланового аудиту відповідності діяльності ДП "Харківський завод шампанських вин" №24-22/20 від 26.09.2019, однак, здійснює перегляд ухвали суду першої інстанції на момент її постановлення судом за наявними і поданими суду першої інстанції доказами.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 26.09.2019 представник апелянта оголосив доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити.

Представник ПП "Юнітрейд Плюс" проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 10.04.2019 - без змін.

Розпорядник майна оголосила відзив на апеляційну скаргу, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 10.04.2019 - без змін.

Представник органу з питань банкрутства просить ухвалу місцевого господарського суду від 10.04.2019 залишити без змін.

Інші учасники своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, уповноважені представники в судове засідання не з`явились, про причини неявки (крім боржника) суд не повідомили, хоча учасники справи були належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, учасники провадження у справі про банкрутство належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги, а неявка у судове засідання їх представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, про що сторони були повідомлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2019, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Відповідно до положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

З урахуванням положень статей 254-255 Господарського процесуального кодексу України, ухвала Господарського суду Харківської області від 10.04.2019 у даній справі переглядається апеляційним господарським судом в частині зобов`язання Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" виконати фінансовий план підприємства за 2018 рік в частині отримання доходу від списання основних засобів у сумі 5 100 000,00 гривень (рядок 1150) з метою погашення заборгованості із заробітної плати.

Частиною другою статті 232 Господарського процесуального кодексу України визначено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відтак, в іншій частині ухвала Господарського суду Харківської області від 10.04.2019 щодо відкладення судового засідання і зобов`язання розпорядника майна вжити заходи, спрямовані на вирішення питання щодо обрання подальшої процедури в даній справі, а також зобов`язання боржника та Міністерства аграрної політики та продовольства України надати пропозиції щодо подальшої процедури в даній справі, апеляційним господарським судом не переглядається, оскільки в цій частині ухвала суду стосується питань, пов`язаних з рухом справи про банкрутство, та не оскаржується.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, відповідно до фінансового плану ДП "Харківський завод шампанських вин" на 2018 рік, затвердженого Міністерством аграрної політики та продовольства України 24.07.2018 у розділі "Інші доходи від звичайної діяльності" передбачено дохід від списання основних засобів у сумі 5 100 000, 00грн.

В обґрунтування поданого клопотання, розпорядник майна посилається на те, що отримання запланованого доходу від списання основних засобів у сумі 5 100 000, 00грн дозволить ДП "Харківський завод шампанських вин" негайно погасити заборгованість із заробітної плати та перейти до процесу укладання мирової угоди між кредиторами та боржником - ДП "Харківський завод шампанських вин".

З метою виконання затвердженого фінансового плану на 2018 рік, ефективного використання державного майна, погашення заборгованості із заробітної плати, ДП "Харківський завод шампанських вин" звернулось до Міністерства аграрної політики та продовольства України з проханням щодо прийняття рішення про надання згоди на списання морально та фізично зношеного, непридатного для подальшого використання майна із повним пакетом документів, передбачених пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку списання об`єктів державної власності" №1314 від 08.11.2007.

Дане звернення Міністерством аграрної політики та продовольства України було отримано 03.10.2018, що підтверджується листом за вих.№152 від 19.09.2018 з відміткою про його отримання.

Оскільки у визначений Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку списання об`єктів державної власності" термін, відповіді на лист № 152 від 19.09.2018 ДП "Харківський завод шампанських вин" від Міністерства аграрної політики та продовольства України не отримало, 08.01.2019 ДП "Харківський завод шампанських вин" направило до Міністерства аграрної політики та продовольства України листа з проханням повідомити щодо рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна.

Даний лист було отримано Міністерством аграрної політики та продовольства України 14.01.2019, проте ані рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна, ані відповіді на лист від 08.01.2019 ДП "Харківський завод шампанських вин" отримано не було.

Враховуючи те, що Міністерство аграрної політики та продовольства України не надало рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна, розпорядником майна було скликано комітет кредиторів.

Відповідно до пункту 8 статті 16 Закону про банкрутство, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про підготовку та укладення мирової угоди.

Оскільки необхідною умовою укладання мирової угоди є погашення заборгованості по заробітній платі, 21.03.2019 на засіданні комітету кредиторів ДП "Харківський завод шампанських вин" було прийняте рішення про зобов`язання розпорядника майна Бідної О.І. звернутись до Господарського суду Харківської області із клопотанням про зобов`язання ДП "Харківський завод шампанських вин" з метою погашення заборгованості із заробітної плати здійснити списання та подальший продаж морально та фізично зношеного майна, не придатного для подальшого використання майна, перелік якого було подано до Міністерства аграрної політики та продовольства України у пакеті документів супровідним листом №152 від 19.09.2018.

Дане рішення оформлене протоколом зборів комітету кредиторів ДП "Харківський завод шампанських вин" №2 від 21.03.2019, наявне в матеріалах справи.

Враховуючи фактичні обставини справи, а також те, що отримання запланованого доходу від списання основних засобів у сумі 5 100 000, 00грн дозволить ДП "Харківський завод шампанських вин" негайно погасити заборгованість із заробітної плати, що в свою чергу є пріоритетним та необхідним заходом у відновленні платоспроможності підприємства, а погашення заробітної плати є необхідною умовою укладання в подальшому мирової угоди, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання розпорядника майна про зобов`язання ДП "Харківський завод шампанських вин" виконати фінансовий план підприємства за 2018 рік в частині отримання доходу від списання основних засобів у сумі 5 100 000, 00грн (рядок 1150) з метою погашення заборгованості із заробітної плати.

Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до положень Закону України "Про перелік об`єктів прав державної власності, що не підлягає приватизації" за №847 від 07.07.1999 ДП "Харківський завод шампанських вин" відноситься до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягає приватизації.

На час розгляду справи ДП "Харківський завод шампанських вин" не виключено з переліку об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації", відповідно до додатку 1 до Закону України "Про перелік об`єктів прав державної власності, що не підлягає приватизації", що унеможливлює застосування до ДП "Харківський завод шампанських вин" судових процедур санації або ліквідації.

Розпорядником майна до клопотання про зобов`язання боржника виконати фінансовий план на 2018 рік додано копію фінансового звіту ДП "Харківський завод шампанських вин" на 2018 рік, відповідно до якого вбачається, що підприємство планувало отримати у плановому році 5 100 000, 00грн за рахунок інших доходів (код рядка 1150).

Безпосередньо фінансовий план на 2018 рік, затверджений Державним секретарем Міністерства аграрної політики та продовольства України, не містить відомостей, за рахунок яких інших доходів планується отримання доходу у плановому році в розмірі 5 100 000, 00грн.

Згідно наданої розпорядником майна розшифровки до фінансового плану, у рядку 1150 (інші доходи), у тому числі дохід від звичайної діяльності (код рядку 1152/1) планується отримання іншого доходу у розмірі 5 100 000, 00грн від списання основних фондів.

Відповідно до пункту 5 Порядку списання об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 №1314 (надалі - Порядок), списання майна здійснюється суб`єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб`єктом управління рішення про надання згоди на його списання.

Списання майна здійснюється за умови врахування особливостей правового режиму майна, наявності встановлених законодавчими актами обтяжень чи обмежень щодо розпорядження майном (крім випадків, коли встановлено заборону розпорядження майном).

Рішення про надання згоди на списання нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій в необоротні матеріальні активи) приймається суб`єктом управління лише за погодженням з державним органом приватизації за місцезнаходженням суб`єкта господарювання.

Відповідно до пункту 4.4. Статуту ДП "Харківський завод шампанських вин", підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати, віддавати в заставу майнові об`єкти, земельні ресурси, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів підприємство має право лише за попередньою згодою органу управління майном на конкурентних засадах.

ДП "Харківський завод шампанських вин" засновано на державній власності, підпорядковане Міністерству аграрної політики України, правонаступником якого є Міністерство аграрної політики та продовольства України, (орган управління майном) і є підзвітним йому.

Тобто, ДП "Харківський завод шампанських вин" як державне підприємство може здійснювати списання майна, яке перебуває на його балансі, на підставі прийнятого суб`єктом управління рішення про надання згоди на його списання.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що з метою отримання згоди на списання майна суб`єкт господарювання подає суб`єкту управління разом із зверненням стосовно списання майна такі документи:

1) підписане керівником суб`єкта господарювання техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна, в якому містяться розрахунки та/або інша інформація про очікуваний фінансовий результат списання майна та про те, як воно вплине на фінансовий план (для державних підприємств), напрями використання коштів, які передбачається одержати в результаті списання, а також інформація про вплив списання майна на цілісність майнового комплексу і провадження суб`єктом господарювання виробничої та іншої діяльності;

2) відомості про майно, що пропонується списати за даними бухгалтерського обліку (крім об`єктів незавершеного будівництва), згідно з додатком 1;

3) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання, згідно з додатком 2;

4) акт технічного стану майна, затверджений керівником суб`єкта господарювання (не подається у разі списання майна, виявленого в результаті інвентаризації як нестача);

5) відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати (разом з відповідними підтвердними документами);

6) відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, із зазначенням напрямів подальшого використання земельних ділянок, які вивільняються, та у разі наявності - копії відповідних підтвердних документів, зокрема державного акта на право постійного користування землею, кадастрового плану або договору оренди землі;

7) відомості про об`єкти незавершеного будівництва, а саме: дата початку і припинення будівництва, затверджена загальна вартість, вартість робіт, виконаних станом на дату припинення будівництва (ким і коли затверджено завдання на проектування, загальна кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт, кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт, виконаних до їх припинення, стадії виконання робіт);

8) відомості про вчинення дій, спрямованих на визначення можливості застосування інших способів управління щодо нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, зокрема вивчення попиту щодо їх відчуження, оренди, безоплатної передачі іншим суб`єктам господарювання;

9) документи, на підставі яких здійснюється будівництво або реконструкція чи технічне переоснащення діючих об`єктів (у разі, коли майно списується у зв`язку з будівництвом, реконструкцією та технічним переоснащенням);

10) висновок спеціалізованої організації про технічний стан об`єкта нерухомості, що пропонується до списання, із визначенням витрат, необхідних для відновлення такого об`єкта (подається за вимогою суб`єкта управління або державного органу приватизації за місцезнаходженням суб`єкта господарювання).

Згідно наданої розпорядником майна незасвідченої копії листа ДП "ХЗШВ" №152 від 19.09.2018, який згідно відмітки на ньому, отриманий Міністерством аграрної політики та продовольства України 03.10.2018 (докази надсилання відсутні), вбачається, що ДП "ХЗШВ" просить дозволу на списання основних засобів підприємства згідно з пакетом документів:

1. Техніко-економічне обгрунтування.

2. Відомості про майно.

3. Акти інвентаризації.

4. Акти технічного стану майна.

5. Погодження розпорядника майна Бідної О.І. щодо списання об`єктів.

6. Копія фінансового плану майна.

7. Витяг на наявність чи обмежень стосовно розпорядження майном.

8. Наказ на проведення інвентаризація.

9. Протокол засідання комісії.

10. Копії технічних паспортів.

11. Світлини.

До матеріалів справи розпорядником майна не надано жодного з цих документів.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 26.09.2019 на запитання головуючого судді, чому звертаючись до суду із клопотанням про зобов`язання боржника виконати фінансовий план 2018 року з посиланням на ненадання органом управління відповіді на цей лист, розпорядником майна не надані додатки до цього листа, розпорядник майна обґрунтованої відповіді надати не змогла; зазначила, що усі ці документи були подані до Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Судова колегія зазначає, що із матеріалів справи не вбачається, що перелік цих документів був поданий до Міністерства аграрної політики та продовольства України, оскільки розпорядником майна не надані опис вкладання у цінний лист із зазначенням переліку документів, що надсилаються, а штамп Міністерства на незасвідченій копії листа суд не визнає належним доказом надання боржником усього переліку документів.

Згідно матеріалів справи, вдруге боржник звернувся до Міністерства аграрної політики та продовольства України 08.01.2019 із листом, про що розпорядником майна надано належним чином засвідчену копію і докази надсилання листа, в якому боржник просить Міністерство повідомити щодо рішення про надання чи відмову у наданні згоди на списання майна.

Відповідно до пункту 7 Порядку, рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна приймається відповідним суб`єктом управління протягом 30 днів з дати надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, та після погодження з державними органами приватизації відповідно до абзацу третього пункту 5.

Рішення про надання згоди на списання майна оформлюється у формі розпорядчого акта, а про відмову в наданні такої згоди - у формі листа. Рішення про відмову в наданні згоди на списання майна приймається у разі, коли: майно не відповідає вимогам, визначеним у пункті 4 цього Порядку; суб`єкт управління визначив інші шляхи використання майна, що пропонується до списання; суб`єкт господарювання подав передбачені цим Порядком документи з порушенням установлених вимог, а також коли в документах наявні суперечності; у техніко-економічному обґрунтуванні доцільності списання майна відсутні економічні та/або технічні розрахунки, що підтверджують необхідність списання майна (у тому числі визначення впливу списання майна на цілісність майнового комплексу і провадження виробничої та іншої діяльності); відповідно до законодавства заборонено розпорядження майном.

Як зазначає розпорядник майна, боржник не отримав рішення органу управління про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна.

Зазначене розпорядник майна розцінює як "мовчазну згоду" у розумінні Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", і вважає, що боржник набув право на списання основних фондів без отримання відповідного рішення органу управління, оскільки, як зазначає розпорядник майна, боржником подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк рішення органу управління про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна не надано.

Поряд з цим, судова колегія зазначає, що у матеріалах справи не містяться докази на підтвердження доводів розпорядника майна, що боржником подано в установленому порядку заяву та документи щодо списання основних фондів в повному обсязі.

Матеріали справи також не містять доказів, що боржник ухиляється від виконання фінансового плану за 2018 рік в цій частині; таких доказів розпорядником майна до свого клопотання про зобов`язання боржника здійснити такі дії не надано.

Як стверджує розпорядник майна, обставини невиконання боржником фінансового плану підприємства за 2018 рік в частині отримання доходу від списання основних засобів з метою погашення заборгованості із заробітної плати, за наявності у боржника "мовчазної згоди" органу управління на таке списання, стало підставою для звернення до суду з відповідним клопотанням.

У первісному клопотанні розпорядник майна просила суд зобов`язати боржника з метою погашення заборгованості із заробітної плати здійснити списання та подальший продаж морально та фізичного зношеного, непридатного для подальшого використання майна, перелік якого було подано до Міністерства аграрної політики та продовольства України у пакеті документів 03.10.2019 (супровідний лист №152 від 19.09.2018).

При цьому, так і не було зазначено, яке ж саме майно планується до списання.

У подальшому вимоги розпорядником майна були уточнені, суд першої інстанції розцінив їх як такі, що не суперечать вимогам законодавства, і розгляд клопотання здійснювалось в останній редакції, тобто, в тій, в якій було задоволено місцевим господарським судом.

За клопотанням боржника до матеріалів справи була долучена довідка ДП "ХЗШВ", без номеру і без дати, про те, що строка 1150 фінансового плану на 2018 рік в сумі 5 100 000, 00грн складається із доходу від списання основних засобів.

Також боржником був наданий акт інвентаризації основних фондів, які пропонуються до списання ДП "ХЗШВ".

Даний акт складається виключно із такої інформації: рік випуску/дата введення в експлуатацію, інвентарний номер об`єкта і балансова (залишкова) вартість гривень (загальна балансова вартість майна, що підлягає списанню, становить 847 118, 78грн); найменування майна не зазначено.

Жодних доказів, що це саме майно, яке розпорядник майна фактично просить суд зобов`язати боржника списати, і є непридатним для подальшого використання, у тому числі, і чи є це майно заставним, яке перебуває в заставі у АТ "ПУМБ", матеріали справи не містять і розпорядником майна таких доказів суду не надано.

На запитання суду у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 26.09.2019, що це за майно, яке підлягає списанню, який його перелік, чому він не наданий суду, розпорядник майна відповіді суду не надала. Зазначила, що перелік майна подавався до Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Тобто, фактично в матеріалах справи відомості щодо майна, яке розпорядник майна просить суд зобов`язати боржника списати, відсутні.

Як вбачається із оскаржуваної ухвали від 10.04.2019, судом першої інстанції цій обставині оцінки надано не було.

У матеріалах справи містить довідка ДП "ХЗШВ", без номеру і без дати, про те, що боржник має заборгованість по заробітній платі станом на 01.03.2019 у розмірі 6 127, 2т.грн.

Згідно наданої розпорядником майна розшифровки до фінансового плану на 2018 рік, дохід від списання основних фондів планується у розмірі 5 100 000, 00грн.

Тобто, об`єктивно цих коштів не вистачить для повного погашення заборгованості із заробітної плати; у той час, як розпорядник обґрунтовує нагальність клопотання про зобов`язання боржника списати майно необхідністю погасити заборгованість із заробітної плати для отримання можливості перейти до наступної судової процедури у справі про банкрутство - укладення мирової угоди.

В якості правового обґрунтування звернення до суду із клопотанням про зобов`язання боржника виконати фінансовий план підприємства на 2018 рік в частині отримання доходу від списання основних засобів у сумі 5 100 000, 00грн з метою погашення заборгованості із заробітної плати, розпорядник майна посилається на статтю 12 Закону про банкрутство, частина 1 якої передбачає, що господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала.

На думку розпорядника майна, виконання фінансового плану за 2018 рік в частині отримання доходу від списання майна дозволить погасити заборгованість із заробітної плати, яка щомісячно збільшується; розпорядник майна вважає, що кошти, які боржник має витратити для погашення заборгованості із заробітної плати, з урахуванням, що вона щомісячно збільшується, є майном, яке буде збережено, у разі погашення заборгованості.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.03.2019 на адресу комітету кредиторів розпорядником майна було надіслано повідомлення про збори кредиторів, призначені на 21.03.2019 о 09:00год. у приміщенні боржника.

Згідно протоколу №2 від 21.03.2019, було вирішено розглянути питання укладання мирової угоди після здійснення в найкоротший термін заходів щодо погашення заборгованості із заробітної плати; зобов`язати розпорядника майна Бідну О.І. у найкоротший термін звернутись до Господарського суду Харківської області із клопотанням про зобов`язання ДП "ХЗШВ" з метою погашення заборгованості із заробітної плати здійснити списання та подальший продаж морально та фізично зношеного, непридатного для подальшого використання майна, перелік якого було подано до Міністерства аграрної політики та продовольства України 03.10.2018 (супровідний лист №152 від 19.09.2018).

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство).

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство (у редакції, що діяла до 19.01.2013), під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища.

Отже, основною метою процедури розпорядження майном у процедурі банкрутства є нагляд та контроль за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища.

Дана мета досягається за допомогою різних заходів, виконання частини з яких покладено на розпорядника майна, на якого у встановленому Законом про банкрутство порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника.

Статтею 12 Закону про банкрутство передбачено, що господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала.

Тобто, мається на увазі вжиття таких заходів, що дозволять за наявності певних негативних обставин, за яких наявне у боржника майно може бути втрачено, знищено або безпідставно передано іншим особам з метою його приховання, реалізації тощо, зберегти і не допустити його втрату, відчуження тощо.

У даному випадку необґрунтованим є посилання розпорядника майна на статтю 12 Закону про банкрутство при зверненні до суду із клопотанням про зобов`язання боржника виконати фінансовий план на 2018 рік, навіть і для погашення заборгованості із заробітної плати, оскільки така вимога не є заходом для збереження наявного у боржника майна у розумінні статті 12 Закону про банкрутство, а спрямована на зобов`язання боржника вчинити певні дії у його господарській діяльності, від вчинення яких, як вказує розпорядник майна, боржник ухиляється.

Відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що клопотання розпорядника майна не є заходом, спрямованим на збереження наявного у боржника майна, і посилання розпорядника майна на статтю 12 Закону про банкрутство у клопотанні в якості правової підстави для звернення з таким клопотанням є вільним тлумаченням норм Закону про банкрутство на свою користь.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази, що розпорядник майна зверталась до боржника з вимогою виконати фінансовий план на 2018 рік щодо отримання доходу від списання основних засобів, за наявності у боржника "мовчазної згоди" органу управління і боржник ухиляється від виконання плану; матеріали справи також не містять доказів, що розпорядник майна зверталась до Міністерства аграрної політики та продовольства України з проханням вирішити питання щодо списання майна боржника.

Розпорядник майна не зверталась до суду зі скаргами на дії учасників провадження у справі про банкрутство, зокрема, керівника боржника або органу управління боржника, як і не зверталась до суду з клопотанням про відсторонення керівника боржника, якщо керівник боржника, як вказує розпорядник майна, не вчиняє дій з виконання плану на 2018 рік в частині отримання доходу у розмірі 5 100 000, 00грн.

У даному випадку розпорядник майна, не вчиняючи усіх перелічених можливих у відповідності до Закону про банкрутство дій, обрала такий спосіб захисту порушеного, на її думку, боржником права щодо збереження майна, як зобов`язання боржника вчинити певні дії, а саме отримання доходу від списання основних фондів.

Відповідно до статті 24 Закону про банкрутство, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Однак, суд не наділений такими повноваженнями, як втручання в господарську діяльність суб`єкта господарювання і зобов`язувати його виконувати фінансовий план минулого року.

Тим паче, що як зазначає сама розпорядник майна, боржник зобов`язаний виконувати фінансовий план в силу закону - зокрема, частини 3 статті 89 Господарського кодексу України, яка передбачає, що господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належить державі, зобов`язане на кожний наступний рік складати і виконувати річний фінансовий план відповідно до статті 75 цього Кодексу.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 75 Господарського кодексу України, фінансовий план є основним плановим документом державного комерційного підприємства, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.

Фінансовий план також забезпечує механізм погодження витрат із органом управління державного підприємства.

Тобто, фінансовий план підприємства є його внутрішнім документом, який передбачає певний план отримання і розподілу коштів суб`єктом господарювання при здійсненні протягом року господарської діяльності.

І зобов`язання судом суб`єкта господарювання виконувати фінансовий план року, що завершився, є прямим втручанням в господарську діяльність боржника, що є неприпустимим.

До того ж, розпорядник майна звернулась до суду із клопотанням про зобов`язання боржника виконати фінансовий план за 2018 рік, у той час як клопотання датовано березнем 2019 року.

В силу статті 75 Господарського кодексу України, фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому, якщо інше не передбачено законом.

Відтак, станом на березень 2019 року ДП "ХЗШВ" мав виконувати вже фінансовий план на 2019 рік.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, крім іншого, наголошує, що боржник є державним підприємством, органом управління якого є Міністерство аграрної політики та продовольства України.

В силу прямої норми закону - Порядку списання об`єктів державної власності, списання майна здійснюється суб`єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб`єктом управління рішення про надання згоди на його списання.

В той же час, суд зауважує, що суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження).

Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань господарського судочинства.

Відтак, в даному випадку, повноваження щодо розгляду клопотання боржника про надання йому дозволу на списання основних фондів, належать до дискреційних повноважень Міністерства аграрної політики та продовольства України.

А суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами статті 5 Господарського процесуального кодексу України, якою врегульовано, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними і необґрунтованими доводи розпорядника майна щодо наявності у боржника "мовчазної згоди" Міністерства аграрної політики та продовольства України на списання основних фондів, виходячи з такого.

Перш за все, Порядом списання об`єктів державної власності чітко врегульовано, що списання майна здійснюється суб`єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб`єктом управління рішення про надання згоди на його списання.

Рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна приймається відповідним суб`єктом управління протягом 30 днів з дати надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку.

І ненадання органом управління рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна не може мати наслідком ухвалення судового рішення про зобов`язання боржника отримати дохід від списання майна, як і не є "мовчазною згодою" у розумінні Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Оскільки цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" затверджено відповідний Перелік, до якого зокрема, відносяться: ветеринарні документи, висновки з оцінки впливу на довкілля, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи документації на розроблювані техніку, технології, устаткування, інструменти тощо, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи діючих об`єктів, у тому числі військового та оборонного призначення, експлуатаційні дозволи, дозволи на проведення робіт на пам`ятках місцевого значення (крім пам`яток археології), їх територіях та в зонах охорони, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, тощо.

Принцип мовчазної згоди у розумінні Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" є принципом, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру (а не будь-якого), за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Даний принцип до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.

До того ж, як зазначено вище, ДП "Харківський завод шампанських вин" відноситься до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягає приватизації.

Крім того, розпорядником майна навіть не надано доказів, що боржником було подано в установленому порядку заяву на отримання згоди про списання основних фондів із повним пакетом документів; такі докази у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що клопотання розпорядника майна не є заходом, спрямованим на збереження наявного у боржника майна у розумінні статті 12 Закону про банкрутство, а оскаржувана ухвала в частині зобов`язання боржника виконати фінансовий план, виконання якого передбачено прямою нормою закону, є втручанням в господарську діяльність суб`єкта господарювання.

Зазначене виключає можливість задоволення клопотання розпорядника майна про зобов`язання ДП "Харківський завод шампанських вин" виконати фінансовий план підприємства за 2018 рік в частині отримання доходу від списання основних засобів у сумі 5 100 000, 00грн (рядок 1150) з метою погашення заборгованості із заробітної плати, однак, місцевим господарським судом зазначеного враховано не було, судом не було забезпечено дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, а також не надано належної правої оцінки доводам і вимогам розпорядника майна, а також наявним у матеріалах справи доказам.

Більше того, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами апелянта, що суд першої інстанції зобов`язавши боржника виконати фінансовий план підприємства за 2018 рік в частині отримання доходу від списання основних засобів не встановив, яке саме майно підлягає списанню, в якому воно знаходиться технічному стані і яким чином ДП "ХЗШВ" має отримати прибуток саме у розмірі 5 100 000, 00грн від його списання. Таких доказів у матеріалах справи не має і розпорядником майна жодних доказів, яке ж саме підлягає майно списанню не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 10.04.2019 у справі №5023/2745/11 в частині зобов`язання ДП "Харківський завод шампанських вин" виконати фінансовий план підприємства за 2018 рік в частині отримання доходу від списання основних засобів у сумі 5 100 000, 00 гривень (рядок 1150) з метою погашення заборгованості із заробітної плати слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні клопотання розпорядника майна - арбітражного керуючого Бідної О.І. з урахуванням уточнень (вх.№8300 від 02.04.2019) відмовити.

Щодо доводів апелянта, що комітет кредиторів у складі ПП "Юнісвіт" і ПП "Юнітрейд Плюс", яким було прийнято рішення про зобов`язання розпорядника майна звернутись з цим клопотанням, є неповноважним, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2018 у справі №5023/2756/11, зокрема визнано збори кредиторів та комітету кредиторів 27.06.2018 такими, що відбулись.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 ухвалу місцевого господарського суду в цій частині скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні клопотання ПП "Юнітрейд Плюс" про затвердження ухвалою суду визначену загальними зборами кількість голосів на зборах кредиторів боржника від 27.06.2018.

Постанова суду мотивована в цій частині тим, що протокольне рішення кредиторів та комітету кредиторів не може бути визнано судом таким, що відбулось або не відбулось.

Однак, у постанові від 18.03.2019 апеляційним господарським судом встановлено, що на виконання вимог Закону про банкрутство та вимоги кредитора ПП "Юнітрейд Плюс" від 13.06.2018 розпорядником майна ДП "ХЗШВ" Стєбєлєвим А.М. було скликано збори кредиторів ДП "ХЗШВ", про що кредиторів було повідомлено шляхом направлення їм повідомлення від 18.06.2018.

Факт належного та завчасного повідомлення кредиторів про час та місце проведення 27.06.2018 загальних зборів підтверджується матеріалами справи та представниками кредиторів не заперечується.

На загальні збори кредиторів ДП "ХЗШВ" 27.06.2018 прибули представники ПП "Юнітрейд Плюс" та ПП "АЗЧ Постач", а також представник боржника. Представники ПАТ "ПУМБ" та КП "Харківводоканал", будучи належним чином повідомлені про час та місце проведення загальних зборів, своїм правом на участь в зборах 27.06.2018, не скористались та своїх представників на засідання не направили.

За таких обставин, колегія суддів встановила, що збори кредиторів, проведення яких було призначено розпорядником майна на 27.06.2018, в яких взяли участь ПП "Юнітрейд Плюс", ПП "АЗЧ Постач" та представник боржника є повноважними в розумінні частини 2 статті 16 Закону про банкрутство

Згідно протоколу зборів кредиторів 27.06.2018, зборами кредиторів вирішено достроково припинити повноваження комітету кредиторів у попередньому складі та створити комітет кредиторів у новому складі: ПП "Юнітрейд Плюс" та ПП "АЗЧ Постач", правонаступником якого є ПП "Юнісвіт".

Відтак, доводи апелянта, що комітет кредиторів в складі ПП "Юнісвіт" та ПП "Юнітрейд Плюс" є неповноважним суд апеляційної інстанції відхиляє.

Судова колегія не приймає доводи апелянта, що 27.07.2018 відбулись збори кредиторів у складі АТ "ПУМБ" та КП "Харківводоканал", які, як вказує апелянт, є повноважними, і на яких було обрано комітет кредиторів у складі: АТ "ПУМБ" та КП "Харківводоканал", оскільки повноважність зборів кредиторів, які відбулись 27.07.2018, не було предметом розгляду суду першої інстанції і не стосується спірних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1 ч. 1 ст. 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2019 у справі №5023/2756/11 в частині зобов`язання ДП "Харківський завод шампанських вин" виконати фінансовий план підприємства за 2018 рік в частині отримання доходу від списання основних засобів у сумі 5 100 000, 00 гривень (рядок 1150) з метою погашення заборгованості із заробітної плати скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні клопотання розпорядника майна - арбітражного керуючого Бідної О.І. з урахуванням уточнень (вх.№8300 від 02.04.2019) відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 07.10.2019.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Т.Д. Геза

Суддя Н.О. Мартюхіна