Справа №351/2176/23

        Номер провадження №2/351/124/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

               головуючого судді                Калиновського М.М.,

з участю:        секретаря -                 Равлюк М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Снятині цивільну справу за позовом адвоката Тарасенка Василя Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих внаслідок вчинення дорожньо-транспортною пригоди, --

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Тарасенко В.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих внаслідок вчинення дорожньо-транспортною пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 листопада 2022 року, о 21 годині 25 хвилин, у м. Коломия, по вул. Карпатська, водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , керуючи транспортним засобом марки «FIAT DUCATO», державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб дати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення із транспортним засобом марки «OPEL ASTRA», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження, а водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної травми голови та травматичного перелому верхньої лівої щелепи.

Вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

Постановою Коломийського міськрайонного суду від 13.12.2022 у справі № 346/4860/22 (провадження № 3/346/2942/22), ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Вказана постанова в апеляційному порядку не оскаржувалась і набрала законної сили 24.12.2022, що підтверджується її копією, яка додана до цієї позовної заяви.

При цьому, власником транспортного засобу FIAT DUCATO, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 є громадянка ОСОБА_3 , жителька с. Рожневі Поля, Коломийського району (колишнього Снятинського району). Транспортний засіб ОСОБА_3 застрахований згідно полісу № АТ 2425383 в АТ «СГ «ТАС».

За результатами звернення представника позивача до Івано-Франківської філії АТ СГ «ТАС», 15.03.2023 зазначеною страховою компанією на користь позивача було здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 83 836 грн. 67 коп.

В той же час, відповідно до висновку транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/109-23/7109-АВ від 27.06.2023, проведеної експертом Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, вартість матеріального збитку завданого власнику наданого на дослідження автомобіля марки Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1999 року випуску, внаслідок завданих йому пошкоджень, станом на 12.11.2022 становить 94 915 грн. 00 коп. (дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот п`ятнадцять гривень).

Таким чином, розмір невідшкодованого матеріального збитку, завданого власнику автомобіля (позивачу), внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортною пригоди становить: 94 915 грн. 00 коп. - 83 836 грн. 67 коп. = 11 078 грн. (одинадцять тисяч сімдесят вісім) гривень.

Крім того, в результаті вказаної дорожньо-транспортної події, позивачу спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної травми голови та травматичного перелому верхньої лівої щелепи, внаслідок чого він перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Коломийська ЦРЛ Коломийської міської ради» з 12.11.2022 по 21.11.2022. Сума матеріальних збитків, витрачених ним на лікування становить: 1400 грн. 90 коп. (одна тисяча чотириста гривень дев`яносто копійок).

З огляду на вищенаведене, загальна вартість спричиненої позивачу майнової шкоди становить: 11 078 грн. (вартість збитку, завданого позивачу пошкодженням його автомобіля) + 1400 грн. 90 коп. (документально підтверджена вартість витрат позивача на лікування) = 12 478 грн. 90 коп. (дванадцять тисяч чотириста сімдесят вісім гривень дев`яносто копійок), яку відповідач у добровільному порядку не відшкодував позивачу.

Окрім майнової шкоди, ОСОБА_1 вважає, що винуватцем ДТП йому завдана моральна шкода, яку він оцінює у 20 000,00 грн.

На підставі зазначеного, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 12 478,90 грн., моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. та понесені судові витрати.

Позивач та його представник позов підтримали з підстав викладених у ньому. Вказали, що відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки FIAT DUCATO, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який порушив п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху та транспортного засобу Opel Astra державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який в результаті ДТП отримав тілесні ушкодження. Невідшкодованими залишились матеріальні збитки на суму 11 070,00грн. та 1400,90грн. витрат пов`язаних з лікуванням та моральна шкода у сумі 20 000,00 грн. Просили надалі розгляд справи проводити за їх відсутності.

Представник відповідача позов не визнав, подав до суду відзив, в якому зазначив, що твердження позивача є необгрунтованими та, виходячи зі змісту положення ст.ст. 76-78 ЦПК України не доведені належними і допустимими доказами. Зокрема зазначив, що внаслідок укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - поліс серії №АТ/2425383, відповідальність за завдану ОСОБА_1 майнову шкоду при користуванні автомілем "Fiat Ducato", реєстраційний номер НОМЕР_1 , в межах суми 130 000 грн. має нести АТ "Страхова група "ТАС", а не відповідач. Відповідно до висновку експерта по результатах транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ -19/109-23/7109 -АВ від 27.06.2023р. вартість матеріального збитку автомобілю "Opel Astra" д.н.з. НОМЕР_2 складає 94915,00 грн. Слідує також, що АТ "Страхова група "ТАС" сплатила позивачу кошти в сумі 83836,67грн. і різниця складає - 11 078грн. Тобто розмір матеріальної (майнової) шкоди, завданої позивачу як власнику автомобіля, розрахований в межах суми страхового відшкодування і тому не підлягає стягненню з відповідача. Крім того, замовником (позивачем) не було викликано відповідача, як заінтересовану особу для технічного огляду пошкодженого автомобіля. Внаслідок даного порушення, останній не зміг бути присутнім при проведенні оцінки вартості матеріального збитку. А також, дорожньо-транспортна пригода мала місце 12.11.2022р., а експертиза була проведена 16.06.2023р. та в ній не зафіксовано коли саме утворились вказані ушкодження транспортного засобу. Заявлена моральна шкода майже в два рази більша за матеріальну шкоду та теж не підлягає до задоволення. Оскільки, ОСОБА_2 не погоджується з позовними вимогами в повному обсязі, тому просить відмовити і в стягненні судових витрат із нього. Розгляд справи просив надалі проводити без його участі та відповідача.

Дослідивши матеріали справи та встановивши фактичні обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 12 листопада 2022 року, о 21 годині 25 хвилин, у м. Коломия, по вул. Карпатська, водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , керуючи транспортним засобом марки «FIAT DUCATO», державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб дати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення із транспортним засобом марки «OPEL ASTRA», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження, а водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної травми голови та травматичного перелому верхньої лівої щелепи. Вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

Постановою Коломийського міськрайонного суду від 13.12.2022 у справі № 346/4860/22 (провадження № 3/346/2942/22), ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/109-23/7109-АВ від 27.06.2023р., вартість матеріального збитку завданого власнику наданого на дослідження автомобіля марки Opel Astraреєстраційний номер НОМЕР_2 , 1999 року виготовлення, внаслідок завданих йому пошкоджень, станом на 12.11.2022 становила 94 915,00 грн.

Трансортний засіб марки «FIAT DUCATO», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 застрахований згідно полісу №АТ 2425383 в АТ "СГ "ТАС".

На виконання умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Івано-Франківська філія АТ СГ "ТАС" сплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 83 836,67 грн., отримання якого підтверджується копією квитанції.

Згідно ст. 33 п. 33.2 абз. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про ДТП («Європротокол»).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (ст. 1 п. 1.7 цього Закону).

Згідно ст. 22 п. 22.1 абз. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 22 ч. 1, 2 п. 1 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 988 ч. 1 п. 3 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Зобов`язання про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою.

Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала і цивільно-правова відповідальність якої застрахована на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», можливе лише за умови, якщо згідно із цим законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених ст.37), або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст.37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

З таких обставин, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягнути матеріальну шкоду завдану внаслідок ДТП у розмірі 11 078,00грн., як різницю між оціненим страховим збитком, та здійсненою сумою страхового відшкодування, а також 1400,90 грн. вартість витрат позивача на лікування.

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п.3 ч.2 ст.11 ЦК України). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події (ч.6 ст.11 ЦК України).

Згідно з пунктом 9 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Судом встановлено, що ДТП стало результатом винних дій відповідача ОСОБА_2 .

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною третьої цієї статті моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з частиною четвертою статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ч.1ст.1167ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, тому, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Позивач не зобов`язаний доводити вину відповідача у заподіянні шкоди. Особа, якій спричинено шкоду, подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір спричиненої шкоди, а також докази того, що саме відповідач її спричинив або є особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Подібний висновок наведено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 червня 2019 року у справі № 61/8496/15-ц, провадження №14-154цс19.

Як зазначено у пункті 53 постанови Верховного Суду від 01 квітня 2020 року по справі №821/1841/17, практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд врахував обставини справи, доведеність вини відповідача у вчиненні ДТП, характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача відносно нього, фізичному болі, пошкодженням його майна, характер майнових втрат, зокрема, враховано зміни звичайного укладу життя позивача та додаткові зусилля для його організації у зв`язку із неможливістю користуватися пошкодженим майном, а відтак виходячи із засад розумності і справедливості, а також усталеної практики Європейського суду з прав людини, розмір моральної шкоди необхідно визначити у сумі 10 000 грн.

Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_1 завдану майнову шкоду у розмірі 12 478 (дванадцять тисяч чотириста сімдесять вісім) гривень 90 коп. та моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1073,60 гривень.

В решті позову відмовити. 

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:                                                         Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ