Справа № 161/521/24 Провадження №33/802/218/24 Головуючий у 1 інстанції:Черняк В. В.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2024 року                                                                 місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника – адвоката Врублевського М.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2024 року щодо неї,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

притягнута до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що вона 22 грудня 2023 року о 19 год. 05 хв. у с. Зміїнець по вул. Черчицькій, керуючи автомобілем Renault Master, НОМЕР_1 , була не уважна та не стежила за дорожньою обстановкою та під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахувала дорожню обстановку, що призвело до зіткнення з автомобілем Mercedes Benz, НОМЕР_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що постанова судді винесена з порушенням вимог КУпАП. Посилається на те, що суд не досліджував безпосередньо в суді матеріали справи, не досліджено схему ДТП. Вказує на те, що суд в постанові вказує, що в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, але матеріали справи не містять доказів матеріальних збитків, оскільки такі відсутні. Вважає, що відповідно до рішення суду її покарали за необережне адміністративне правопорушення, яке не завдало значної шкоди іншому учаснику руху самим суворим стягненням позбавивши права керування транспортним засобом, позбавивши її можливості повноцінно жити, а згідно аналогії права покарання не має на меті завдати фізичних страждань аби принизити людську гідність. Просить постанову судді та накладення стягнення щодо неї скасувати, а провадження по справі закрити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та її захисника, які змінили вимоги апеляційної скарги та просили пом`якшити накладене на ОСОБА_1 стягнення, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався не в повній мірі.

Висновки судді про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Так, під час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнала повністю, щиро розкаялася, просила постанову судді в частині накладеного стягнення змінити, наклавши стягнення не пов`язане з позбавленням права керування. Також зазначила, що вона є багатодітною матір`ю, а тому позбавлення права керування позбавить її можливості належним чином забезпечувати потреби своїх дітей.

Отже, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не оспорюється, а тому висновок судді в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Разом з тим, є слушними доводи ОСОБА_1 про незаконність постанови судді в частині накладеного стягнення.

Так, при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців, місцевим судом, в порушення вимог ст.33 КУпАП, належним чином не були враховані характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу порушниці, її сімейний стан, а також обставини, що пом`якшують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення.

Крім того, приймаючи рішення про накладення на ОСОБА_1 найсуворішого виду адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст.124 КУпАП, судом не було враховано, що відповідно до вимог ст.30 КУпАП адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами застосовується до правопорушника за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом. Проте цих обставин під час розгляду даної справи в суді першої інстанції встановлено не було.

Крім того, під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 є багатодітною матір`ю (має шестеро дітей), що стверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , видане 08.05.2013 (а.с.40), її троє дітей навчаються в шкільних закладах (а.с.41-43).

Отже, враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, обставини його вчинення, зокрема ожеледицю, особу винної, те що вона є багатодітною матір`ю, під час розгляду справи апеляційним судом повністю визнала свою вину та щиро розкаялась у вчиненому правопорушенні, апеляційний суд вважає можливим змінити вид адміністративного стягнення, накладений судом першої інстанції, на штраф.

На переконання суду апеляційної інстанції таке стягнення буде достатнім для виховання  ОСОБА_1  в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

В решті постанову судді слід залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 в частині накладеного адміністративного стягнення – змінити.

Накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

В решті постанову судді залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду         В.П. Денісов