Постанова

Іменем України

03 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 664/3145/14-ц

провадження № 61-31135св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є.В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: Регіональне відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Публічне акціонерне товариство «Машинобудівний завод «Аметист»,

третя особа - Цюрупинська міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 18 травня 2016 року у складі судді Заславець Н. В. та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 25 травня 2017 року у складі колегії суддів: Колісниченка А. Г., Бездрабка В. О., Радченка С. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області та Відкритого акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Аметист», третя особа - Цюрупинська міська рада, про визнання права власності.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08 липня 2005 року відбувся відкритий аукціон з продажу державного майна - об'єкту незавершеного будівництва «Котельня», розташованого в АДРЕСА_1

Відповідно до протоколу від 08 липня 2005 року № 23 до складу об'єкта входить висотна труба з вогнетривкої цегли та дві незавершені будівництвом будівлі, одна з яких збудована із силікатної цегли червоного кольору розміром 12-25 м у зруйнованому стані, друга -будівля каркасного типу розмірами за планом 42-28 м, стіни якої виконані з навісних залізобетонних плит, змонтованих по несучих залізобетонних колонах. Фундамент монолітний, стовпчастий, перекриття збудовано з ребристих плит розмірами 3х6 м, які кріпляться по залізобетонних фермах, 11 плит з отворами вентиляційної системи.

Позивач став переможцем аукціону при ціні об'єкта у 83 294,00 грн.

19 липня 2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Херсонській області в особі представника Фонду та позивачем було укладено і нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва «Котельня», розташованого в АДРЕСА_1, реєстр № 2101, і згідно з актом приймання-передачі від 20 березня 2006 року № 6 «Котельня» була йому передана.

Відповідно до протоколу та договору купівлі-продажу зазначена коротка характеристика об'єкта незавершеного будівництва, яка не містить повного переліку всіх будівель, але які фактично позивач придбав на аукціоні. При цьому позивач вважає, що до вказаного об'єкту також входять: два залізобетонні резервуари, площею 910 кв.м.; фундамент мазутонасосної станції, площею 228 кв.м і фундамент резервуару води, які розташовані на земельній ділянці Цюрупинської міської ради, площею 2,0 га.

З урахуванням уточнених позовних вимог просив суд визнати за ним право власності на об'єкт незавершеного будівництва «Котельня», розташованого в АДРЕСА_1, до складу якого входить: висотна труба з вогнетривкої цегли та дві незавершені будівництвом будівлі, одна з яких збудована із силікатної цегли червоного кольору розміром 12-25 м у зруйнованому стані, друга - будівля каркасного типу розмірами за планом 42-28 м. і з стінами з навісних залізобетонних плит, а також на будівлі ремонтно-експлуатаційної бази: два залізобетонні резервуари, площею 910 кв.м, фундаменти мазутонасосної станції, площею 228 кв.м, і фундаменти резервуару води, які розташовані на земельній ділянці площею 2,0 га.

ПАТ «Машинобудівний завод «Аметист» -правонаступник ВАТ «Машинобудівний завод «Аметист» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, третя особа - Цюрупинська міська рада, про визнання права власності.

Ухвалою суду від 28 вересня 2015 року зустрічний позов ПАТ «Машинобудівний завод «Аметист» залишено без розгляду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 18 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач набув право власності винятково на ті об'єкти, які зазначені у договорі купівлі-продажу, а тому його вимоги про визнання права власності на інші об'єкти, які не були предметом договору купівлі-продажу, суперечать закону.

Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_4 подав до суду апеляційну скаргу.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 25 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 18 травня 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У червні 2017 року ОСОБА_4 через засоби поштового зв'язку подав до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 18 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 25 травня 2017 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені судові рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

03 листопада 2017 року на адресу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому відповідач просив суд касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

05 червня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 08 липня 2005 року відбувся відкритий аукціон з реалізації майна, здійсненого Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Херсонській області, зокрема лоту № 01 - об'єкту незавершеного будівництва «Котельня», яка розташована в АДРЕСА_1

Відповідно до протоколу проведення відкритого аукціону від 08 липня 2005 року № 23 до складу цього об'єкта входить: висотна труба з вогнетривкої цегли та дві незавершені будівлі, одна з яких збудована із силікатної цегли червоного кольору розміром 12-25 м. у зруйнованому стані; приміщення котельні є будівлею каркасного типу розміром за планом 42-28 м., стіни якої виконані з навісних залізобетонних плит, змонтованих по несучих залізобетонних колонах. Фундамент монолітний, стовпчастий. Перекриття збудовано з ребристих плит розмірами 3х6 м., які кріпляться по залізобетонних фермах, 11 плит з отворами вентиляційної системи. Продаж здійснено за 83 294,00 грн. Зазначений протокол підписано ліцитатором та переможцем аукціону ОСОБА_4

19 липня 2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Херсонській області та ОСОБА_4 був укладений і нотаріально посвідчений приватним нотаріусом договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва «Котельня», розташованого в АДРЕСА_1 (реєстр № 2101), за яким ОСОБА_4 придбав об'єкти незавершеного будівництва «Котельня», до якого входять дві будівлі незавершені будівництвом, каркасного типу, стіни якої виконані з навісних залізобетонних плит, друга - з червоної силікатної цегли та висотна труба з вогнетривкої цегли.

Відповідно до витягу про реєстрацію у Державному реєстрі правочинів від 19 липня 2005 року № 1255228 у графі «Предмет правочину» зазначено, що предметом правочину є нежитлова будівля в АДРЕСА_1, і за описом - це об'єкт незавершеного будівництва «Котельня», до складу якого входять дві незавершені будівництвом будівлі: одна - каркасного типу, стіни, виконані із навісних залізобетонних плит, друга - з червоної силікатної цегли, та висотна труба з вогнетривкої цегли.

Згідно з актом приймання-передачі від 20 березня 2006 року № 6 об'єкт незавершеного будівництва «Котельня» був переданий покупцю ОСОБА_4 В акті приймання-передачі зазначені конкретні об'єкти: висотна труба з вогнетривкої цегли та дві незавершені будівництвом будівлі. Перед проведенням аукціону було здійснено публікацію оголошення у засобах масової інформації про продаж на аукціоні об'єкту під назвою «Котельня» з характеристикою трьох об'єктів незавершеного будівництва, про які зазначено у всіх документах.

10 грудня 2014 року представниками Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області за результатами обстеження будівельного майданчика і технічного стану об'єкта незавершеного будівництва «Котельня», розташованого в АДРЕСА_1, було складено акт, відповідно до якого до складу об'єкта входить дві будівлі та висотна труба з вогнетривкої цегли із зазначенням технічної характеристики об'єкта, який повністю відповідає характеристиці лота № 01.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення рішень судами попередніх інстанцій) кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень статті 57 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення рішень судами попередніх інстанцій) доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення рішень судами попередніх інстанцій), кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Встановлено, що право власності на об'єкт незавершеного будівництва «Котельня», розташований в АДРЕСА_1, виникло у ОСОБА_4 із укладеного 19 липня 2005 рокуі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, на підставі відкритого аукціону з реалізації майна, здійсненого 08 липня 2005 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Херсонській області.

При цьому у договорі зазначена характеристика придбаного позивачем об'єкту та зафіксовано, що до нього входять дві будівлі незавершені будівництвом, каркасного типу, стіни якої виконані з навісних залізобетонних плит, друга - з червоної силікатної цегли та висотна труба з вогнетривкої цегли.

Вказана характеристика відповідає інформації, яка міститься у акті обстеження об'єкта, в оголошенні про проведення аукціону, протоколі про проведення відкритих торгів, витягу про реєстрацію у державному реєстрі правочинів та акті приймання-передачі об'єктів покупцю. Жодної згадки про об'єкти, право власності на які позивач просить визнати у цій справі, вказані документи не містять.

Доводи касаційної скарги відносно того, що до придбаного 08 липня 2005 року позивачем на відкритому аукціоні з реалізації майна об'єкту незавершеного будівництва «Котельня», як лоту № 01, також входили два залізобетонні резервуари, площею 910 кв.м.; фундамент мазутонасосної станції, площею 228 кв.м і фундамент резервуару води, які розташовані на земельній ділянці Цюрупинської міської ради, площею 2,0 га, не доведені належними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права, та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Верховний Суд встановив, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 18 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 25 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

В. П. Курило