ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

24 вересня 2019 року м. Дніпросправа № 160/3562/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді  Добродняк І.Ю. (доповідач),

                               суддів:  Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,     

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу  ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року та (головуючий суддя Юрков Е.О.)

у справі  № 160/3562/19

за позовом ОСОБА_1  

до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

про  визнання протиправними та скасування висновків, наказу про звільнення, поновлення на посаді, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому просила:

визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В” складений у 2018 році відносно ОСОБА_1;

визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В” складений 27 лютого 2019 року відносно ОСОБА_1;

визнати протиправним та скасувати наказ від 29.03.2019 р. № 223-к про звільнення ОСОБА_1;

поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу в Юр’ївському районі міськрайонного управління у Павлоградському, Юр’ївському районах та м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 30.03.2019 року по день прийняття рішення щодо розгляду позову по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом від 29.03.2019 № 223-к позивача було звільнено з посади начальника відділу в Юр’ївському районі міськрайонного управління у Павлоградському, Юр’вському районах та м Павлограді Головного управління Держгеокадасту у Дніпропетровській області з підстави п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої підставою для припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення, зокрема, є отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності. Звільнення вважає протиправним, посилаючись на зауваження щодо процедури оцінювання службової діяльності позивача та незаконності обох висновків про оцінювання, а саме: жодного обговорення з позивачем завдань і ключових показників з метою визначення завдань не проводилося; позивачу не повідомлялося про те, з урахування яких саме стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов’язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції буде визначені завдання і ключові показники; оціночні співбесіди із позивачем по суті не проводилися, оскільки вони зводилося до суто формальної бесіди із безпосереднім керівником, яка обидва рази відбувалася вже після складення висновку; порівняння поставлених завдань із висновком свідчить про грубі порушення під час складання висновку; завдання було отримано позивачем лише у жовтні 2018 року, в цьому ж місяці було проведено і саме оцінювання; порівняння завдань та результатів їх виконання згідно до висновку свідчить, що позивачем належним чином було виконано всі завдання (згідно до графи - досягнутий результат), але при цьому отримано загальний бал за кожне завдання - 2,0; досягнутий результат завдань зазначений у першому висновку повністю відповідає ключовим показникам ефективності, результативності та якості, зазначеному у завданні; другий висновок про оцінювання ґрунтується на виконанні завдання, яке не було погоджено, оскільки у завданні у графі «погоджую» наявне лише певний підпис та прізвище, проте не зазначена ні посада , ні дата такого погодження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В” складений 08.11.2018 року відносно ОСОБА_1 та визнання протиправним та скасування висновку Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В” складений 27 лютого 2019 року відносно ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з позовом, встановленого ч.5ст.122 КАС України, та відсутністю належного обґрунтування і доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку звернення до суду.

Не погодившись з ухвалою першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить  скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 про залишення без розгляду частину позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що про юридичні наслідки висновків позивач дізналась тільки 03.04.2019 після ознайомлення з особою справою, у позивача були відсутні підстави вважати, що вказані висновки є затвердженими, а отже можуть впливати на її звільнення з посади.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали та рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Приймаючи рішення про залишення без розгляду позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, який передбачений ч.5 ст. 122 КАС України, підстави, на які позивач посилається для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованими.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом ст.. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, вищевказана правова норма містить також і інші, спеціальні строки звернення до суду, виходячи зі змісту позовних вимог.

Так, частиною 5 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто строк звернення до суду у спірних правовідносинах є спеціальним.

Наслідки пропущення строку звернення визначені у статті 123 КАС України, зокрема, частиною 3 цієї статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Таким чином, для вирішення питання про наявність або відсутність поважності причин пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку та коли особа дізналася (повинна була дізнатися) про порушення свого права.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», складений 25.10.2018 отримано позивачем засобами поштового зв’язку. З висновком щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», складеним 27.02.2019 ОСОБА_1 ознайомлена 27.02.2019, що підтверджено відповідним підписом, де в графі «дата» значиться 27.02.2019.

Позивач зазначає, що  негативні наслідки від оскаржуваних висновків настали для позивача саме в момент звільнення, а саме: 29.03.2019.

З огляду на обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що момент формального ознайомлення позивача з спірними висновками не був для позивача моментом усвідомлення того факту, що такі висновки можуть створити небезпеку для її подальшого перебування на службі.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду в частині, суд першої інстанції вказаних обставин та наведених норм процесуального права не врахував, що свідчить про те, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції без повного з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, відповідно до ст.320 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 310, 312, 315, 320, 321, 322  Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року у справі  № 160/3562/19 скасувати в частині залишення без розгляду позовної вимоги, справу направити для продовження розгляду в цій частині до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя                                                                      І.Ю. Добродняк

                               суддя                                                                      Н.А. Бишевська

                               суддя                                                                      Я.В. Семененко