Справа № 1-40/2009р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2009 р. Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: Потеряйко С.А.

при секретарі: Іванченко Т.Б.

з участю прокурорів: Бугрія О.В., Мрука С.П.

з участю потерпілої: ОСОБА_1О

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, тимчасово не працюючого, раніше не судимого в скоєнні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, згідно виконавчого листа Таращанського районного суду Київської області № 2-201 від 05.06.2006 року, зобов'язаний, сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу) починаючи з 17.05.2006 року до досягнення дитиною повноліття.

04.07.2008 року за письмовою заявою ОСОБА_4 відділом ДВС Таращанського РУЮ було відкрите виконавче провадження, згідно вищевказаного виконавчого листа.

ОСОБА_2, знаючи про те, що з липня 2008 року він повинен сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1, свідомо розуміючи, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), наступає кримінальна відповідальність, про що був неодноразово попереджений, належних висновків для себе не зробив, і продовжує тривалий період не сплачувати аліменти та став на шлях злісного ухилення від сплати аліментів, а саме: на роботу не працевлаштувався, кошти на утримання дитини не сплачує та іншу допомогу (одяг, продукти харчування, оплата лікування, тощо) не надає. Починаючи з 04 липня 2008 року по даний час ніякої добровільної матеріальної допомоги не надає, дитину не відвідує, здоров'ям не цікавиться, участь у вихованні сина не приймає, в результаті чого станом на 01 березня 2009 року допустив заборгованість по виплаті аліментів на суму 3469, 65 грн.

ОСОБА_2 свою вину у скоєному злочині визнав частково, оскільки в своїх діях не вбачає злісного ухилення від сплати аліментів, а не виплачував аліменти через відсутність роботи і належних прибутків, та суду пояснив, що в 2006 році він одружився із ОСОБА_1, з якою вони разом прожили до 21 жовтня 2008 року. Від даного шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. Відповідно до рішенням Таращанського районного суду Київської області від 05.06.2006 року, він зобов'язаний, сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу) починаючи з 17.05.2006 року до досягнення дитиною повноліття.

До кінця липня 2008 року він повністю забезпечував матеріально проживання свого сина та дружини. 21.10.2008 року шлюб між ними рішенням Таращанського районного суду був розірваний. Про те, що йому потрібно сплачувати аліменти на користь потерпілої на утримання сина, ОСОБА_3, йому було відомо, так як про це йому повідомила його дружина ОСОБА_1 ще в липні 2008 року, але з цього часу аліменти він не сплачував по тій причині, що не мав постійного джерела прибутку та місця роботи. Крім того, у нього хвороба хребта та йому повністю заборонена фізична робота. В центр зайнятості як особа, яка шукає роботу, на облік він не став, так як у нього не має трудової книжки. Приблизно із серпня 2008 року свого сина він провідував декілька разів, цікавився його здоров'ям як у ОСОБА_1, так і у лікарів, передавав одяг дитині ( костюм, світер, брюки), який залишився в дитячому садку, один раз купив синові дитячу палатку, яку ОСОБА_5, мати потерпілої, відмовилась брати, повідомивши, щоб він давав синові гроші.

Пропозиції-попередження із ВДВС Таращанського РУЮ йому на домашню адресу приходили неодноразово, та йому було достовірно відомо, що у разі невиплати аліментів його буде притягнуто до кримінальної відповідальності. Найближчим часом він має намір при отриманні коштів погасити заборгованість, а далі регулярно виплачувати аліменти.

Проте вина підсудного в скоєному злочині повністю доведена зібраними матеріалами та в судовому засіданні.

Показами потерпілої ОСОБА_1О, яка суду пояснила, що з 2006 року по 2008 рік вона проживала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 Від спільного проживання вона народила сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4. З липня 2008 року, ОСОБА_2 не сплачує аліменти на утримання дитини, не цікавиться її здоров'ям, не провідує сина. Просить суд призначити йому покарання відповідно до вимог законодавства.

Показами свідка ОСОБА_5, яка суду пояснила, що вона являється матір'ю потерпілої ОСОБА_1. Починаючи з липня 2008 року її онук проживає з нею та перебуває на її утриманні та утриманні її дочки. ОСОБА_2 свого сина не провідує взагалі, продуктів харчування, ні іграшок, ні одягу дитині не купував, здоров'ям сина не цікавиться, участі у вихованні не бере, будь-якої іншої матеріальної допомоги не надає. Лише один раз наприкінці серпня 2008 року ОСОБА_2 придбав синові дитячу палатку, яку вона йому повернула, по тій причині, що дитині потрібні продукти харчування, а не палатка.

Показами свідка ОСОБА_7, яка суду пояснила, що вона являється матір'ю підсудного. Приблизно із серпня 2008 року її син перестав проживати з своєю дружиною, потерпілою по справі, але постійно цікавився здоров'ям свого сина, приносив синові іграшки та одяг, але ОСОБА_1 брати відмовлялася та все придбане повертала назад. Аліменти не сплачував з тих причин, що не мав постійного місця роботи, при цьому не мав постійного заробітку, крім того її син хворіє на досить складну хворобу хребта та йому заборонена будь-яка фізична робота. Від виховання свого сина він не відмовляється, а заборгованість по виплаті аліментів по мірі можливості виплатить за наявності грошових коштів, має намір влаштуватися на роботу.

Показами свідка ОСОБА_8, яка суду пояснила, що вона працює старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби в Таращанського районного управління юстиції, що в неї на виконанні перебуває виконавчий лист №2-201 від 05.06.2006 року Таращанського райсуду про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4. 04.07.2008 року за письмовою заявою ОСОБА_1 про прийняття до виконання виконавчого листа, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. За цей період лише 01.04.2009 року в рахунок аліментів сплачено 80 грн. На неодноразові виклики в ВДВС Таращанського РУЮ ОСОБА_2 не з'являвся. За місцем проживання ОСОБА_2 неодноразово були направленні поштою пропозиції попередження про притягнення його до кримінальної відповідальності у разі злісного ухилення від сплати аліментів на свого сина, але підсудний продовжував не сплачувати аліменти..

Копіями попереджень, які направлялись ОСОБА_21. (а.с.40)

Довідкою розрахунком про заборгованість по аліментах (а.с.39)

Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дії підсудного ОСОБА_2 кваліфікує по ст.164 ч. 1 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

При призначенні покарання підсудному суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, обставини при яких він був вчинений, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставини, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Обставини, які пом'якшують покарання суд визнає часткове погашення заборгованості.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного та обставини справи, суд дійшов висновку про можливість застосування статті 75 КК України та виправлення підсудного без відбування покарання.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд , -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним по ст.164 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді один рік обмеження волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього обов'язок: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 підписку про невиїзд залишити до вступу вироку в законну силу.

Строк оскарження вироку до апеляційного суду Київської області через Таращанський суд 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим з моменту вручення йому копії вироку.