Справа №2п-6214/08
РІШЕННЯ
ІМ"ЯМ УКРАЇНИ
21 травня 2009 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого: Івашковича І.І.
при секретарі: Петі М.І.
з участю прокурора: Ердик Н.М.
представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді справу за позовом Ужгородського транспортного прокурора в інтересах держави, в особі Міністерства транспорту України та його структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області до ОСОБА_4 про стягнення фінансових санкцій.
ВСТАНОВИВ:
Ужгородський транспортний прокурор в інтересах держави, в особі Міністерства транспорту України та його структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області звернувся до суду із даним позовом мотивуючи його тим, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року з наступними змінами та доповненнями основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг з метою забезпечення державних і суспільних інтересів, безпеки перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Державне регулювання та контроль спрямовані на забезпечення балансу інтересів держави, органів місцевого самоврядування, користувачів транспортних послуг та підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб - суб»єктів господарування на автомобільному транспорті незалежно від форм власності.
Постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 року затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, яким визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб»єктами господарування вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до п.3 Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотонсінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі.
Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області відповідно до наданих повноважень здійснює функції державного контролю на автомобільному транспорті загального користування і застосовує до порушників законодавства про автомобільний транспорт фінансові санкції.
Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області є структурним підрозділом Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, утворено відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 08.09.2004 року №1190.
У визначеному пунктами 14-18 Порядку державними інспекторами проводилися рейдові перевірки транспортних засобів, у ході яких неодноразово виявлялися порушення законодавства про автомобільний транспорт з боку ОСОБА_5, який не будучи зареєстрованим як фізична особа - підприємець та відповідно не отримавши ліцензію на надання транспортних послуг, здійснював пасажирські перевезення без оформлення документів.
Були зафіксовані факти перевезення пасажирів відповідачем на автомобілі марки «Форд», р.н. НОМЕР_1, а саме: від 02.10.2007 року акт №045943, від
03.10.2007 року акт №045944, від 11.01.2008 року акт №065679, від 07.02.2008 року акт №054554 та від 20.02.2008 року акт №054600 за маршрутом Мукачево-Ужгород без ліцензії на надання транспортних послуг, без ліцензійної картки.
Згідно ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено відповідальність за такі порушення та передбачено застосування фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. за кожне правопорушення.
Відповідно, відносно ОСОБА_4 начальником територіального управління головної державної автомобільної інспекції були винесені постанови: №038600 від 28.11.2007 року про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн.; №038602 від 28.11.2007 року про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн.; №043079 від 11.03.2008 року про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн.; №048616 від 28.03.2008 року про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн.; №048633 від 28.03.2008 року про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн.
У зазначений термін фінансові санкції відповідачем добровільно не були сплачені. Постанови про застосування фінансових санкцій ОСОБА_4 не оскаржувались.
Посилаючись на вказане просить стягнути з відповідача 8500 грн. фінансових санкцій.
У судовому засідані позов підтримано.
Відповідач позовні вимоги вважає необгрунтованими.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд констатує наступне.
Із даданих до матеріалів справи документів слідує, що державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області проводились перевірки за додержанням суб»єктами господарування вимог законодавства про автомобільний транспорт та відносно ОСОБА_4, складені акти - від 02.10.2007 року акт №045943, від 03.10.2007 року, акт №045944, від 11.01.2008 року, акт №065679, від
07.02.2008 року акт №054554 та від 20.02.2008 року акт №054600.
На підставі вказаних актів начальником територіального управління головної державної автомобільної інспекції винесені постанови та на ОСОБА_4 накладено фінансові санкції, а саме: №038600 від 28.11.2007 року про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн.; №038602 від 28.11.2007 року про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн.; №043079 від 11.03.2008 року про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн.; №048616 від 28.03.2008 року про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн.; №048633 від 28.03.2008 року про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн.
Оскільки в добровільному порядку ОСОБА_4 не сплатив зазначені суми, прокурором заявлено позов про стягнення з останнього 8500 грн. фінансових санкцій.
Із досліджених судом копій постанов на підставі, яких на ОСОБА_4 накладено фінансові санкції слідує, що такі винесено з порушень вимог, встановлених ст. 283 КпАП України.
Так, відповідно до ч.2 ст. 283 КпАП України постанова повинна містити: майменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Жодна із винесених постанов про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності не містить інформації щодо складу вчиненого ОСОБА_4 правопорушення.
Зокрема, яким автомобілем у кожний із зазначених у постанові час керував ОСОБА_4, яку кількість пасажирів та кого саме він перевозив, не зазначено детально місце скоєння правопорушення.
Пояснення від осіб, яких перевозив ОСОБА_4 взагалі не відбирались, не з»ясовувалось чи проводилась оплата ними за проїзд.
Висновки про вчинення ОСОБА_4 діяльності щодо перевезення пасажирів вчинені фактично без наявності відповідних для цього доказів.
Із пояснень відповідача слідує, що повідомлення про розгляд протоколів, копій постанов він не отримував у зв»язку з чим немав можливості ні взяти участь у розгляді справ, оскаржити винесені постанови.
Вказані пояснення ОСОБА_4 у судовому засіданні позивачем не спростовані.
Додані ж до справи списки листів щодо виклику на розгляд справи, направлення постанов свідчить про те, що повідомлення направлялися на різні адреси, зокрема у м.Перечин, вул. Горького, 28.
В той же, час із пояснень ОСОБА_4 слідує, що фактично він проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1.
Тим самим, були порушені вимоги ст. 268 КпАП України зокрема, право особи знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, користуватися юридичною допомогою, оскаржити прийняті рішення.
За таких обставин позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки позивачем не доведено правомірність притягнення ОСОБА_4 до відповідальності та накладення на нього фінансових санкцій у сумі 8500 грн., щодо стягнення яких заявлено позов.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 214, 215 ЦПК України, ст. 121 Конституції України, ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 36.1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст.268, 283 КпАП України, суд, -
РІШИВ:
У позові Ужгородського транспортного прокурора в інтересах держави, в особі Міністерства транспорту України та його структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області до ОСОБА_4 про стягнення 8500 грн. фінансових санкцій - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.