СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2019 р. Справа № 922/2277/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - на підставі довіреності від 07.10.2018р.,

від третьої особи (апелянта) - ОСОБА_2 - на підставі довіреності від 28.02.2019р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_3, м.Харків, (вх.№2796 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.08.2019р. у справі №922/2277/19 (суддя Лаврова Л.С., постановлену в м.Харків, час постановлення ухвали - не зазначено, дата складення повного тексту - не зазначено)

за позовом: фізичної особи ОСОБА_4, м.Харків,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія", м.Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичної особи ОСОБА_3, м.Харків,

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИЛА:

18.07.2019р. фізична особа ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія", оформлених протоколом №19/03/19 від 19.03.2019р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що загальні збори учасників ТОВ фірма "Ідалія", скликані 19.03.2019р., ОСОБА_5, ОСОБА_3, та представником ОСОБА_5 (на підставі довіреності посвідченої 25.10.2018р. Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Прядко О.С.) та оформлені Протоколом № 19/03/19 від 19.03.2019р. загальних зборів учасників ТОВ фірма "Ідалія" були проведені з порушенням порядку їх скликання та за участю осіб, які не мали необхідної кількості голосів для голосування та прийняття рішень.

Одночасно з поданням позовної заяви позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд заборонити державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія", в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження Товариства, про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, зокрема відомості про розпорядника майна, санатора.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.07.2019р. у справі №922/2277/19 заяву Фізичної особи ОСОБА_4 (вх. №2277/19 від 18.07.2019р.) про забезпечення позову - задоволено частково; ухвалено до вирішення спору по суті у справі №922/2277/19 заборонити державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія", в тому числі, але не виключно, заборонити вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, проводити передачу реєстраційної справи товариства; відмовлено в іншій частині у задоволенні заяви позивача.

Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що заявлений позивачем захід забезпечення позову такий як заборона, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" (61044, м. Харків, пр. Московський, 257, код 33122269), в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників з товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження Товариства, є обґрунтованим та адекватним та прямо стосується предмету спору, а невжиття вказаного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених корпоративних прав або охоронюваних законом інтересів позивача.

05.08.2019р. третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 було подано до господарського суду Харківської області заяву про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою господарського суду Харківської області від 22.07.2019р. у даній справі (вх.№18722).

В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаної заяви третя особа посилалась на те, що при постановленні ухвали про забезпечення позову господарським судом першої інстанції не було враховано обставин, викладених в запереченнях третьої особи на заяву про забезпечення позову, зокрема, щодо систематичності дій позивача щодо блокування іншим учасниками товариства можливості реалізовувати свої корпоративні права на управління товариством; чергове намагання позивача в межах даної справи №922/2277/19 перешкодити іншим учасникам товариства реалізувати свої корпоративні права, зокрема, щодо управління товариством, шляхом вжиття заходів забезпечення позову у даній справі; існування чинних до сьогодні заборон на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо товариства, вжитих за заявою позивача в якості заходів забезпечення позову ухвалою господарського суду Харківської області від 31.01.2019р. у справі №922/3284/18, предметом розгляду якої є також корпоративний спір між учасниками товариства, ініційований позивачем; відсутність підстав для повторного вжиття (дублювання) вже існуючих заходів забезпечення позову, запропонованих позивачем; існування рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2019р. у справі №640/2614/19, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019р., яким визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства юстиції України № 233/5 від 25.01.2019р. стосовно скасування реєстраційних дій, зареєстрованих щодо товариства за наслідками прийнятих загальними зборами учасників товариства рішеннями від 30.11.2018р., зокрема, щодо зміни директора товариства та затвердження нового складу учасників товариства; існування постанови Харківського апеляційного суду від 27.06.2019р. у справі №643/390/19, якою скасовано рішення суду першої інстанції та закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_7 (колишнього директора товариства, звільненого рішенням загальних зборів учасників товариства від 30.11.2018р.) про визнання незаконним звільнення та поновлення на посаді директора товариства; скасування постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2019р. усіх вжитих у справі №922/3010/18 заходів забезпечення позову.

Третя особа наголошувала, що відповідні документи на підтвердження викладеного були додані до заперечень на заяву про забезпечення позову та містились в матеріалах справи станом на дату постановлення ухвали про забезпечення, проте, вказані доводи та докази, не були досліджені судом при постановленні ухвали про забезпечення та не знайшли в ній свого відображення.

Окрім викладеного, третя особа також наголошувала на відсутності необхідності існування вжитих ухвалою про забезпечення позову заходів (заборон) з огляду на існування заходів забезпечення позову, ідентичних до вже існуючих. За наявності чинних заборон на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо товариства, накладених ухвалою господарського суду Харківської області від 31.01.2019р. у справі №922/3284/18, предметом розгляду якої є також корпоративний спір, ініційований також позивачем, на думку заявника, відсутні підстави для повторного вжиття аналогічних заходів забезпечення позову (заборон) в межах справи № 922/2277/19.

Крім того, третя особа зазначала, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою про забезпечення, перешкоджають виконанню судового рішення у справі №640/2614/19, що набрало законної сили. Так, зокрема, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2019р. у справі №640/2614/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019р., було визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства юстиції України № 233/5 від 25.01.2019р., яким скасовано реєстраційні дій, вчинені щодо товариства на підставі прийнятих 30.11.2018р. загальними зборами учасників товариства рішень, зокрема, щодо зміни складу учасників, зміни директора та місцезнаходження товариства.

Проте, вказане рішення у справі №640/2614/19 не може бути виконано через існування заборон, накладених, зокрема, в межах цієї справи №922/2277/19, з огляду на що, на думку заявника, такі заборони підлягають скасуванню.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.08.2019р. у справі №922/2277/19 відмовлено в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, з тих підстав, що заявником не було обґрунтовано належними та допустимими доказами існування обставин, які у розумінні статті 145 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, а також, господарським судом першої інстанції було зазначено про те, що заява фактично ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом в процесі розгляду заяви про забезпечення позову.

Фізична особа ОСОБА_3 з ухвалою суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 19.08.2019р. у справі №922/2277/19 та прийняти нове рішення, яким заяву ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Харківської області від 19.08.2019р. у справі №922/2277/19 задовольнити; скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 19.08.2019р. у даній справі. Одночасно апелянт звернувся з клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу суду. В обґрунтування наявності підстав для задоволення заявленого клопотання скаржник посилається на те, що копію оскаржуваної ухвали ним отримано не було, з повним текстом ухвали він ознайомився лише 22.08.2019р. з веб - сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, у зв'язку із чим, йому був необхідний додатковий час для підготовки та направлення апеляційної скарги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки доводам викладеним в заяві про скасування заходів забезпечення позову, що призвело до передчасного висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Зокрема, апелянт звертає увагу на те, що невірним є висновок місцевого господарського суду щодо ненадання заявником доказів того, що змінились обставини або необхідність вжиття заходів забезпечення позову відпала, внаслідок чого судом неправильно застосовано статтю 145 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Окремо апелянт звертаємо увагу суду на те, що господарським судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не було надано оцінки жодним доказам та доводам, викладеним у запереченнях ОСОБА_3 на заяву позивача про забезпечення позову, з огляду на що, на думку апелянта, можна дійти висновку, що вказані докази та доводи не досліджувалися судом при постановленні оскаржуваної ухвали, а отже, є новими для суду та належними та достатніми в розумінні статті 145 Господарського процесуального кодексу України для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою про забезпечення.

Крім того, апелянт зазначає, що в запереченнях на заяву про забезпечення позову ОСОБА_3 також посилалась на те, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2019р., залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019р., у справі №640/2614/19 за позовом ОСОБА_5, наказ Міністерства юстиції України № 233/5 від 25.01.2019р. про скасування реєстраційних дій щодо товариства визнано протиправним та скасовано. А отже, скасовані вказаним наказом реєстраційні дії щодо товариства підлягають відновленню у ЄДРПОУ, проте, вжиті у цій справі заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо товариства перешкоджають виконанню вказаних судових рішень, що набрали законної сили. Апелянт вважає, що зазначений аргумент залишився поза увагою суду при постановленні ухвали про забезпечення позову та не отримав жодного відображення в ухвалі про забезпечення, а отже, такий аргумент не досліджувався судом при постановленні ухвали про забезпечення та є новим при вирішенні питання про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2019р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 10.09.2019р.) поновлено фізичній особі ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 19.08.2019р. у справі №922/2277/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.08.2019р. у справі №922/2277/19; встановлено сторонам у справі строк до 12.06.2019р. для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання; призначити справу до розгляду на 02.10.2019р.

02.10.2019р. позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№9391), в якому він просить суд закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.08.2019р. у справі №922/2277/19.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 02.10.2019р. представник позивача оголосив зміст поданого 02.10.2019р. відзиву та просив закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.08.2019р. у справі №922/2277/19 залишити без змін.

Представник апелянта пояснив, що заперечив проти закриття апеляційного провадження.

Колегія суддів, порадившись на місці, дійшла висновку про відсутність правових підстав для закриття апеляційного провадження враховуючи наступне.

Як на підставу відсутності у апелянта права на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 19.08.2019р. у справі №922/2277/19 та відповідно закриття апеляційного провадження, позивач посилається на те, що 25.10.2018р. між учасником ТОВ фірми "Ідалія" - ОСОБА_3 та ТОВ фірми "Нова - Ідалія" було укладено договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" та нотаріально посвідчений Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія", за якими ОСОБА_3 як власниця 24% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" передала, а ТОВ фірми "Нова - Ідалія" прийняла 34% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія".

Інформація щодо ТОВ фірма "Нова-Ідалія", як нового учасника ТОВ фірма "Ідалія" була внесена в ЄДРПОУ 24.12.2018 року, але пізніше цей запис наказом Міністерства Юстиції України було скасовано за скаргою ОСОБА_4 (позивача).

Згідно з частиною 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

В даному випадку позивач наголошує на необхідності застосування судом апеляційної інстанції положень частини 3 статті 10 цього Закону під час розгляду апеляційної скарги у цій справі щодо відомостей про дарування часток учасників ТОВ фірма "Ідалія" - ОСОБА_3, які можуть бути використані позивачем в цьому спорі, не дивлячись на їх відсутність в Єдиному державному реєстрі.

Отже, за наведених обставин, позивач вважає, що внаслідок відчуження апелянтом ОСОБА_3 частки у статутному капіталі ТОВ фірма "Ідалія", оскаржуване рішення не впливає безпосередньо на її права та обов'язки, у зв'язку із чим, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Статтею 264 Господарського процесуального кодексу України встановлено випадки, у разі яких апеляційний суд закриває апеляційне провадження:

- після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;

- після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

- після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

З аналізу вказаної статті вбачається, що законодавцем чітко визначено обставини, за наявності яких суд апеляційної інстанції після відкриття провадження у справі має право закрити апеляційне провадження.

Судова колегія зазначає, що ухвалою господарського суду Харківської області від 22.07.2019р. у справі №922/2277/19 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідача - фізичну особу ОСОБА_3.

Вказана ухвала в судовому порядку оскаржена не була, а отже набрала законної сили та є обов'язковою до виконання.

Таким чином, апелянт - ОСОБА_3 є учасником справи, який в силу приписів статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" має право на звернення з відповідною апеляційною скаргою, у зв'язку із чим, підстави для закриття апеляційного провадження в порядку статті 264 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

Представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 19.08.2019р. у справі №922/2277/19 та прийняти нове рішення, яким заяву ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Харківської області від 19.08.2019р. у справі №922/2277/19 задовольнити.

Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, ухвалу господарського суду Харківської області від 19.08.2019р. у справі №922/2277/19 залишити без змін.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Так, за приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З аналізу вказаної норми вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Тобто положення вказаної статті пов`язують вжиття заходу забезпечення з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Водночас, оскільки у даній справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Разом з тим, відповідно приписів частин 1 та 4 статті 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

З огляду на те, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Судова колегія також враховує, що при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Так, за приписами статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права.

Водночас, в силу положень частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання заявником доказів того, що після вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову змінились обставини, що спричинили їх застосування.

Тобто, обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.

Проте, дослідивши зміст поданої третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 заяви про скасування заходів забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку, що заявником не зазначалося та не наводилося доказів, що саме за проміжок часу з 22.07.2019р. (дата вжиття заходів забезпечення позову) до 05.08.2019р. (дата подання заяви про скасування заходів забезпечення позову), а також станом на час прийняття оскаржуваної ухвали змінилися будь-які фактичні обставини справи, що мали спричинити процесуальні наслідки, визначені статтею 145 Господарського процесуального кодексу України.

Так, вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується на зазначених підставах, які і на даний час існують, щодо можливості виникнення обставин, які призведуть до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Крім того, колегія суддів також враховує, що на даний час у справі №922/2277/19 триває підготовче провадження та спір по суті не вирішено.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що за час вирішення даного спору існує ймовірність порушення прав позивача, потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин не відпала, а також з урахуванням того, що заявником належними та допустимими доказами не було доведено наявності зміни обставин, які були підставою вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою господарського суду Харківської області від 22.07.2019р. у даній справі.

Судова колегія також зазначає, що доводи апелянта фактично зводяться до безпідставності застосування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Харківської області від 22.07.2019р. у даній справі, що за своєю суттю є запереченнями щодо застосування даних забезпечувальних заходів та не можуть виступати в якості вмотивованої підстави для скасування вже існуючих заходів забезпечення позову, а зумовлюють надання судом правової оцінки вказаної ухвали, яка набрала законної сили.

Згідно із частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судова колегія ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Судова колегія вважає, що у даній справі, місцевим господарським судом було надано апелянту вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про те, що третьою особою не було надано будь-яких доказів на підтвердження тих обставин, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову відпала.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді ухвали господарського суду Харківської області та спростовуються наведеними вище висновками суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає до задоволення, ухвала місцевого господарського суду відповідає нормам процесуального права та скасуванню не підлягає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 19.08.2019р. у справі №922/2277/19 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 04 жовтня 2019р.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя І.А. Шутенко