Справа № 2 - 231 /2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2009 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: Потеряйко С.А.

при секретарі: Іванченко Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Тараща цивільну справу за позовом Таращанського районного центру зайнятості -робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення суми витрат, затраченої на навчання безробітної, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача, будучи допитаною в якості свідка у відповідності до ст. 62 ЦПК України, позовні вимоги позивача підтримала повністю і просить стягнути з відповідача на користь Київського обласного центру зайнятості оплату за навчання в сумі 3868, 69 грн. та стягнути на користь Таращанського районного центру зайнятості матеріальну допомогу, одержану в період професійного навчання в сумі 896, 87 грн., а також 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідачки в судовому засіданні позов не визнав та будучи допитаним в якості свідка у відповідності до ст. 62 ЦПК України, пояснив, що відповідачку відраховано з числа студентів «Інституту секретарів» зі спеціальності «Адміністратор» у зв'язку з пропусками занять без поважної причини, без законних на те підстав, оскільки на період відрахування відповідачка хворіла, підтвердженням чого є довідки з медичних закладів.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що вона працює на посаді заступника директора навчальної частини ТОВ «Інститут секретарів». ОСОБА_1 відвідувала заняття лише на початку навчання. Потім взагалі їх не відвідувала, коли з навчальної частини до неї зателефонували для з'ясування обставин її прогулів, то вона сказала, що буде продовжувати навчання та надасть довідки про хворобу. В лютому 2009 року вона надала одну довідку, проте, далі знову не відвідувала заняття, хоча по телефону обіцяла відвідувати. Пізніше надала дві копії довідок, оригіналів в неї не було, довідки однакові тільки дати видачі різні. Представник відповідачки також приносив довідку, яку просив підкласти в справу відповідачки, в навчальній частині йому відмовили, що саме було викладено в довідці він не казав. її дійсно звільнили в зв'язку з невідвідуванням занять.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що він працює на посаді заступника директора Таращанського районного центру зайнятості Київської області. Довідки про хворобу ОСОБА_1 в центр зайнятості надавав її батько. Довідка про захворювання, надана батьком відповідачки, не була завірена медичним закладом, крім того, на ній чітко було видно, що печатка та підпис лікаря зняті на кольоровому ксероксі. Вказана довідка була повернута відповідачці. Приблизно через тиждень, батько ОСОБА_1 знову приніс довідку тією самою датою, а саме 02.02.2009 року, як і попередня тільки вже з іншого медичного закладу і знову не завірена.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Таращанського районного центру зайнятості 04.09.2008 року за допомогою в працевлаштуванні. 20.10.2008 року ОСОБА_1 надано статус безробітної з призначенням допомоги по безробіттю. 31.10.2008 року відповідачка подала заяву про направлення її на професійне навчання за професією адміністратор. Цього ж числа міжрайонним центром зайнятості та відповідачкою було укладено договір № 107408103100227 щодо професійного навчання, з умовами якого відповідачка була ознайомлена.

31.10.2008 року наказом № 80 відповідачку зараховано до складу навчальної групи навчального закладу ТОВ «Інститут секретарів». За невідвідування занять без поважної причини її було відраховано, відповідно до наказу № 5 від 02.02.2009 року з ТОВ «Інститут секретарів».

Вартість за навчання оплачена Київським обласним центром зайнятості ТОВ «Інститут секретарів» в сумі 3868, 69 грн.. В період перебування на обліку в центрі зайнятості безробітній ОСОБА_1 було нарахована та перерахована на її особистий рахунок допомога по безробіттю в сумі 162, 58 грн.

В період проходження професійного навчання безробітній ОСОБА_1 призначено матеріальну допомогу в розмірі мінімальної допомоги по безробіттю. За період навчання їй було перераховано на особистий розрахунковий рахунок 731, 61 грн.. Відповідно до Наказу ДЦЗ від 01.09.2006 року № 127 центр зайнятості за перераховані суми матеріальних виплат банківським установам сплачує 0, 3%. За перерахування сум матеріального забезпечення за ОСОБА_1, центром зайнятості витрачено 2, 68 грн. Загальна сума витрат становить 4765, 56 грн.

27.03.2009 року позивачем було направлено відповідачці рекомендований лист для врегулювання питання щодо добровільного повернення останнім кошти в сумі 4765, 56 грн., але ОСОБА_1 до центру зайнятості не з'явилася. В зв'язку з цим позивач змушений був звертатися до суду для вирішення цього питання в судовому порядку.

Відповідно до п. 28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 308 у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання та витрат на проживання. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Суд ставить під сумнів достовірність копій медичних довідок, оскільки три довідки видані різними Київськими медичними закладами, а датовані одним числом, крім того на підтвердження вірності довідок представник відповідача в судовому засіданні оригінали вказаних довідок надати не зміг та не зміг пояснити чи є в наявності оригінали.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Вказані обставини встановлено з пояснень сторін, допитаних в якості свідків, показів свідків, матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» позивач звільняється від сплати державного мита.

Судові витрати суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 174, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 80, 161, 162 ЦК України, ст.24 Закону України "Про зайнятість населення", ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", п. 28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 308, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського обласного центру зайнятості оплату за навчання в сумі 3868, 69 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят вісім гривень 69 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Таращанського районного центру зайнятості матеріальну допомогу, одержану в період професійного навчання в сумі 896, 87 грн. (вісімсот дев'яносто шість гривень 87 коп), а також 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції