Справа №2п-6578/08

РІШЕНЯ

ІМ"ЯМ УКРАЇНИ

16 квітня 2009 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого: Івашковича І.І.

при секретарі: Петі М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді справу за позовом ОСОБА_1 до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори про визнання частки у праві спільної сумісної власності.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом посилаючись на те, що у 2002 році він разом з мамою ОСОБА_2 приватизували квартиру, що знаходиться за адресою: м.Ужгород, вул. Чорновола, 9/100.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 23.01.2002 року зазначена вище квартира належить йому та матері на праві приватної, спільної сумісної власності.

26.05.2008 року мати - ОСОБА_2 померла.

На момент смерті матері заповіту не залишено і він відповідно до ст. 1261 ЦК України отримав право на спадкування за законом.

Він звернувся до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом.

Однак, йому відмовили в отриманні спадщини, оскільки не визначено і не встановлено частку у праві спільної сумісної власності спадкодавця.

Відповідно до ст. 368 ч.1 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

В ст. 1226 ЦК України зазначається те, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах, крім того, суб"єкт права спільної сумісної власності наділений правом заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до визначення та виділу в натурі.

При цьому законодавець не конкретизує, який розмір повинна становити така частка при прийнятті спадщини спадкодавцями і яким повинен бути правовий механізм реалізації визначеного права, тобто яким чином слід визначати частки у праві спільної сумісної власності після смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У цьому випадку вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

У ч.2 ст. 372 ЦК України зазначено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, знову ж таки наголошуючи, якщо інше не встановлено домовленістю між співвласниками або законом.

Посилаючись на вказане просить визначити, що частки співвласників квартири, розташованої за адресою: м.Ужгород, вул. Чорновола, 9/100 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рівними.

Встановити, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить по 1/2 частки квартири, за адресою: м.Ужгород, вул. Чорновола, 9/100.

В судовому засіданні позов підтримано.

Представник Першої Ужгородської державної нотаріальної контори в судове засідання не з"явився.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд констатує наступне.

Із свідоцта про смерть серії І-ФМ №063654 слідує, що ОСОБА_2, мати позивачки, померла 26.05.2008 року.

Із свідоцтва про право власності на житло від 23.01.2002 року слідує, що квартира, що знаходиться за адресою: м.Ужгород, вул. Чорновола, 9/100 належить на праві спільної, приватної, сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

З врахуванням наведеного та вимог ст.ст.368 4.1, 370, 372 4.2, 1226, 1261 ЦК України суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 368 4.1, 370, 372 4.2, 1226, 1261 ЦК України, ст.ст.12 Закону України "Про власність", суд, -

РІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити, що частки співвласників квартири, розташованої за адресою: м.Ужгород, вул. Чорновола, 9/100 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рівними.

Встановити, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить по 1/2 частки квартири, за адресою: м.Ужгород, вул. Чорновола, 9/100.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.