Справа № 22Ц-1022/09

Категорія 01, 02, 05, 06

Головуючий в суді І інстанції Зінченко О.М.

Доповідач Сліпченко О.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справа х апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Сліпченка О.І.,

суддів Корзаченко І.Ф., Волохова Л.А.,

при секретарі Приходько Л. Г.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 заочне на рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 листопада 2008 року у справі за позовом прокурора Обухівського району в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації, Державного комітету України по водному господарству до ОСОБА_1, третя особа: човново-стоянковий кооператив «Риф», про знесення самовільно збудованої споруди, -

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2008 року прокурор в інтересах позивачів звернувся до суду з названим позовом, який обгрунтовував тим, що відповідач самовільно без отримання передбачених законодавством дозволів побудував гараж, на земельній ділянці, що розташована в межах прибережної захисної смуги Канівського водосховища, орендується третьою особою і має інше цільове призначення. Тому просить зобов'язати відповідача знести гараж, та привести земельну ділянку у попередній стан.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 03 листопада 2008 року позов задоволено.

Не погодившись з висновками, наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в позові, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких обставин.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач самовільно без отримання передбачених законодавством дозволів побудував гараж на земельній ділянці, що розташована з межах прибережної захисної смуги Канівського водосховища..

Так, відповідачем порушено вимоги ч. 1 ст. 22 Закону України "Про основи містобудування", ч. 1 ст. 23 Закону України "Про планування і забудову територій", згідно яких забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом та отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.

Крім того, відповідно до вимог ст. 125 ЗК України правовстановлюючі документи на спірну мельну ділянку на ім'я відповідача відсутні.

Згідно вимог ч. 2 ст. 61 ЗК України та ч.2 ст. 89 ВК України у прибережних захисних смугах вздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Відповідно до вимог ч.7 ст. 373 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересом або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яке здійснила (здійснює) будівництво.

З таким висновком погоджується і судова колегія.

Інших доводів, які спростовували б законність і обгрунтованість постановленого судом рішення апеляційна скарга в собі не містить.

Враховуючи те, що судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, доказам надана належна правова оцінка, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.