П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 295/4558/19

Головуючий у 1-й інстанції: Полонець С.М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

02 жовтня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 20 серпня 2019 року (м.Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону №1 УПП в Житомирській області капрала поліції Шевчука Вячеслава Володимировича, НПУ ДПП Управління патрульної поліції в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Богунського районного суду м. Житомира з позовом до інспектора роти №4 батальйону №1 УПП в Житомирській області капрала поліції Шевчука Вячеслава Володимировича, НПУ ДПП Управління патрульної поліції в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 20 серпня 2019 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 29 липня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків до 12 серпня 2019 року, але не більше п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 20 серпня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що копію ухвали суду позивачу направлено в день ії винесення, проте, станом на 19 серпня 2019 року вимоги ухвали суду не виконані.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Вимогами частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно матеріалів справи, копію ухвали суду Богунського районного суду м. Житомира від 29 липня 2019 року не було вручено позивачу, а поштове відправлення, надіслане судом повернуто до суду (а.с. 55-56).

Пунктом 99 Постанови Кабінету Міністрів України №270 від 5 березня 2009 року "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" передбачено, що рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Пунктом 110 Правил встановлено, що у разі коли адресат не з`явився за одержанням реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу протягом трьох робочих днів після доставки першого повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення, поштового переказу, йому під розписку вручається повторне повідомлення (крім повторних повідомлень про надходження рекомендованих поштових відправлень). Повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів, адресованих до запитання та на абонементну скриньку, вкладаються відповідно до картотеки "До запитання" та до абонементної скриньки адресата.

Згідно пункту 116 цього нормативного акту у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

Пункт 117 встановлює, що поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, поштове відділення мало право повернути рекомендований лист, яким позивачу було надіслано копію ухвали про залишення позовної заяви без руху лише з підстав, які визначені пунктом 117 Правил.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, на конверті не зазначено причини повернення такого поштового відправлення, а також відсутній підпис відповідального працівника відділу зв`язку.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що у суду першої інстанції не було обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі. Зокрема, судом першої інстанції не було визначено чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач з об`єктивних причин не усунув недоліки ухвали суду від 29 липня 2019 року.

Окрім того, суд першої інстанції безпідставно посилається на те, що ухвалу суду від 29 липня 2019 року направлено позивачу в день ії винесення, оскільки згідно штрихового ідентифікатора № 1001422689370 вказане відправлення прийнято до поштового відділення лише 09 серпня 2019 року.

За таких обставин суд дійшов переконання про наявність обставин, що унеможливили усунення недоліків позовної заяви, що призвело до позбавлення права позивача на судовий захист.

Суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сформульовану в рішенні від 8 листопада 2018 року, у справі "Созонов та інші проти України", в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до статті 320 КАС України оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення питання, то таку ухвалу слід скасувати, а справу слід направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 20 серпня 2019 року - скасувати.

Справу направити до Богунського районного суду м. Житомира для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 02 жовтня 2019 року.

Головуючий Курко О. П.

Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.