Справа № 2-а-4941/09/2270/10

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

 

23 червня 2009 рокуХмельницький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Романішина В.Л., 

при секретарі Тимощуку І.П., 

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» до державної податкової інспекції в Дунаєвецькому районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, 

 

встановив:

 

СТОВ «Агрофірма «Україна» звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в Дунаєвецькому районі Хмельницької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000972340/0 від 28 квітня 2009 року в частині нарахування податкових зобов'язань в сумі 78 007 грн. 50 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами проведеної ДПІ в Дунаєвецькому районі виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. з порушенням чинного законодавства складено Акт №357/2340/03786314 від 21.04.2009р. на основі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2009 року №0000972340/0 щодо суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 82 326 гривень (з них за основним платежем - 54 884 грн., за штрафними санкціями - 27442 грн.). Зокрема, позивач вважає, що податковою інспекцією грубо порушено приписи нормативно-правових актів діючого законодавства України, а саме: невірно застосовано положення пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо визначення частки використання послуг в оподатковуваних операціях звітного періоду; невірно застосовано положення пп. «б» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо повноважень контролюючого органу самостійно визначати суму податкового зобов'язання платника податків за даними документальних перевірок результатів діяльності платника податків, якщо вони свідчать по заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях та не застосовано пп.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо прийняття рішення на користь платника податків, коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників або контролюючих органів. Тому, на думку СТОВ «Агрофірма «Україна», це потягло за собою винесення незаконного податкового повідомлення - рішення і порушення його конституційних та інших прав. У зв'язку з цим, позивач просить податкове повідомлення - рішення ДПІ в Дунаєвецькому районі в частині нарахування податкових зобов'язань в сумі 78 007 грн. 50 коп. визнати протиправними та скасувати.

В судовому засіданні представник позивача уточнив вимоги і просить в повному обсязі визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000972340/0 від 28 квітня 2009 року з підстав, викладених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, подав письмові заперечення на позовну заяву та пояснив, що на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні», направлення державної податкової інспекції в Дунаєвецькому районі №182 від 24 березня 2009 року та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності СТОВ «Агрофірма «Україна» з питань вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, за наслідками проведення якої складено акт №357/2340/03786314 від 21 квітня 2009 року. Перевіркою встановлено, що порушення позивачем п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, пп.7.4.3, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7, п. 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по загальній декларації №1 «Розрахунки з бюджетом» на суму 54 884 грн. та завищено від'ємне значення по спеціальній декларації «Розрахунки по виплаті дотацій сільськогосподарським товаровиробникам» на суму 64 777 грн. Відповідач вважає, що планова виїзна документальна перевірка позивача була проведена державною податковою інспекцією в Дунаєвецькому районі у відповідності з вимогами чинного законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, тому представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд визнає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

СТОВ «Агрофірма «Україна» зареєстровано 15 лютого 2000 року у Дунаєвецькій районній державній адміністрації за №216, взято на податковий облік 29 лютого 2000 року державною податковою інспекцією в Дунаєвецькому районі за №556 та являється платником фіксованого сільськогосподарського податку, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, збору за забруднення навколишнього природного середовища, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів.

Судом встановлено, 21 квітня 2008 року ДПІ в Дунаєвецькому районі була проведена перевірка товариства позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої виявлено, що СТОВ «Агрофірма «Україна» не включено до податкових зобов'язань загальної декларації №1 «Розрахунки з бюджетом» за квітень 2008 року податок на додану вартість з вартості реалізованого для ТОВ «Мир - 1» покупного насіння сої «Спринт» по податковій накладній №11/1 від 21 квітня 2008 року на суму 34 028 грн., що відображено по бухгалтерському обліку згідно кореспонденції бухгалтерських рахунків за квітень 2008 року.

В позовній заяві позивач вказує, що податок на додану вартість з вартості реалізованого насіння сої на суму 34 028 грн. внесено до спеціальної декларації №2 «Реалізація сільськогосподарської продукції» і при купівлі насіння сої «Спринт» товариство отримало від продавця податкову накладну, яка відповідно до п.7.2.6 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є підставою для нарахування податного кредиту. Тобто, при купівлі насіння сої позивач отримав податковий кредит в розмірі 34 028 грн. і мав право зменшити свої податкові зобов'язання при здійсненні наступного продажу даного насіння для ТОВ «Мир - 1» на таку ж саму суму.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковуванні операції протягом звітного податкового періоду, (п.7.4.1 ст.7 Закону).

Згідно пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, з огляду на вищевказане, суд вважає, що позивач, використавши право на зменшення податкових зобов'язань у вигляді використання податкового кредиту, обов'язок щодо нарахування таких податкових зобов'язань не виконав.

Разом з тим, судом встановлено, що товариством не віднесено до податкового кредиту спец, декларації №2 «Реалізація сільськогосподарської продукції» ПДВ з вартості отриманих телефонних, телекомунікаційних послуг, які частково використовувались у оподатковуваних операціях, що відображені у декларації №2 «Реалізація сільськогосподарської продукції» на суму 17 997 49грн., в тому числі за січень 2008р. - 7799 грн., лютий 2008р. - 149 грн., березень 2008р. - 3842 грн., квітень 2008р. - 1055 грн., травень 2008р. - 2671 грн., червень 2008р. - 101 грн., липень 2008р. - 434 грн., листопад 2008р. - 753 грн., грудень 2008р. - 1173 грн., що підтверджується пред'явленим в судовому засіданні додатком 5 до акту перевірки.

Згідно пп.7.4.3 п.7.4 ст.4 Закону у разі, коли товари (роботи, послуги) виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

В судовому засіданні представником відповідача доведено, що телефонні і телекомунікаційні послуги використовувались товариством лише частково в оподатковуваних операціях, що підтверджується додатком 4 до акту перевірки. У зв'язку з цим, суд вважає, що СТОВ «Агрофірма «Україна» не мало права включати до податкових зобов'язань загальної декларації №1 «Розрахунки з бюджетом» всю суму податку на додану вартість з вартості отриманих телефонних, телекомунікаційних послуг.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що державною податковою інспекцією в Дунаєвецькому районі Хмельницької області доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення - рішення.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 160, 163 КАС України, 

Законами України «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд

 

постановив:

 

Адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» до державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000972340/0 від 28 квітня 2009 року залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів