Справа № 2-6 Категорія 4
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 січня 2007 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судці Невара О.В.
при секретарі Леферович І.М.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача -
Маневицької селищної ради Турика П.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі справу № 2-6 за позовом ОСОБА_1 до Маневицької селищної ради Волинської області про визнання права власності на спадкове будинковолодіння, -
ВСТАНОВИВ:
4 вересня 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Маневицької селищної ради Волинської області про визнання права власності на спадкове будинковолодіння, вказавши, що являється спадкоємцем за законом будинковолодіння по АДРЕСА_1, яке залишилося після смерті її чоловіка ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Іншими спадкоємцями на вказане спадкове майно є її діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, однак вони нотаріально посвідченими заявами відмовилися від належної їм частки спадкового майна після смерті ОСОБА_2 Позивачка у встановлений законодавством шестимісячний термін фактично прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем по АДРЕСА_1. Заяви про відмову від спадщини вона не подавала. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове будинковолодіння позивачка не може, оскільки на нього відсутні правовстановлюючі документи, отримати чи поновити які неможливо в зв'язку з тим, що за життя її чоловік ОСОБА_2 належним чином не оформив право власності на вказане спадкове майно.
Покладаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на спадкове будинковолодіння по АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснивши, що являється спадкоємцем за законом будинковолодіння по АДРЕСА_1, яке залишилося після смерті її чоловіка ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Іншими спадкоємцями на вказане спадкове майно є її діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, однак вони нотаріально посвідченими заявами відмовилися від належної їм частки спадкового майна після смерті ОСОБА_2 Позивачка у встановлений законодавством шестимісячний термін фактично прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем по АДРЕСА_1. Заяви про відмову від спадщини вона не подавала. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове будинковолодіння позивачка не може, оскільки на нього відсутні правовстановлюючі документи, отримати чи поновити які неможливо в зв'язку з тим, що за життя її чоловік ОСОБА_2 належним чином не оформив право власності на вказане спадкове майно. Також вказала, що будинок по АДРЕСА_1 складається з двох квартир, в одній з яких проживає вона, а в іншій - сім'я ОСОБА_5. Рішенням виконавчого комітету
2
Маневицької селищної ради НОМЕР_1 від 14.12.2006 року квартирі в житловому будинку АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, було присвоєно НОМЕР_2, а квартирі, що належить ОСОБА_5 - НОМЕР_3. Просила визнати за нею право власності на квартиру НОМЕР_2 з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.
Представник відповідача - Маневицької селищної ради Турик П.О., визнавши позов, пояснив, що Маневицька селищна рада не заперечує проти визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на квартиру НОМЕР_2 з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1. Будь-якого спору щодо даного спадкового майна немає. ОСОБА_1 своєчасно у встановлений законодавством шестимісячний термін після смерті ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем у квартирі НОМЕР_2 по АДРЕСА_1. Заяви про відмову від спадщини вона не подавала. Оформити право власності на спадкове майно у позасудовому порядку немає можливості, оскільки ОСОБА_2 за життя не оформив право власності на вказане спадкове майно. Проти задоволення позову не заперечує.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Згідно ст. 12 ч. 2 Закону України „Про власність" від 7.02.1991 року громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 1296 ч. З Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
З оглянутого судом свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 8.11.2005 року, виданого відділом РАЦСу Маневицького районного управління юстиції, встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Маневичі Волинської області.
Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5 від 10.11.1956 року, яке досліджувались в судовому засіданні, підтверджується, що 10.11.1956 року було зареєстровано шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Заявами ОСОБА_3, ОСОБА_4, посвідченими Довжицькою сільською радою Маневицького району, які оглядались в судовому засіданні, підтверджується, що діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовились від своєї частки спадкового майна після смерті батька ОСОБА_2
З досліджених судом довідок НОМЕР_6 від 10.01.2006 року, НОМЕР_7 від 4.08.2006 року, виданих Маневицьким ВУЖКГ, встановлено, що ОСОБА_1 проживала разом та вела спільне господарство з чоловіком ОСОБА_2 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_1 з 27.06.1977 року. Зазначене
3
підтверджується оглянутими в судовому засіданні паспортом серії НОМЕР_8, виданим ІНФОРМАЦІЯ_2, будинковою книгою для прописки громадян, що проживають по АДРЕСА_1.
Рішенням виконавчого комітету Маневицької селищної ради НОМЕР_1 від 14.12.2006 року підтверджується, що квартирі в житловому будинку АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, було присвоєно НОМЕР_2 а квартирі, що належить ОСОБА_5 - НОМЕР_3.
З оглянутого судом технічного паспорта на об'єкт нерухомого майна, виданого Волинським обласним бюро технічної інвентаризації 24.11.2006 року, встановлено, що вказаний технічний паспорт було видано на будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2, ОСОБА_5 в розмірі по 1/2 частці будинковолодіння кожному.
З оглянутого судом висновку Маневицького архітектурно-планувального підприємства від 26.12.2006 року про відповідність квартири НОМЕР_2 та господарських будівель по АДРЕСА_1 діючим будівельним, санітарним і пожежним нормам встановлено, що технічний стан вказаного будинковолодіння є задовільним, його будівництво здійснено без порушення державних будівельних, санітарних і пожежних норм та правил.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачка ОСОБА_1, являючись спадкоємцем за законом квартири НОМЕР_2 господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1, фактично набула право власності на вказане спадкове майно. На даний час право власності на нього ніким не оспорюється, а тому є всі підстави для визнання права власності на дане спадкове майно за ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1261, 1268, 1270, 1296 Цивільного кодексу України, Законом України „Про власність" від 7.02.1991 року, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру НОМЕР_2 з господарськими будівлями та спорудами, а саме: прибудовою, верандою, сараєм, літньою кухнею-сараєм, сауною (банею), гаражем, погребом, вбиральнею, огорожею, що знаходяться по АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя О.В. Невар