Справа № 22ц –65 /10 Головуючий першої інстанції: Подзігун Г.В.
Категорія: 34 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
У Х В А Л А
Іменем України
11 січня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Лисенка П.П.,
суддів: Колосовського С.Ю.,
Базовкіної Т.М.,
при секретарі судового засідання: Завтурі О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача
ОСОБА_2 –
ОСОБА_3
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 жовтня 2009 року, яке ухвалено за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
в с т а н о в и л а :
У грудні 2007 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог позивачі вказували, що є власниками приміщення по АДРЕСА_1, в яких розташована аптека. ОСОБА_2 належить на праві власності приміщення квартири НОМЕР_1, що розташована у тому ж будинку, й має спільну стіну та інші конструктивні елементи з приміщеннями аптеки.
Посилаючись на те, що протягом червня-травня 2007 р. самовільно без належних дозволів зруйнував квартиру НОМЕР_1 та проводив земельно-будівельні роботи, що призвели до пошкодження належних їм приміщень аптеки, позивачі просили суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 17168 грн. вартості відновлювального ремонту, який вони вимушені були зробити, та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також – на користь ОСОБА_5 1339 грн., витрачених на його лікування, і 7000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою суду від 1 жовтня 2009 р. позовні вимоги в частині стягнення вартості лікування ОСОБА_5 залишені без розгляду на підставі п.5 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 жовтня 2009 р. позов задоволено частково.
З ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_4 11798 грн. майнової шкоди та на користь кожного з позивачів - по 500 грн. моральної шкоди та судові витрати на користь держави.
В апеляційній скарзі представник відповідача вказує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим і просить його скасувати, ухвалити нове по суті позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
З матеріалів справ вбачається та судом встановлено, що позивачі перебувають у шлюбі з 1979 р. Ними придбано приміщення по АДРЕСА_1, де знаходиться аптека з кіоском. Право власності на це майно оформлено на ОСОБА_4
ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 4 серпня 2006 р. був власником квартири АДРЕСА_1, яка знаходилась в одному будинку з приміщеннями позивачів.
В червні 2007 р. без належних дозволів та проекту відповідач самовільно зніс приміщення квартири, що призвело до порушення цілісності будинку, пошкодження конструктивних елементів приміщень аптеки, у зв’язку з чим позивачі були вимушені провести її ремонт.
Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦПК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Відповідно до ст. 12 Закону України „Про планування і забудову територій” (далі – Закон) вирішення питання вибору, вилучення (викупу) земельних ділянок, надання дозволу на будівництво об’єктів містобудування, вирішення питання щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкцій, реставрацій, капітального ремонту об’єктів містобудування та упорядкування територій віднесені до компетенції міської ради.
За таких обставин, оскільки дії відповідача по самовільному знесенню приміщень по АДРЕСА_1 є незаконними, між ними та пошкодженням майна позивачів є безпосередній причинно-наслідковий зв'язок, суд обґрунтовано у відповідності до положень ст. ст. 1166, 1167, ч. 3 ст. 386 ЦК України дійшов висновку про стягнення на користь позивачів вартості відновлювального ремонту та відшкодування моральної шкоди, спричиненої пошкодженням їх майна.
Доводи в апеляційній скарзі про недоведеність вини відповідача спростовуються встановленим фактом знесення частини будинку по АДРЕСА_1, що була частиною спільної споруди, в якій розміщено приміщення аптеки, притягненням ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вказані дій, висновками судової будівельно-технічної експертизи.
Також не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач не отримав дозволу на проведення реконструкції та зносу його квартири з вини позивачів, як не надали для цього згоди, оскільки наявність пошкоджень майна, які стали наслідками зносу його квартири, свідчать про те, що ненадання такої згоди було обґрунтованим.
Щодо посилань апелянта на наявність у справі матеріалів, які не мають відношення до особи відповідача, то суд, ухвалюючи рішення, не взяв їх до уваги.
Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги про безпідставне відшкодування судом моральної шкоди, оскільки така шкода була завдана позивачам у зв’язку з пошкодженням їх нерухомого майна, необхідністю внаслідок цього докладати значних зусиль для його відновлення.
За такого колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити, рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: