Справа № 487/3850/19

Провадження № 2/487/1718/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2019 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання - Ободенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу №487/3850/19 за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, Державного агентства автомобільних доріг України про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

за участю:

представника позивача - Надточиєвої А.П.,

представників відповідача - Одннор В.М., Коваленко М.М.

ВСТАНОВИВ:

20.05.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, Державного агентства автомобільних доріг України про поновлення на роботі на посаді начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області з 07 травня 2019 року і стягнення з Служби автомобільних доріг у Миколаївській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24.05.20187 року, яке залишено без змін рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 26.10.2017 року, його було поновлено на посаді начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Відповідно до наказу в.о. начальника Державного агентства автомобільних доріг України Новака С. Р. №164-к від 22.04.2019 року його було поновлено на посаді начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, який було доведено до нього лише 06.05.2019 року та він приступив в той же день до виконання своїх обов`язків. Проте, наказом №186-к від 07.05.2019 року його було звільнено з посади на підставі п. 2 ч.1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку із скасуванням допуску до державної таємниці, підстава лист головного спеціаліста з режимного-секретної роботи Укравтодор ОСОБА_4 . від 23.04.2019 року №48 та погодження Миколаївської обласної державної адміністрації. Вважає його звільнення незаконним посилаючись на те, що суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України, регулюються Законом України «Про державну таємницю» та Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою КМУ від 18.12.2013 року №939. Так, після звільнення у ОСОБА_1 з посади начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області йому було скасовано допуск до державної таємниці. Проте, після його поновлення на роботі на попередній посаді, відповідно до положень Законом України «Про державну таємницю» Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) повинно було оформити документи, перелік яких встановлений Порядком №939 та звернутися з поданням до СБУ, як єдиного визначеного законом спеціально уповноваженого державного органу у сфері забезпечення охорони державної таємниці, для отримання позивачем доступу до державної таємниці. Тому лише СБУ могло позбавити позивача такого доступу після проведення спеціальної перевірки, з підстав та порядку, визначених законом. Але Укравтодор, після поновлення позивача на посаді, не оформив документи та не направив їх до СБУ, тому позивач такий доступ не отримав. Оспорюють і підстави звільнення лист ОСОБА_4 і погодження Миколаївської обласної державної адміністрації: головний спеціаліст з режимно-секретної роботи Укравтодору ОСОБА_4 не є уповноваженою особою на надання чи скасування доступу до державної таємниці, При цьому, Миколаївська обласна державна адміністрація не наділена повноваженнями в питаннях звільнення з роботи позивача. Крім того, при звільнені позивача було порушені вимоги ч.2 ст. 40 КЗпП щодо неможливості, з його згоди, перевести на іншу роботу на вакантні посаді, які існували у відповідачів.

Ухвалою судді від 27.05.2019 року відкрите провадження у справі.

31.07.2019 року відповідач Служба автомобільних доріг у Миколаївській області надало відзив на позовну заяву, просили в задоволенні позову відмовити, у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог посилаючись на те, що право призначати та звільняти з посад керівників створених Укравтодором підприємств належить Голові Укравтодор. Службою автомобільних доріг у Миколаївській області 07.05.2019 року було отримано наказ про звільнення позивача, з яким він був ознайомлений негайно в той же день, в порядку ст.. 47 КЗпП, вручена трудова книжка та проведено розрахунок. Посилання позивача на порушення ч.2 ст. 40 КЗпП є лише припущеннями. Тому вони діяли в межах чинного законодавства. При цьому, Служба автомобільних доріг у Миколаївській області не є належним відповідачем щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

07.08.2019 року відповідач Державне агентство автомобільних доріг України надало до суду відзив на позовну заяву, просили в задоволенні позову відмовити, вважаючи, що наказ про звільнення позивача є законним та таке звільнення передбачено чинним законодавством. В заяві посилалися на те, що у зв`язку із звільнення, раніше наданий позивачу доступ до державної таємниці було скасовано розпорядженням УСБУ в Миколаївській області, яке позивачем не було оскаржено. Вказані обставини стали підставою для звільнення позивача 07.05.2019 року. При цьому, позивач займав посаду начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області та з вказаним підприємством перебував у трудових відносинах та не був працівником Державного агентства автомобільних доріг України, тому Укравтодор не був зобов`язаний, відповідно до ст. 22 Закону України «Про державну таємницю», здійснювати оформлення документів та надіслання їх до СБУ для отримання позивачем допуску до державної таємниці, після поновлення його на роботі. При цьому, допуск позивача було скасовано СБУ на підставі повідомлення саме Служби автомобільних доріг у Миколаївській області від 25.01.2017 року. Крім того, отримання Укравтодором погодження Миколаївської обласної державної адміністрації щодо звільнення позивача із займаної посади не суперечать п. 6 ч.2 ст. 36 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Тому, відповідно до ст. 40 КЗпП та ч. 5 ст. 26 Закону України «Про державну таємницю» допускається звільнення працівника у разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці. Наявність вакансій у Службі автомобільних доріг та Укравтодор на момент звільнення позивача, є лише припущенням останнього.

Ухвалою від 19.07.2019 року в задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою від 09.08.2019 року в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача СБУ та про зупинення провадження у справі відмовлено.

27.08.2019 року відповідач Державне агентство автомобільних доріг України надало до суду відзив на позовну заяву аналогічний за змістом від 07.08.2019 року.

03.09.2019 року Державне агентство автомобільних доріг України звернулось з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 09.09.2019 року визначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

09.09.2019 року представник позивача надала до суду заяву, просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила про їх задоволення.

В судовому засіданні представники відповідачів позовні вимоги не визнали, просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідачів, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного:

Судом встановлено, позивача ОСОБА_1 наказом №403-к від 02.12.2015 року було прийнято з 07.12.2015 року на посаду начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області.

Наказом №406-к від 22.07.2016 року було звільнено з посади начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24.05.2017 року, визнано незаконним та скасовано наказ т.в.о. голови Державного агентства автомобільних доріг України № 406-к від 22.07.2016 р. та ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, яке набрало законної сили 26.10.2017 року.

Наказом в.о. начальника Державного агентства автомобільних доріг України № 164-к від 22.04.2019 р. ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області з 23.07.2016 року .

Наказом №37 від 06.05.2019 року ОСОБА_1 приступив до роботи на посаді начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області з 06.05.2019 року.

Наказом в.о. голови Державного агентства автомобільних доріг України №186-к від 07.05.20219 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи з посади начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області з 07.05.2019 року, згідно з п. 2 ч.1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку із скасуванням допуску до державної таємниці, на підставі листа головного спеціаліста з режимно -секретної роботи Укравтодор Домченко Л.І. від 23.04.2109 року №48 дск та погодження Миколаївської обласної державної адміністрації.

Перевіряючи обґрунтованість вимог ОСОБА_1 щодо незаконного його звільнення, суд приходить до наступного:

Законом України від 21.01.1994 №3855-XII "Про державну таємницю" передбачені підстави надання державної таємниці.

Згідно ч.2 ст. 26 цього Закону, скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв`язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 цього Закону громадянина, якому скасовано допуск до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов`язану з державною таємницею, чи звільнено.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Частиною 2 ст. 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Отже, з наведених положень законодавства, слідує, що звільнення працівника в разі скасування допуску до державної таємниці можливо, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці і його неможливо перевести за згодою на іншу роботу.

Як було встановлено судом, посада, яку обіймав позивач і з якої його було звільнено - начальник Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, передбачає допуск до державної таємниці, який, відповідно до ст.ст. 22, 24 Закону України "Про державну таємницю", був наданий позивачу розпорядженням УСБУ в Миколаївській області від 02.02.2016 року №7Д, на підставі вмотивованого запиту Державного агентства автомобільних доріг України від 22.12.2015 року №67дск.

Згідно ст. 26 Закону України "Про державну таємницю», у зв`язку із звільненням позивача з посади начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області та відсутності потреби в діяльності, пов`язаної з державною таємницею, на підставі повідомлення Служби автомобільних доріг у Миколаївській області від 25.01.2017 року №10дск про припинення доступу до державної таємниці, розпорядженням УСБУ в Миколаївській області від №13Д, наданий ОСОБА_1 допуск до державної таємниці скасований.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України "Про державну таємницю", для розгляду питання про надання громадянам допуску до державної таємниці державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, де працюють, проходять службу або навчаються громадяни, оформляються документи, які надсилаються до органів Служби безпеки України. Перелік та форми таких документів, а також порядок їх надання визначаються Кабінетом Міністрів України.

На підставі рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24.05.2017 року, яке набрало законної сили 26.10.2017 року, наказом №164-К від 22.04.2019 року, ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, фактичне виконання рішення суду відбулось 06.05.2019 року. У зв`язку з чим, у позивача знову виникла потреба в діяльності, пов`язаної з державною таємницею, тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 22 Закону України "Про державну таємницю" роботодавець повинен був оформити документи, які надіслати до органів Служби безпеки України, щодо надання ОСОБА_1 допуску до державної таємниці.

Згідно повідомлення Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБУ №26/2/3-6884/А-14-П/110 від 05.07.2019 року, після поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, запитів до УСБУ в Миколаївській області від Державного агентства автомобільних доріг України, щодо надання ОСОБА_1 допуску до державної таємниці не направлялось, при цьому після 22.04.2019 року допуск до державної таємниці позивача не міг бути скасований, через його відсутність.

Отже, розпорядження УСБУ №13Д від 06.02.2017 року, яким скасовано допуск ОСОБА_1 до державної таємниці, не може бути підставою для звільнення позивача з посади, на якій його було поновлено наказом Укравтодору від 22.04.2019 року №164-К, та вказане розпорядження не створює ніяких негативних правових наслідків для позивача.

Суд критично ставиться до заперечень представника відповідача Укравтордор відносно того, що не входило до їх повноважень оформлення документів, відповідно до ст. 22 Закону України "Про державну таємницю», оскільки позивач перебував у трудових відносинах із Службою автомобільних доріг у Миколаївській області, оскільки питання, пов`язані з призначенням на посади та звільненням з посад начальників територіальних органів Укравтодору, належить голові Укравтодору.

Крім того, при звільненні позивача були порушені вимоги частини 2 ст. 40 КЗпП України визначено, щодо переведення позивача на іншу посаду (роботу), оскільки відповідачами суду не надано доказів на підтвердження того, що позивачу були запропоновані усі вакантні посади, які були наявні на підприємстві та які не потребують доступу до державної таємниці, в день його звільнення та від яких він відмовився, що як наслідком стало підставою для його звільнення або доказів відсутності таких посад про , що складався відповідний акт .

Таким чином, повно та всебічно дослідив обставини справи, суд вважає, що наказ №186-К від 07.05.2019 року є незаконним і протиправним, звільнення ОСОБА_1 із займаної посади відбулося з порушенням і недотриманням норм чинного законодавства, у зв`язку з чим порушене право позивача підлягає відновленню, шляхом поновленням його на роботі в займаній посаді з 08.05.2019 року.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Крім того, поновлення позивача на роботі є підставою для стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, з 08.05.2019 року по день ухвалення судом рішення - 16.09.2019 року. При цьому розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 з наступними змінами. Згідно пунктів 2, 5, 8 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати.

Як вбачається з довідки відповідача Служби автомобільних доріг у Миколаївській області №1669/06-40 від 09.08.2019 року, заробітна плата ОСОБА_1 за травень 2019 року (2 робочі дні) становить 52596,79 грн., для розрахунку середньоденного заробітку заробітна плата становить 1627,27 грн.

За період з 08.05.2019 року по 16.09.2019 року (день ухвалення рішення) становить 105 робочих днів середня заробітна плата складає 170863,35 грн. (105 робочих днів х 1627,27 грн. середньоденний заробіток).

Згідно зі ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Положенням про Державне агентство автомобільних доріг України, затвердженого Указом Президента України № 456/2011 від 13.04.2011 р., та Наказом Державного агентства автомобільних доріг України № 384 від 09.10.2012 р. «Про порядок розгляду питань, пов`язаних з призначенням на посади та звільненням з посад керівних працівників галузі, винесення доган та резерв кадрів» визначено, що повноваження щодо призначення на посади та звільнення з посад начальників територіальних органів Укравтодору, притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, належить голові Укравтодору.

Отже, саме з відповідача Державного агентства автомобільних доріг України на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 170863,35 грн.

Таким чином, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, приймаючи до уваги, що позивач при пред`явленні позову був звільнений від сплати судового збору, на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на виконання вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768,40 грн. та на користь ОСОБА_1 , документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 76, 81 89, 263-265 ЦПКУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, Державного агентства автомобільних доріг України про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ) на посаді начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 25878206, місце знаходження: м. Миколаїв вул. Галини Петрової, 2-а) з 08 травня 2019 року.

Стягнути з Державного агентства автомобільних доріг України (ЄДРПОУ 37641918, місцезнаходження м. Київ вул.. Фізкультури, 9 03150) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 170863,35 грн.

Стягнути з Служби автомобільних доріг у Миколаївській області на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Стягнути з Державного агентства автомобільних доріг України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

Рішення набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і в порядку, встановлений ст. ст. 354, 355 ЦПК України.

Суддя: С.В. Щербина

Повний текст рішення складено 24.09.2019 року.