П О С Т А Н О В А
Іменем України
29 січня 2010 року Справа №2а-27176/09/1270
Категорія 2.11.17
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Качуріної Л.С.
при секретарі Лємба А.В.
в присутності сторін:
позивач: Цукер І.Б., довіреність від 27.10.09;
представник відповідача №1: Коваленко В.О., довіреність від 27.01.10;
представник відповідача №2: Коваленко В.О., довіреність від 27.01.10;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Фелікс» до завідувача сектору за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області Смирнова Ігоря Юрійовича, старшого державного податкового ревізора-інспектора контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області Сергієнка Сергія Івановича про визнання дій протиправними, -
В С Т А Н О В И В:
29 жовтня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Фелікс» з адміністративним позовом до завідувача сектору контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області Смирнова Ігоря Юрійовича, старшого державного податкового ревізора-інспектора контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області Сергієнка Сергія Івановича про визнання дій протиправними.
У позовній заяві позивач просив суд визнати дії відповідачів щодо проведення перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій за результатами якої було виготовлено акт №06.10.2009 року – протиправними.
В обгрунтовання позовник вимог позивач виклав, що 06.10.2009 року відповідачами проведено позапланову перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) та вимог з регулювання обігу готівки господарської одиниці – складу №2 за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрогська, 111, що належить ПП «Фелікс», та складено акт від 06.10.2009 року №0081/12/07/23/13380949.
Позивач вважає що дану позапланову перевірку проведено в порушення ст.11-1 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», оскільки не було надано рішення суду на проведення цієї перевірки, чим порушені права та інтереси позивача.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідачів у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв’язку з їх необґрунтованістю.
Судом було пропоноване представнику позивача 30 листопада 2009 року надати суду належним чином засвідчені копії статуту Приватного підприємства «Фелікс», довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Приватного підприємства «Фелікс». У судовому засіданні 29 січня 2010 року представник позивача відмовив у наданні зазначених документів у зв’язку з відсутністю на підприємстві електричного струму.
З урахуванням думки учасників, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі доказами.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог суд прийшов до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що позивач – суб’єкт господарювання Приватне підприємство «Фелікс» (надалі – ПП «Фелікс»), зареєстровано 18.12.1998 року виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31250735, адреса місцезнаходження: 94400, Луганська область, м. Краснодон, площа Комсомольська, 1, зареєстроване платником податків в Краснодонській ОДПІ в м. Краснодон Луганської області.
ПП «Фелікс» має у своєму підпорядкуванні склад №2, розташований за адресою: Луганська область, м. Старбільськ, вул. Старотаганрогська, 111, який здійснює реалізацію продукції.
Суд установив, що 06 жовтня 2009 року о 10 годині 25 хвилин завідувач сектору за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області Смирнов Ігор Юрійович та старший державний податковий ревізор-інспектор контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі цієї ж податкової інспекції Сергієнко Сергій Іванович на підставі направлення №400 від 06.10.2009 року, виданого Краснодонською об’єднаною державною податковою інспекцією Луганської області на право проведення планової перевірки складу ПП «Фелікс», розташованого за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрогська, 111, на підставі п.2 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року «Про державну податкову службу в Україні» здійснили перевірку дотримання вказаним суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів, та склали відповідний акт від 06.10.2009 року №0081/12/07/23/13380949, який 07.10.2009 року зареєстрували в Краснодонській ОДПІ.
Згідно п.1.5 акту №0081/12/07/23/13380949 від 06.10.2009 року вказана перевірка проведена на підставі Законів України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 23.03.1996 року №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», від 01.06.2000 року №1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності», від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637.
У п. 1.6. акту №0081/12/07/23/13380949 від 06.10.2009 року зазначено, що перевірка проведена в присутності працівників складу №2 ПП «Фелікс» ОСОБА_5 та ОСОБА_6
У п. 2.2.13 акту №0081/12/07/23/13380949 від 06.10.2009 року зазначено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала 12867,55 грн., яка зазначена у загальній сумі за розрахунковими квитанціями лише у сумі 504,51 грн., в наслідок чого невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала 12363,04 грн.
У п. 2.2.14 акту №0081/12/07/23/13380949 від 06.10.2009 року зазначено, що: 1) при продажу 10 пакетів молока за ціною 4,08 грн. кожний, 10 пакетів кефіру за ціною 2,52 грн кожний, 10 пакетів ряжанки за ціною 2,82 грн. кожний, сметани 5 кг за ціною 12,49 грн. за кг., 4 кг. творогу за ціною 11,88 грн. за кг, масло крестянське 12 кг за ціною 34,62 грн. за кг, сир адигейський 2,03 кг за ціною 27,36 грн. згідно товарно-транспортної накладної №973 від 06.10.2009 року на суму 510 грн., розрахункова операція проводилась без застосування зареєстрованого, опломбованого в установленому порядку та переведеного в фіскальний режим реєстратора розрахункових операцій, особі, яка отримала товар розрахунковий документ встановленої форми не виданий; 2) не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка знаходилась в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, невідповідність склала 12363,04 грн.; 3) реєстратор розрахункових операцій знаходиться в неробочому стані, у зв’язку з чим не має можливості зняти денний звіт.
Таким чином, згідно висновку акту №0081/12/07/23/13380949 від 06.10.2009 року під час перевірки встановлено порушення ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: п.1 розрахункова операція проведена без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; п.2 особі, яка отримала товар, не виданий розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; п.13 незабезпечена відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Працівники складу №2 ПП «Фелікс» ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що були присутні при перевірці, з актом перевірки ознайомились та отримали один примірник акту.
Позивач вважає дії податківців Смирнова І.Ю. та Сергієнко С.І. з проведення зазначеної перевірки такими, що не відповідають чинному законодавству, оскільки на думку позивача планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються може здійснюватися лише на підставі рішення суду.
Але позивач не обґрунтував свою правову позицію щодо цього твердження у відповідності до приписів норм чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов’язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи дану справу суд виходить з того, що засади, механізм і порядок здійснення планових перевірок суб’єктів підприємницької діяльності встановлені Законом України 04.12.1990 року №509-ХII «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до п. 2 ст. 11 цього Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль за: додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі – Закон №265/95-ВР), статтею 1 якого передбачено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Статтею 15 Закону №265/95-ВР передбачено, що контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Статтею 16 цього ж Закону передбачено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов’язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.
Позапланова перевірка, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій цієї статті, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.
Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Забороняється проведення перевірок осіб, визначених у пунктах 5-9 статті 9 цього Закону, щодо діяльності, передбаченої лише цим Законом, іншими державними органами, ніж ті, що визначені контролюючими органами згідно із законодавством України.
Таким чином, аналіз зазначених норм статтей 15 та 16 Закону №265/95-ВР дає підстави суду зробити висновок, що посилання позивача на те, що при здійсненні перевірки дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, податковий орган повинен був надати судове рішення на проведення такої перевірки є необґрунтованим, оскільки відповідно до ст.11-1 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» така умова може виконуватися при проведенні планової виїзної або позапланової перевірки з питань повноти та своєчасності нарахування та сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), яка є іншим видом перевірки, ніж фактично проведена податковим органом та оформлена актом №0081/12/07/23/13380949 від 06.10.2009 року.
Суд установив, що у випадку, що вирішується у даній справі, посадові особи податкового органу провели планову перевірку позивача щодо контролю за здійсненням суб’єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій, що використовує реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій у відповідності до вимог норм ст.ст. 15, 16 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Дана обставина підтверджується планом перевірок у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на жовтень 2009 року, затвердженим виконуючим обов’язки начальника Краснодонської ОДПІ Івановим О.С., а також направленням на перевірку №400 від 05.10.2009 року.
Таким чином, податковий орган не повинен був звертатися до суду за отриманням постанови про проведення перевірки позивача щодо контролю за здійсненням ним розрахункових операцій у готівковій формі, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій, оскільки він використовує реєстратори розрахункових операцій. Тому, Закон №265/95-ВР у таких випадках є спеціальним, оскільки інші законодавчі акти, у тому числі й Закон №509-ХІІ застосовуються лише в частині, не врегульований законом №265/95-ВР.
У зв’язку з цим доводи позивача про те, що податковим органом перевірку проведено з порушенням вимог ст.11-1 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» судом не приймаються, оскільки позивач необґрунтовано посилається на цю норму, як правову підставу, що визначає умови та запроваджує дозвіл суду для проведення перевірок дотримання законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
У судовому засіданні встановлено, що позивач не є особою, що використовує спрощену систему оподаткування, тому на нього не поширюється приписи норми п.5 ст.9 Закону №265/95-ВР згідно з якими реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються.
Тому, у відповідності з п.1 ст.3 Закону №265/95-ВР передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, а у відповідності до п.2 цієї ж статті - видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції та п.13 цієї ж статті - забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Суд установив, що факт порушення позивачем пунктів 1, 2 та 13 ст.3 Закону №265/95-ВР підтверджується актом перевірки №0081/12/07/23/13380949 від 06.10.2009 року, а також суд установив відсутність порушень чинного законодавства збоку завідувача сектору за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області Смирнова Ігоря Юрійовича та старшого державного податкового ревізора-інспектора контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі цієї ж податкової інспекції Сергієнка Сергія Івановича при здійснені спірної перевірки.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні по справі обставини і докази суд вважає, що позивач не навів доказів в обґрунтування його вимог згідно з чинним законодавством.
Тому, з огляду на викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання дій відповідачів щодо проведення перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій за результатами якої було виготовлено акт №0081/12/07/23/13380949 від 06.10.2009 року – протиправними, не відповідають чинному законодавству України, не підтверджені матеріалами справи, у зв’язку з чим не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т АН О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Фелікс» до завідувача сектору контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області Смирнова Ігоря Юрійовича, старшого державного податкового ревізора-інспектора контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області Сергієнка Сергія Івановича про визнання дій протиправними, відмовити у повному обсязі за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 03 лютого 2010 року.
СУДДЯ