Справа № 22ц-776/10 Головуючий у суді 1 інстанції: Соколянська О.М.
Категорія 43 Доповідач: Перцова В.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 березня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :
Головуючого судді: Глущенко Н.Г.
Суддів : Перцової В.А., Рудь В.В.
При секретарі: Лещинській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Будинкоуправління № 2 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – Головне управління МВС України в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості по квартирній платі та комунальним послугам, -
В С Т А Н О В И В :
Будинкоуправління № 2 Гвардійської КЕЧ району звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 і, уточнивши позовні вимоги, просило поновити йому строк позовної давності та стягнути з відповідачів солідарно 2588 грн.56 коп. заборгованості по квартплаті та комунальним послугам.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачам в березні 1998 року була надана квартира АДРЕСА_1. На порушення вимог закону відповідачі нерегулярно і не в повному обсязі вносили квартирну плату і оплату за комунальні послуги, у зв'язку із чим станом на 1 травня 2006 року утворилась заборгованість у зазначеній сумі.
В лютому 2006 року Будинкоуправління № 2 подавало до суду заяву про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів заборгованості, яка існувала на той час, але за заявою ОСОБА_2 судовий наказ був скасований.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 18 листопада 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду з тих підстав, що суд не врахував вимоги норм матеріального права щодо надання пільг по оплаті за користування житлом та комунальні послуги, а також те, що відповідачі з грудня 2002 року не надавали до Будинкоуправління № 2 довідку про право на такі пільги.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів заборгованості по квартирній платі та оплаті за комунальні послуги, виходив з того, що вони мають право на пільги із зазначених видів оплати, а закони України щодо Державного бюджету, якими обмежені ці пільги, визнані неконституційними.
З такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки, вони не відповідають вимогам норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають у квартирі АДРЕСА_1, яку отримали на підставі ордеру від 11 березня 1998 року № 148, виданого Гвардійською КЕЧ району Міністерства оборони України.
На ім'я ОСОБА_2 позивачем було відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 для оплати за квартиру та комунальні послуги.
З грудня 2002 року по квітень 2006 року відповідачами не в повному обсязі проводилась оплата за квартиру та комунальні послуги і загальна заборгованість за вказаний період, виходячи із розрахунку: нарахована сума – 2974,72 (1765,37+1209,35) за мінусом оплаченої суми – 362,53 (135,55+226,98) та за мінусом пільгової суми за грудень 2002 року - 45,13, склала 2 567 грн. 06 коп.
Наявність зазначеної заборгованості підтверджується виписками із особового рахунку (а. с. 5,6), дані яких відповідачами не оспорювався.
ОСОБА_2 з 1 серпня 1988 року по 18 грудня 2002 року проходив службу у Збройних силах України, а з 19 грудня 2002 року по 30 січня 2006 року перебував на посаді дільничного інспектора міліції Новомосковського районного відділу МВС України в Дніпропетровській області; ОСОБА_3 проходить службу у Збройних силах України.
Законами України "Про міліцію" (ст. 22) та "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (ст. 12) передбачені для працівників міліції та військовослужбовців пільги по оплаті житла та комунальних послуг.
Згідно Законів України "Про Державний бюджет на 2003 рік" (ч. 2 ст. 59), "Про Державний бюджет на 2004 рік" (ч. 2 ст. 78), "Про Державний бюджет на 2005 рік (ч. 2 ст. 73), витрати на пільгове матеріальне та побутове забезпечення, передбачене вищевказаними законами, здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання бюджетних установ (військових формувань), де працюють (проходять службу) працівники, на яких ці пільги розповсюджуються. Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 року № 426 було затверджено відповідний Порядок щодо надання пільг, компенсацій і гарантій даним особам.
Рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004 було визнано неконституційним ч. 2 ст. 78 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", тобто, пільги, передбачені для військовослужбовців та працівників міліції, підлягали застосуванню на оплату за грудень 2004 року (з моменту набрання чинності зазначеним Рішенням).
Однак, як пояснив представник позивача, відповідачі за період з 2003 по квітень 2006 року не надавали до Будинкоуправління № 2 Гвардійської КЕЧ району будь-яких документів, що підтверджували проходження ними служби і, відповідно, право на отримання пільг по оплаті за квартиру та комунальні послуги. В матеріалах справи дані щодо звернення відповідачів до позивача і надання ними відповідних документів щодо права на пільги відсутні. При розгляді справи відповідачі доказів надання ними позивачу таких документів суду не представили.
Із долученої до матеріалів даної справи цивільної справи № 2н-391/06 вбачається, що позивач звертався до суду із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості по квартирній платі та оплаті за комунальні послуги у травні 2005 року. У зв'язку із змінами процесуального законодавства, 2 лютого 2006 року ним було подано заяву про розгляд цієї справи в наказному провадженні і 21 лютого 2006 року Новомосковським міськрайонним судом було видано наказ про стягнення заборгованості. Ухвалою суду від 13 квітня 2006 року за заявою відповідачів цей наказ було скасовано і позивачу рекомендовано звернутись до суду у позовному порядку. З таким позовом позивач звернувся 18 травня 2006 року.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що позовні вимоги Будинкоуправління № 2 Гвардійської КЕЧ району є обґрунтованими, строк позовної давності ним не пропущено, а рішення міськрайонного суду є незаконним.
Тому, апеляційний суд вважає за необхідне, апеляційну скаргу позивача задовольнити частково, рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким, на підставі ст. ст. 64,65 ЖК України, позов задовольнити частково і стягнути із відповідачів на користь позивача заборгованість по квартплаті і комунальним послугам у розмірі 2 567 грн. 06 коп. та, керуючись ст. 88 ЦПК України, вирішити питання про судові витрати і стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічний розгляд справи у розмірі 137 грн.
Керуючись ст.ст.307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу Будинкоуправління № 2 Гвардійської КЕЧ району задовольнити частково.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду від 18 листопада 2009 року скасувати.
Позов Будинкоуправління № 2 Гвардійської КЕЧ району задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Будинкоуправління № 2 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району заборгованість по квартплаті та комунальним послугам у розмірі 2 567 (дві тисячі п'ятсот шістдесят сім) гривень 06 коп. та на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 137 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.
Судді: