ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2а-5769/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2010 року Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді             Ланкевича А.З.

при секретарі                 Гіщинській С.Я.

з участю:

позивача                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориславського міського центру зайнятості про встановлення наявності чи відсутності повноважень суб’єкта владних повноважень, -

встановив:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить встановити наявність або відсутність повноважень Бориславського міського центру зайнятості на реєстрацію умов трудового договору, що не відповідають законодавству України.

Посилається на те, що 04 жовтня 2005 року відповідач надав юридичного статусу та зареєстрував трудовий договір за № 400 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Умови трудового договору були заповнені під диктовку спеціаліста відповідача. У зв’язку з тим, що ОСОБА_2 станом на 04 жовтня 2005 року перебувала у юридичних відносинах з юридичною особою, умови трудового договору параграфи 4, 5, 6 не відповідали законодавству України та були незабезпеченими для найманого працівника. Відповідно до п.2.6 Посадової інструкції головного спеціаліста відділу взаємодії з працевлаштуванням Бориславського міського центру зайнятості, завданням та обов’язком спеціаліста є реєстрація трудового договору. Вважає, що поданий ним договір до відповідача складений з порушенням закону, оскільки час виконання робіт установлений 40 годин на тиждень, однак ОСОБА_2 працювала у нього за сумісництвом, а тому не могла працювати більше 20 годин на тиждень, а також тривалість її щорічної оплачуваної відпустки повинна була співпадати з відпусткою на основному місці праці.

Від відповідача надійшло заперечення проти позову, в якому він просить в позові відмовити, посилається на те, що 04 жовтня 2005 року позивачем було подано до відповідача трудовий договір між працівником та фізичною особою укладений 01 жовтня 2005 року з                   ОСОБА_2 Вважає, що його дії, щодо реєстрації даного договору відповідають п.4 Наказу № 260 від 08 червня 2001 року Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою», згідно якого відповідальна особа центру зайнятості в день подання фізичною особою трудового договору реєструє його у книзі реєстрації трудових договорів за формою, що додається. Трудовому договору присвоюється номер, за яким він зареєстрований у книзі, і ставиться дата його реєстрації.

В судовому засіданні, позивач, позов підтримав, просить його задоволити, посилається на підстави викладені в позовній заяві .

Відповідач повторно в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про причини неявки, а тому суд ухвалив справу розглядати без його участі.

Заслухавши позивача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Статтею 639 вищевказаного Кодексу передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Договір між працівником і фізичною особою від 01 жовтня 2005 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований                              04 жовтня 2005 року за № 400 Бориславським міським центром зайнятості.

Як вбачається з змісту вищевказаного трудового договору, а саме п.п.4, 5, 6 відомості вносились особисто позивачем, як роботодавцем та ним пропонувались і забезпечувались умови праці для найманого працівника. Виходячи з того, що договір підписаний двома сторонами, які його укладали, отже і умови сторонами визнані.

Відповідачем у даному договорі були заповнено лише п.6, а саме коли було зареєстровано трудовий договір, а тому суд вважає, що він діяв у відповідності до вимог п.4 Наказу № 260 від 08 червня 2001 року Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою», відповідно до якого відповідальна особа центру зайнятості в день подання фізичною особою трудового договору реєструє його у книзі реєстрації трудових договорів за формою, що додається. Трудовому договору присвоюється номер, за яким він зареєстрований у книзі, і ставиться дата його реєстрації.

Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що відповідач при реєстрації договору діяв у відповідності до чинного законодавства та не мав правових підстав визначати умови договору укладеного між сторонами.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

В позові ОСОБА_1 до Бориславського міського центру зайнятості про встановлення наявності чи відсутності повноважень суб’єкта владних повноважень – відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, тоді постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 21 лютого 2010 року.

Головуючий                             Ланкевич А.З.