УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«11» березня 2010 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:

Головуючого:

Суддів:

При секретарі: Яковенко Л.Г.

Куриленка О.С.

Куртлушаєва І.Д.

Іванові О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Алупкінськой міської ради, ОСОБА_7 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та визнання незаконним рішення Алупкінської міської ради про виділ земельної ділянки у приватну власність за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 вересня 2009 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для задоволення таких.

Підстави набуття права на землю визначено в ст. 116 ЗК України.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено ст. 118 ЗК України.

Судом встановлено, що спірні правовідносини сторін склалися з приводу користування суміжними земельними ділянками прибудинкової території.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_7 скористався своїм правом на приватизацію земельної ділянки в 1995р.

Позивач став власником свого домоволодіння в травні 2006р.

Тим самим видачею державного акта відповідачу в 1995р. порушити права позивача було неможливо.

На час приватизації земельної ділянки власником всієї прибудинкової території була територіальна громада і погодження меж було проведено з нею.

Порушення процедури, визначеної в ст. 118 ЗК України, при наданні відповідачу у власність земельної ділянки площею 0,04 га за адресою АДРЕСА_1, позивачем не зазначено, а судом не встановлено.

Рішення суду відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 – відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 вересня 2009 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в двомісячний строк безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: