ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №645/4451/16-а

адміністративне провадження №К/9901/9134/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Східної міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19.10.2016 (головуючий суддя Іващенко С.О.) та

ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Яковенко М.М., суддів Лях О.П., Старосуд М.І.)

у справі № 645/4451/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Східної міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Східної міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати Східну міжрайонну виконавчу дирекцію Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності призначити та виплатити їй допомогу по тимчасовій непрацездатності згідно листка непрацездатності серії АГЦ № 868012 - період з 06.07.2016 по 09.11.2016 допомогу по вагітності та пологах у відповідності до даних, викладених у довідці про заробітну плату № 711 від 14.07.2016, виданої Донецьким регіональним виробничим управлінням Комунального підприємства «Вода Донбасу».

2. Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19.10.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016, позов задоволено.

3. У касаційній скарзі відповідач, із посиланням на порушення судами матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

4. Ухвалою Верховного Суду від 02.10.2019 задоволено заяву Східної міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про заміну відповідача у справі з Східної міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , видане 13.09.2016. Фрунзенським районним у м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №493.

6. Згідно довідки від 29.09.2015 № 6334009265 ОСОБА_1 є переміщеною з тимчасово окупованої території України, яка зареєстрована у АДРЕСА_1 , та мешкає у АДРЕСА_2

7. Із довідки № 711 від 14.07.2016 КП «Компанія «Вода Донбасу» вбачається, що ОСОБА_1 працює на посаді секретаря керівника з 22.03.2007, посадовий оклад - 2 750 грн.

8. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державної реєстраційної служби України, КП «Компанія «Вода Донбасу» внесено до реєстру платників податку.

9. 06.07.2016 позивачу Харківською міською поліклінікою №3 виданий листок непрацездатності серії АГЦ № 868012 - період з 06.07.2016 року по 09.11.2016 року по вагітності та пологам.

10. 12.07.2016 ОСОБА_1 прибула до Фонду для оформлення виплати листка не працездатності та призначення їй матеріального забезпечення по вагітності та пологах. В той же час, працівниками Фонду було відмовлено у призначенні такої допомоги, необхідні документи від позивача для вирішення цього питання прийняті не були.

11. 14.07.2017 позивач знову звернулась до Східної міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності із письмовою заявою з питання нарахування та виплати їй матеріального забезпечення на період тимчасової непрацездатності згідно лікарняного листа серії АГЦ № 868012 по вагітності та пологам. Просила також повідомити особу, яка може здійснювати таки виплати.

12. Листом від 19.07.2016 № 1476-03-17 відповідача повідомив позивачу, що на підставі затвердженого правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.12.2014р. №37 Порядку надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» (далі - Порядок № 37), не передбачено надання допомоги по вагітності та пологах, якщо страховий випадок настав після переміщення з терміном вагітності більше 30 тижнів. Також повідомлено, що оскільки майже два роки позивач має статус переміщеної особи, то у разі, якщо вона перебуває у трудових відносинах з підприємством, яке здійснює діяльність на території підконтрольної Україні, то позивач повинен звернутися до цього підприємства.

13. Не погоджуючись із зазначеним, вважаючи дії відповідача неправомірними, позивач звернулась до суду.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач має право на отримання даної допомоги, а відмова відповідача у її виплаті є протиправною.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Відповідач у касаційній скарзі наголошує на тому, що страховий випадок у позивача настав 06.07.2016, після терміну, вказаного у п.п.2 п.2 Порядку №37, а саме після 30 тижнів з дати переміщення. Крім того, вказує що довідка № 711 від 14.07.2016, на яку посилаються суди обох інстанцій, не відповідає вимогам зазначеним у п. 8 Порядку № 37 та не містить відомості про нараховану заробітну плату за відповідний розрахунковий період (помісячно) із зазначенням видів виплат та кількості відпрацьованих днів (годин) (за наявності).

16. Заперечень на касаційну скаргу від позивача не надходило.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

18. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

19. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 16 вказаного Закону застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

20. Частиною першою статті 30 Закону № 1105-XIV передбачено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).

21. При цьому абзацом 3 цієї ж частини статті 30 Закону № 1105-XIV передбачено, що застрахованим особам, стосовно яких страхувальником не виконано обов`язків щодо нарахування та виплати матеріального забезпечення за страховими випадками у зв`язку з відсутністю можливості встановлення місцезнаходження цього страхувальника, що підтверджується даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та актами перевірки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, призначення та виплата матеріального забезпечення здійснюються робочим органом Фонду за місцем реєстрації їх місця проживання чи перебування у порядку, встановленому правлінням Фонду.

22. Відповідно до частини першої статті 31 вказаного Закону підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом.

23. Згідно пунктом 3 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1105-XIV особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

24. Преамбулою Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII) визначено, що він відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

25. Відповідно до частини першої статті 7 вказаного Закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

26. Частиною десятою вказаної статті Закону № 1706-VII передбачено, що внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованої території мають право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, безпосередньо у робочих органах Фонду соціального страхування України за фактичним місцем проживання, перебування.

27. Матеріальне забезпечення, страхові виплати призначаються за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці виплати, а в разі їх відсутності - за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України.

28. Механізм надання матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - матеріальне забезпечення), за рахунок коштів Фонду особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, за видами матеріального забезпечення визначений Порядком № 37.

29. Пунктом 2 Порядку № 37 визначено, що матеріальне забезпечення надається особам, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції (далі - застраховані особи), та отримувачам допомоги на поховання застрахованих осіб і які не реалізували свого права на отримання матеріального забезпечення відповідно до Закону України від 01 січня 2001 року № 2240-III «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон № 2240-III) та не можуть реалізувати своє право на отримання матеріального забезпечення відповідно до Закону № 1105-XIV у зв`язку із переміщенням з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

30. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку № 37 допомога по тимчасовій непрацездатності згідно з Порядком надається в разі настання страхового випадку до моменту переміщення застрахованої особи.

31. При цьому, допомога по вагітності та пологах згідно з цим Порядком надається в разі настання страхового випадку до моменту переміщення застрахованої особи, а також в разі настання страхового випадку протягом 30 тижнів з дати переміщення застрахованої особи (підпункт 2 пункту 2 Порядку № 37).

32. Отже, правління Фонду цим Порядком передбачило строки, в межах яких може бути надано допомогу по вагітності та пологах застрахованим особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а роботодавець залишився зареєстрованим на вказаних територіях.

33. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що кожна вагітна жінка має право на отримання допомоги по вагітності та пологам. Водночас порядок отримання і розмір цієї допомоги залежить від статусу жінки. Зокрема, є особливості надання цієї допомоги: для працюючих (застрахованих) жінок, жінок-підприємців і не застрахованих жінок.

34. Право застрахованої особи на отримання допомоги по вагітності та пологах передбачено Законом № 1105-XIV, а положення вказаного Порядку № 37, який є підзаконним нормативно-правовим актом обмежує можливість реалізації такого права, що суперечить принципу верховенства права.

35. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 07.02.2019 у справі № 754/216/17.

36. Конституцією України гарантовано право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46). Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (стаття 3).

37. Вказане свідчить про вагомість права, за захистом якого особа звернулася до суду, оскільки позовні вимоги спрямовані на відновлення порушеного права застрахованої особи.

38. Тому, враховуючи те, що на час проведення антитерористичної операції нормами Закону № 1706-VII та Прикінцевими положеннями Закону № 1105-XIV регламентовано порядок виплати матеріального забезпечення у зв`язку з тимчасово втратою працездатності саме для тимчасово переміщених осіб, яким надано право отримати належні позивачці кошти безпосередньо від робочого органу Фонду за фактичним місцем проживання, перебування, як особі, яка внутрішньо переміщена з тимчасово окупованої території, відповідно до Закону № 2240-III, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимога позивача про зобов`язання відповідача виплатити належні позивачці кошти згідно листка непрацездатності серії АГЦ № 868012, є обґрунтованою.

39. Колегія суддів зазначає, що аргументи скаржника у касаційній скарзі, у тому числі і щодо довідки № 711 від 14.07.2016, були ретельно перевірені судами, і жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами норм матеріального або процесуального права, скаржником не надано.

40. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

41. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

42. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Східної міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення.

Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19.10.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 у справі № 645/4451/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб