Справа № 1-7 Категорія З

ВИРОК

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

1 лютого 2007 року                                 Маневицький районний суд Волинської області

в складі:        головуючого                            Невара О.В.

при секретарі                          Боймиструк О.Ф.

з участю прокурора               Дуднік М.М.

потерпілого                            ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с Гораймівка Маневицького району Волинської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 21 листопада 2006 року, о 18-й годині 20 хвилин, перебуваючи неподалік житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1, під час суперечки, на грунті особистих неприязнених відносин до ОСОБА_1, наніс останньому один удар кулаком правої руки в область грудної клітки зліва, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 5-го ребра зліва, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 191 від 8 грудня 2006 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я.

Підсудний ОСОБА_2 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю і показав, що дійсно 21 листопада 2006 року, приблизно о 18-й годині 20 хвилин, він, перебуваючи поблизу житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_3, під час суперечки з ОСОБА_1, наніс останньому один удар кулаком правої руки в область грудної клітки зліва, спричинивши при цьому ОСОБА_1 тілесні ушкодження. У вчиненому розкаюється, просив суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що 21 листопада 2006 року, біля 18-ї години 20 хвилин, коли він перебував поблизу житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1, де проживає його колишня дружина ОСОБА_3, між ним та ОСОБА_2 виникла суперечка, яка переросла в бійку, в ході якої останній спричинив йому тілесні ушкодження, завдавши один удар кулаком правої руки в область грудної клітки зліва. З приводу отриманих тілесних ушкоджень він на стаціонарному лікуванні не перебував. Ніяких претензій до підсудного з приводу спричинених йому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не має. Просив не обирати підсудному покарання, пов'язане з позбавленням волі.

2

Показання підсудного ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 вини в інкримінованому йому злочині, його вина у вчиненому підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та встановленими під час досудового слідства по даній кримінальній справі, зокрема, протоколом відтворення обстановки та обставин події від 30.11.2006 року та фототаблицею до нього (а.с. 19-20), з яких встановлено, що при проведенні даної слідчої дії ОСОБА_2 показав, як він наносив тілесні ушкодження 21.11.2006 року потерпілому ОСОБА_1 в с. Матейки Маневицького району та розповів про обставини їх спричинення; висновком судово-медичної експертизи № 191 від 8.12.2006 року (а.с. 26-27), яким підтверджується, що ОСОБА_1 були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження; протоколом-заявою ОСОБА_1 від 21.11.2006 року (а.с. 3), якою підтверджується, що 21.11.2006 року у с Матейки Маневицького району йому ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки спричинив ОСОБА_1 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу підсудного, а саме: позитивну характеристику за місцем проживання, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, ніде не працює, будучи працездатним, є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд відносить його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, суд не вбачає.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами можливе при призначенні йому покарання без ізоляції від суспільства у вигляді обмеження волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, із звільненням від відбування даного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

Оскільки підсудному призначається покарання не пов'язане з реальним позбавленням волі, то міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу йому слід залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, призначивши покарання - 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

3

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя районного суду            О.В. Невар