Категорія справ: З Справа № 1-6

ВИРОК

 ІМЕНЕМУКРАЇНИ

смт. Маневичі                                                                        ЗО січня 2007 року

Маневицький районний суд Волинської області у складі

головуючого - судді                                   Костюкевича С.Ф.

за участю: секретаря                                  Боймиструк О.Ф.

прокурора                                Ковальчука B.C.

потерпілого                             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с Розничі Маневицького району Волинської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, військовозобов'язаного, непрацюючого, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 30 листопада 2006 p., близько 21-ї години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в приміщенні колишнього ДТСААФ, що по вул. Набережна, 2 в смт. Колки Маневицького району Волинської області, на ґрунті особистих неприязних відносин, під час вияснення стосунків з ОСОБА_1, наніс останньому кулаком правої руки один удар в ділянку грудної клітки та один удар в ділянку обличчя потерпілого, внаслідок чого той впав на підлогу. Продовжуючи свої дії, ОСОБА_2 наніс ще два удари правою ногою в ділянку грудної клітки з лівої сторони, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 11 ребра зліва, які згідно висновку експертизи № 197 від 13.12.2006 року, належать до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиросердечно розкаявся у вчиненому та показав, що проживає в с Розничі Маневицького району Волинської області, постійної роботи не має, тому підробляє вантажником в смт. Колки Маневицького району Волинської області. 30 листопада 2006 року під вечір пішов у смт. Колки на територію колишнього ДТСААФ, де він зазвичай підробляє вантажником, щоб заробити трохи грошей. Закінчивши роботу він разом з іншим вантажниками та знайомими, серед яких був і його односельчанин ОСОБА_1, розпивали горілку. Після цього між ними виникла суперечка під час якої він кілька разів рукою вдарив ОСОБА_1 в тулуб та голову, а коли від отриманих ударів ОСОБА_1 впав, то вдарив ще кілька разів ногою в тулуб. Підтвердив, що перебував в той час в стані алкогольного сп'яніння, але свої дії розумів і чітко керував ними. Розуміє, що вчинив дії за які передбачена кримінальна відповідальність, щиро розкаюється вчиненому, просив його суворо не карати. Зобов'язався найближчим часом відшкодувати потерпілому матеріальну і моральну шкоду.

2

Покази підсудного ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив покази підсудного, пояснив, що не наполягає на призначенні судом для ОСОБА_2 суворої міри покарання. Додав, що за їх спільною з підсудним домовленістю, той має відшкодувати матеріальні збитки і моральну шкоду в розмірі 800 грн., шляхом її щомісячної виплати в розмірі 200 грн.

У відповідності до ст. 299 КПК України судом із згоди учасників судового розгляду визнано недоцільним дослідження наявних у справі доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 вини в інкримінованому йому злочині, його вина у вчиненому підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та встановленими під час досудового слідства по даній кримінальній справі, зокрема, протоколом прийняття заяви про вчинений злочин від 1.12.2006 р. (а.с. 5), яким підтверджено факт звернення потерпілого ОСОБА_1 з приводу нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_2; протоколом відтворення обстановки та обставин події від 14.12.2006 р. (а.с. 29), під час проведення якого ОСОБА_2 розповів та показав на місці, як саме і куди він наносив удари потерпілому ОСОБА_1; висновком судово-медичної експертизи № 197 від 15.12.2006 року (а.с. 32), в якому вказано, що на тілі потерпілого ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження, що за ознакою тривалості розладу здоров'я належать до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; висновком наркологічної експертизи № 981 від 21.12.2006 р. (а.с. 39), яким встановлено діагноз підсудному ОСОБА_2 - „побутове пияцтво".

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки умисно спричинив потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, тобто умисні ушкодження, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

При призначенні покарання, суд враховує, що підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу підсудного ОСОБА_2, а саме його посередню характеристику з місця проживання, те, що він має на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

До обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд відносить його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Виходячи із наведеного суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, можливе при призначенні йому покарання без ізоляції від суспільства у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, із звільненням від відбуття даного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

Оскільки підсудному ОСОБА_2 призначається покарання не пов'язане з реальним позбавленням волі, то міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу йому слід залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов, заявлений до підсудного ОСОБА_2 прокурором Маневицького району в інтересах держави в особі Маневицької центральної районної лікарні на суму 875 грн. 93 коп. витрат на лікування потерпілого, підлягає до повного задоволення, оскільки підтверджений відповідними довідками про вартість лікування хворого виходячи із кількості ліжко-днів.

3

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 122 КК України та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від покарання у вигляді позбавлення волі звільнити з випробуванням та встановленням іспитового строку 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, за місцем проживання.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Маневицької центральної районної лікарні (р\р 35419003001073 в ГУДКУ Волинської області, МФО 803014, ідентифікаційний код 01983186) грошові кошти в сумі 875 (вісімсот сімдесят п'ять) гривень 93 (дев'яносто три) копійки витрат на лікування потерпілого.

Суддя          Костюкевич С.Ф.

На вирок може бути подана апеляція до/апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.