Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК у складі:
Головуючого судді Сокола В.С.,
суддів Адаменко О.Г., Синельщікової О.В.,
при секретарі Приходько Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Управління Державного казначейства в місті Євпаторії, Управління охорони здоров’я Євпаторійської міської ради, Державного закладу дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Здравниця» про стягнення надбавки за вислугу років, компенсації втрати частини заробітної плати, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Євпаторійського міського суду АРК від 12 листопада 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А:
04 серпня 2009 року ОСОБА_5 на підставі статті 57 Закону України «Про освіту», статті 116, 117, 233 КЗпП України, статті 17 Закону України «Про оплату праці» звернулась до суду із зазначеним вище позовом, просила стягнути з управління Державного казначейства в місті Євпаторії недоплачену їй, як педагогічному працівнику, надбавку за вислугу років (період з 1997 року по 2002 рік) у розмірі 2 338, 10 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з її несвоєчасною виплатою (за період з 1998 року по 2002 рік) у розмірі 3 945, 32 грн.
Рішенням Євпаторійського міського суду АРК від 12 листопада 2009 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Вказує на неправильне застосування судом першої інстанції положень статті 57 Закону України «Про освіту», Постанови Кабінетом Міністрів України від 19 вересня 2005 року № 934 з реалізації Закону України «Про освіту» та зазначає, що роботодавець з 2005 року по 2009 рік включно отримував цілеспрямовані субвенції з Державного бюджету України для погашення заборгованості за спірними виплатами.
В засіданні апеляційного суду представник Управління Державного казначейства в місті Євпаторії Єфремов А.Б. заперечував проти задоволення апеляційної скарги за її необґрунтованістю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Встановлено, що позивачка працювала на посаді педагога в Державному закладі дитячий спеціалізований (спеціальний» клінічний санаторій «Здравниця» (далі ДСКС «Здравниця») з 25 вересня 1970 року по 12 вересня 2008 року. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з відсутності вини відповідачів у невиплаті позивачці частини заробітної плати з урахуванням положень Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів».
З таким висновком суду колегія суддів не погоджується як таким, до якого суд дійшов з порушенням норм матеріального права.
Згідно з частиною 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці згідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Статтею 57 Закону України «Про освіту» передбачені гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам закладів освіти, у тому числі й виплати надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, які вводяться в дію відповідно з 1 січня 1997 року та з 1 січня 1998 року.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 8 постанови від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюється зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.
Згідно статті 22 Закону України «Про оплату праці» суб’єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
При цьому відповідно до статті 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Отже, вирішуючи питання оплати праці науково-педагогічних працівників, необхідно враховувати як положення статті 57 Закону України «Про освіту», так і вимоги законодавства про працю щодо умов і порядку нарахування і виплати заробітної плати.
Статтею 1 Закону України « Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» від 9 вересня 2004 року N 1994-IV (встановлює та регулює правовідносини, що склалися у зв'язку з нефінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту") дану заборгованість визнано кредиторською заборгованістю Державного бюджету України.
Пунктом 2 статті 6 «Прикінцеві положення» Закону України від 9 вересня 2004 року N 1994-IV Кабінет Міністрів України зобов’язано забезпечити проведення місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом інвентаризації заборгованості з виплат педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту", по Державному бюджету України та місцевих бюджетах, а також сум виплат, здійснених за рішеннями судів; на підставі даних інвентаризації та аналізу наявних фінансових ресурсів у місячний термін розробити графік та порядок погашення зазначеної заборгованості по Державному бюджету України та місцевих бюджетах; протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Враховуючи, що відповідно до Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» заборгованість перед позивачкою з зазначених виплат повинна була бути заінвентаризована відповідними органами для виплат з видатків Державного бюджету України, але відносно позивачки такі дії не були виконані, а вона може отримати спірні суми лише через розпорядників таких бюджетних коштів, тому відповідальність перед ОСОБА_5 слід покласти на відповідача, який її своєчасно не порахував, не сплатив, не довів для врахування при формуванні Державного бюджету України видатків.
З урахуванням наведеного колегія судів вважає висновок суду таким, що не відповідає вищезазначеним нормам матеріального права, оскільки, на думку колегії, державою вжити адекватні і достатні заходи для дотримання своїх позитивних зобов’язань перед громадянами, а в даному випадку – перед ОСОБА_5 по погашенню заборгованості по заробітній платі.
З огляду на зазначене, спірні виплати, які фактично визнаються роботодавцем - державним закладом дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Здравниця», повинні бути виплачені саме цим відповідачем, так як причини для їх невиплати відсутні.
При вирішенні даної справи колегія суддів виходить як із розуміння і вирішення справ даної категорії не лише Верховним Судом України (рішення Верховного Суду України від 22 листопада 2006 року), а і висновків Рішень Європейського суду з прав людини (зокрема справа «Пашук проти України»).
Таким чином, в порядку пункту 1 частини 1 статті 309 ЦПК України колегія судів оскаржуване рішення скасовує і ухвалює нове рішення про задоволення позову частково, а саме шляхом стягнення спірних сум із державного закладу дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Здравниця». В позові до інших відповідачів, а саме до Управління Державного казначейства в місті Євпаторії і Управління охорони здоров’я Євпаторійської міської ради колегія суддів відмовляє з урахуванням висновку апеляційного суду в тій частині, що держава випрацювала дієвий інструментарій для виконання зобов’язань по виплаті заборгованості за спірними сумами та вини саме роботодавця у порушенні прав позивачки.
Керуючись статтями 303, 307 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Євпаторійського міського суду АРК від 12 листопада 2009 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Стягнути з державного закладу дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Здравниця» на користь ОСОБА_5 надбавку за вислугу років за період 1997 - 2002 роки у розмірі 2 338, 10 грн. та 3 945, 32 грн. компенсації втрати частини заробітної плати. В позові до інших відповідачів відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді:
Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» затверджені призначення по коду програмної класифікації видатків 2211020 «Субвенція із державного бюджету місцевим бюджетам для здійснення виплат, встановлених Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним і іншим категоріям працівників навчальних закладів», у зв’язку з чим у розпорядників (установ і організацій) коштів державного і місцевого бюджетів відкриті реєстраційні рахунки на одержання субвенцій із державного бюджету і здійснення встановлених Законом виплат. Зконами