ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

       УХВАЛА

                                     про відмову у відкритті провадження у справі

Справа №2а-6451/09/1370

09 жовтня 2009 року                                                                   м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сакалош В.М.,

     розглянувши матеріали позовної заяви   ОСОБА_1

до  Львівського апеляційного адміністративного суду

про  визнання бездіяльності та зобов’язання вчинити дії.

в с т а н о в и в :

          09.10.2009 року Львівським окружним адміністративним судом отримано вищевказану позовну заяву, в якій позивач просить: визнати бездіяльність Львівського апеляційного адміністративного суду неправомірною в частині порушення строку вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, надсилання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження особам, які беруть участь у справі; зобов’язати Львівський апеляційний адміністративний суд вирішити питання про відкриття апеляційного провадження; надіслати копії ухвали про відкриття апеляційного провадження особам, які беруть участь у справі; відшкодувати позивачеві судові витрати.

Відповідно до ст.ст. 2, 4 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією встановлено інший порядок судового провадження. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

Щодо захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, слід зазначити, що відповідно до ч.1,ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є такий захист від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Дії судді, або суду регламентовані процесуальним Законом, відносяться до відправлення судочинства, і не відносяться до здійснення владних управлінських функцій на основі законодавства, або на виконання делегованих повноважень. Процесуальні акти і дії судді, що стосуються вирішення питань порушення і відкриття провадження у справах, підготовка їх до судового розгляду тощо, належать до сфери правосуддя, і можуть оскаржуватися лише у встановленому чинним законодавством порядку, згідно з процесуальним Законом.

Згідно із ст.ст. 126, 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя є незалежними, і підкоряються лише закону, вплив на суддів у будь-якій спосіб забороняється.

Згідно із ст.12 Закону України «Про статус суддів» будь-яке не передбачене законом втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом, суддя не зобов'язаний давати будь-які пояснення щодо суті розглянутих справ або справ, які знаходяться в його провадженні, а також давати їх будь-кому для ознайомлення, інакше як у випадках і порядку, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про судоустрій України» гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечуються зокрема: порядком здійснення судочинства, встановленим процесуальним законом, забороною втручання у здійснення правосуддя.

Таким чином, перевірка правомірності дій, або бездіяльності судді при здійсненні ним повноважень у сфері судочинства, або, надання таким діям або бездіяльності правової оцінки іншим адміністративним судом першої інстанції, зокрема, окружним адміністративним, є незаконним.

Згідно з вимогами ст.9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції та Законів України.

Обов’язки судді визначені ст. 6 Закону України «Про статус суддів», а присяга судді ст. 10 цього ж Закону.  

Відповідно до ст. 31 зазначеного Закону, порушення вимог законодавства щодо обов’язків, присяги судді, є підставами дисциплінарної відповідальності судді. Підстави та порядок порушення дисциплінарного провадження щодо судді, і здійснення його розгляду, регламентуються ст.ст. 33-35 Закону.  

Також, відповідно до ст. 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції», Вища рада юстиції за власною ініціативою може розглянути питання щодо звільнення судді з підстав зазначених в п. 5 частини п’ятої ст.126 Конституції України (у випадках порушення суддею присяги, згідно з якою, він повинен дотримуватися обов’язків судді). Слід зазначити, що за наслідками дисциплінарного провадження відповідна кваліфікаційна комісія  суддів може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з посади, згідно ст. 32 Закону України «Про статус суддів».

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про статус суддів», підставами для порушення дисциплінарного провадження щодо судді можуть бути подання Міністерства юстиції України та його органів на місцях за наслідками перевірки заяв і повідомлень громадян, подання голови відповідного суду, посадових осіб державних органів, установ, організацій, органів місцевого самоврядування, повідомлення в засобах масової інформації.

Також, відповідно до ст. 77 Закону України «Про судоустрій України» до повноважень відповідної кваліфікаційної комісії відноситься розгляд звернень та подань про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів, проведення пов'язаних з цим службових перевірок, за наявності підстав порушення дисциплінарного провадження, вирішення питання про дисциплінарну відповідальність судді.

Згідно ст. 97 цього Закону дисциплінарним провадженням, є встановлена процедура розгляду визначеним законом органом офіційного звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.  Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить народним депутатам України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові Верховного Суду України (голові вищого спеціалізованого суду - щодо судді відповідного спеціалізованого суду, за винятком ініціювання звільнення судді), Міністру юстиції України; голові відповідної ради суддів, членам Ради суддів України. Не допускається зловживання таким правом, зокрема ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав і використання вказаного права як способу тиску на суддю у зв'язку із здійсненням ним правосуддя.

Відповідно до ст. 98 вказаного Закону органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді місцевого суду, є відповідна кваліфікаційна комісія суддів.  

Таким чином, перевірка правомірності дій, або бездіяльності судді при здійсненні ним повноважень у сфері судочинства, або, надання таким діям або бездіяльності правової оцінки, зокрема встановлення і визнання протиправності, іншим судом першої інстанції, зокрема, окружним адміністративним, як цього вимагає у адміністративному позові позивач, не належить до завдань та повноважень адміністративного судочинства.

У відповідності до п.1, ч.1, ст.109 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене та беручи до уваги те, що позов   не є справою адміністративної юрисдикції,  не виникає з адміністративно-управлінських відносин, вважаю, що у відкритті провадження у справі слід відмовити та роз’яснити позивачу, що відмова у відкритті провадження в адміністративній справі тягне за собою заборону повторного звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом (у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав), щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження.

Керуючись ст.ст. 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівського апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності та зобов’язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів після подачі заяви на апеляційне оскарження, яка подається  протягом п’яти днів з дня  отримання копії ухвали, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

      Суддя                                                                                                                           В.М. Сакалош