УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«11» березня 2010 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:
Головуючого:
Суддів:
При секретарі: Яковенко Л.Г.
Куриленко О.С.
Сінані О.М.
Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя, третя особа – Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентарізації про визнання права власності за апеляційною скаргою Прокурора Київського району м. Сімферополя Автономної Республіки Крим на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 травня 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним заочним рішенням позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено.
Не погодившись з рішення суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що вона за свої кошти провела реконструкцію нежилого приміщення по АДРЕСА_1 м. Сімферополя з дотриманням технічних норм і правил і тим самим набула право на дане приміщення на підставі ст. 376 ЦК України.
З даною позицією суду першої інстанції погодитись неможливо.
Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, земельну ділянку під спірну будівлю позивачці уповноважений на то орган не видавав.
Будівництво сторона провела без відповідних дозволів та проектів.
По справі в якості відповідача вказано виконавчий комітет Київської районної ради м. Сімферополя, тоді як розпорядження землями територіальної громади належить в силу ст. 12 ЗК України до повноважень міських рад, в даному випадку до Сімферопольської міськради.
З матеріалів справи вбачається , що Сімферопольська міськрада до участі у справі не притягувалась.
Встановлені недоліки усунути в суді апеляційної інстанції, або додатковим рішенням в суді першої інстанції неможливо.
Рішення суду підлягає скасуванню за п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Прокурора Київського району м. Сімферополя Автономної Республіки Крим – задовольнити.
Рішення Київського районного суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2008 року – скасувати.
Передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в двомісячний строк безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: