Постанова

Іменем України

25 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 643/9715/16-ц

провадження № 61-32358св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2017 року у складі судді Сиротникова Р. Є. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 29 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Бровченко І. О., Кіся П. В., Кружиліної О. А.,

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , який в ході розгляду справи уточнила, та остаточно просила стягнути з відповідача на її користь 26 044 грн 80 коп. майнової шкоди.

Позов мотивовано тим, що 08 травня 2016 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21104», д.н.з НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем марки КІА «Cerato», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_1

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 22 червня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ здійснило на користь позивача виплату у розмірі 46 847 грн 72 коп.

Посилаючись на те, що загальна вартість ремонту автомобіля позивача склала 70 942 грн 50 коп., з яких 46 847 грн 72 коп. - сплачена МТСБУ, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 невідшкодовану частину коштів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що ОСОБА_1 не довела розмір майнової шкоди, який був заподіяний її автомобілю внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_2 .

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем пошкоджень, які отримані автомобілем марки КІА «Cerato», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 21104», д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У вересні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що у деліктних правовідносинах застосовується презумпція вини особи, яка завдала шкоду, спростування якої належними та допустими доказами є обов`язковим винної особи. Судом не досліджено та не надано оцінки наданим ОСОБА_1 на підтвердження позовних вимог доказам, якими є постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, замовлення-наряди про ремонт пошкодженого автомобіля та фіскальні чеки. Судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що наявність складових елементів для відшкодування відповідачем майнової шкоди відповідно до статті 1166 ЦК України підтверджується постановою Московського районного суду м. Харкова від 22 червня 2016 року та фактом сплати Моторним транспортним страховим бюро України (далі - МТСБУ) на користь позивача майнової шкоди у розмірі 46 847 грн 72 коп.

Короткий зміст заперечень на касаційну скаргу та узагальнення їх доводів

У листопаді 2017 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала до касаційного суду заперечення на касаційну скаргу, у яких просив касаційну скаргу відхилити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Заперечення мотивовані тим, що суди попередніх інстанцій дослідили обставини справи, вивчили доводи сторін та надали можливість позивачу подати додаткові докази, які підтверджують заявлені нею позовні вимоги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 643/9715/16-ц з суду першої інстанції.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року вказана справа передана до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, призначено до розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в частині, яка не змінена апеляційним судом, та рішення апеляційного суду відповідають.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 08 травня 2016 року о 18-00 год. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки ВАЗ 21104, д.н.з. НОМЕР_1 , на 506 км. + 340 м. автодороги Київ-Харків-Довжанський допустив зіткнення з автомобілем марки КІА «Cerato», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

З довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 91328471 вбачається, що у ОСОБА_2 відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників. Графа, у якій містяться відомості про отримання автомобілем марки КІА «Cerato», д.н.з. НОМЕР_2 , механічний пошкоджень, не заповнена.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 22 червня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Із замовлення-наряду № ЗиФ-810574 від 22 липня 2016 року вбачається, що 29 червня 2016 року позивач звернулась до публічного акціонерного товариства «Завод Фрунзе» з приводу ремонту автомобіля марки КІА «Cerato». Вартість ремонту складала 70 942 грн 25 коп., яка була оплачена згідно фіскального чеку № 26583. Згідно із замовлення-наряду № ЗиФ-817273 від 29 липня 2016 року вартість ремонту та деталей складала 1 950 грн 02 коп., яка була сплачена ОСОБА_1 .

За рішенням департаменту внутрішнього страхування МТСБУ від 22 вересня 2016 року № 3/1-05/24951 внаслідок ДТП за участю автомобіля марки КІА «Cerato», д.н.з. НОМЕР_2 , яка мала місце 08 травня 2016 року, ОСОБА_1 відшкодовано шкоду згідно пунктом 41.1 статті 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у розмірі 46 847 грн 72 коп.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) передбачено випадки, коли потерпілі мають можливість отримання відшкодування шкоди від МТСБУ.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, правильно встановили характер спірних правовідносин та застосували норми матеріального права, яка їх регулюють, врахували, що надана позивачем довідка про ДТП не містить відомостей щодо механічних пошкоджень автомобіля КІА «Cerato», д.н.з. НОМЕР_2 , а замовлення-наряд № ЗиФ-810574 від 22 липня 2016 року не містить причин пошкодження вказаного транспортного засобу.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 10, 60 ЦПК України 2004 року у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій).

З огляду на викладене, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду погоджується з висновками судів про недоведеність ОСОБА_1 розміру майнової шкоди, яка заподіяна її автомобілю саме під час ДТП, яка сталась 08 травня 2016 року з вини ОСОБА_2

Доводи касаційної скарги з посиланням сплату МТСБУ на користь позивача майнової шкоди у розмірі 46 847 грн 72 коп. не є підставою для сплати винуватцем ДТП ОСОБА_2 невідшкодованої частини коштів, оскільки ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами завдану їй майнову шкоду у розмірі 26 044 грн 80 коп.

Інші доводи касаційної скарги також не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду щодо їх оцінки.

Частиною першою статті 410 ЦПК України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 29 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов

Судді : В. С. Жданова

В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук