ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2019 р. Справа№ 911/735/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Олімп»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.08.2019

у справі № 911/735/19 (суддя Чонгова С.І.)

за позовом: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс»;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка»;

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1»;

4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз»;

5. ОСОБА_1

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент»;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Гларос КФ»,

3. Приватного акціонерного товариства «Олімп»

про визнання недійсними договорів, визнання права власності на майно

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Омокс» (далі - ТОВ «Омокс», позивач-1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка» (далі - ТОВ «ФКГ «Чайка», позивач-2), Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1» (далі - ТОВ «КК «Зараз-1», позивач-3), Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз» (далі - ТОВ «КК «Зараз», позивач-4), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач-5) звернулися до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент» (далі - ТОВ «Консент Капітал Менеджмент», відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Гларос К.Ф.» (далі - ТОВ «Гларос К.Ф.», відповідач-2), Приватного акціонерного товариства «Олімп» (далі - ПрАТ «Олімп», відповідач-3), в якому просять суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04.02.2019, укладений між ТОВ «Консент Капітал Менеджмент» та ТОВ «Гларос КФ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. та зареєстрований за №618, право власності за яким зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер 30138235;

- визнати недійсним Іпотечний договір від 11.02.2019, серія та номер: 341, укладений між ТОВ «Гларос КФ» та Приватним акціонерним товариством «Олімп», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мангуш Андрієм Миколайовичем та скасування обтяження: заборона на нерухоме майно, номер запису 30239092;

- визнати за ТОВ «Омокс», код ЄДРПОУ 23154102, право власності на 390/500 частин нежитлових будівель котельні літ. «А» загальною площею 1010,1 кв.м, газорегуляторний пункт літ. «Б» загальною площею 50,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за ТОВ «ФКГ «Чайка», код ЄДРПОУ 36107201, право власності на 79/500 частин нежитлових будівель котельні літ. «А» загальною площею 1010,1 кв.м, газорегуляторний пункт літ. «Б» загальною площею 50,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за ТОВ «КК «Зараз-1» код ЄДРПОУ 40251080, право власності на 29/500 частин нежитлових будівель котельні літ. «А» загальною площею 1010,1 кв.м, газорегуляторний пункт літ. «Б» загальною площею 50,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1;

- визнати за ТОВ «КК «Зараз», код ЄДРПОУ 39033138, право власності на 1/500 частин нежитлових будівель котельні літ. «А» загальною площею 1010,1 кв.м, газорегуляторний пункт літ. «Б» загальною площею 50,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1;

- визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/500 частин нежитлових будівель котельні літ. «А» загальною площею 1010,1 кв.м, газорегуляторний пункт літ. «Б» загальною площею 50,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2019 у справі №911/735/19 задоволено заяву позивачів про забезпечення позову, якою накладено арешт на нежитлові будівлі котельні літ. «А» загальною площею 1010,1 кв.м., газорегуляторний пункт літ. «Б» загальною площею 50,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також застосовано заходи зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання позивачів внести на депозитний рахунок Господарського суду Київської області грошові кошти у розмірі 9 600 000,00 грн протягом десяти днів з дня постановлення даної ухвали.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 01.07.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2019 скасовано заходи забезпечення позову.

31.07.2019 ТОВ «Омокс», ТОВ «ФКГ «Чайка», ТОВ «КК «Зараз-1», ТОВ «КК «Зараз» та ОСОБА_1 повторно звернулися до Господарського суду Київської області із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі котельні літ «А» загальною площею 1010,1 кв. м, газорегуляторний пункт літ «Б» загальною площею 50,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.08.2019 у справі №911/735/19 заяву про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на нежитлові будівлі котельні літ «А» загальною площею 1010,1 кв.м, газорегуляторний пункт літ «Б» загальною площею 50,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Задовольняючи вказану заяву, суд виходив з того, що заявлений спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, щодо якого позивачами подано позов, є адекватним; припущення позивачів щодо можливості утруднення або унеможливлення ефективного захисту їх оспорюваних прав власності без вжиття заходів забезпечення позову позивачами належним чином обґрунтовано.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, ПрАТ «Олімп» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення, яким в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції є безпідставною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що при прийнятті оскаржуваної ухвали без повідомлення учасників справи суд не врахував того, що спірний об`єкт нерухомості ще з лютого 2019 року перебуває в іпотеці відповідача-3, в реєстрі наявна заборона на відчуження, а відтак, жодних дій з лютого 2019 року з даним об`єктом не відбувається; докази вжиття відповідачами активних дій щодо подальшого відчуження з моменту скасування попереднього забезпечення позову в матеріалах справи відсутні; нових доказів унеможливлення виконання рішення позивачами не надано, а тому в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції, зважаючи на скасування ним попередньої ухвали від 15.05.2019 про забезпечення позову, не навів мотивів, з яких він виходив, постановляючи нову ухвалу з тих же підстав, з тим же обґрунтуванням, посилаючись на ті ж самі докази; в заяві про забезпечення позову вказане лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та без надання жодного доказу, який би підтверджував вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду; реалізація спірного майна відбулася задовго до звернення з позовом до суду, а після звернення з позовом до суду жодних дій з боку відповідачів не здійснювалося; з лютого 2019 року існує заборона на відчуження у вигляді іпотеки, тому за будь-яких обставин здійснити таке відчуження неможливо, а отже, вжитий оскаржуваною ухвалою захід забезпечення позову є безпідставним та необґрунтованим.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 поновлено ПрАТ «Олімп» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд скарги на 25.09.2019, встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

ТОВ «Омокс» скористалося правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач-1 наголошував на тому, що у нього є всі підстави вважати відповідача-3 недобросовісним учасником справи та сумніватися у заявленому відповідачами подальшому невідчуженні спірного майна, адже фактично вони оперують підробленими фактами щодо вартості активів; заявлений спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, щодо якого позивачами подано позов, є доцільним та обґрунтованим; матеріалами справи підтверджується, що відповідачами вчинені дії, які безпосередньо спрямовані на позбавлення позивачів їх активів, що у майбутньому утруднить або й унеможливить ефективний захист прав останніх; оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.

У судове засідання 25.09.2019 відповідач-1 та відповідач-3 явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення останнім поштових відправлень.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Згідно з ч. 1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідачів-1, 3 , враховуючи відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги за відсутності вказаних осіб.

У судовому засіданні представник відповідача-2 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Представники позивачів вимоги апеляційної скарги не визнали, доводи, на яких вона ґрунтується вважають безпідставними та необґрунтованими, просили суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні 25.09.2019 колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, позовні вимоги у даній справі обґрунтовані тим, що позивачі є учасниками Пайового Закритого Недиверсифікованого Венчурного Інвестиційного Фонду «КонсентКапітал» (далі - Фонд) та одночасно власниками у визначеній кількості бездокументарних іменних інвестиційних сертифікатів; активи Фонду належать його учасникам на праві спільної часткової власності; пунктом 7.5 Статуту ТОВ «Консент Капітал Менеджмент» встановлено, що активи, залучені від учасників інститутів спільного інвестування (далі - ІСІ), доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ та інші доходи від діяльності ІСІ є коштами спільного інвестування; відповідач-1 продав відповідачеві-2 за оспорюваним договором купівлі-продажу належне позивачам на праві спільної часткової власності спірне нерухоме майно, що є порушенням вимог законодавства, оскільки таке відчуження майна не є інвестуванням у будівельну галузь, як перебачено Інвестиційною декларацією та не є інвестиційною діяльністю, а тому такий договір має бути визнаним недійсним; оскільки відповідач-2 набув вказане нерухоме майно протиправно з порушенням чинного законодавства, то укладений в подальшому між відповідачем-2 та відповідачем-3 договір іпотеки також підлягає визнанню його недійсним.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову, позивачі наголошували на необхідності вжиття заходів забезпечення, посилаючись на те, що ТОВ «Консент Капітал Менеджмент» продало спірне майно та може в подальшому вчиняти дії, які унеможливлять повернення такого майна його власникам; у випадку подальших дій по зміні власників майна ефективного захисту прав позивачів досягти стане неможливо; на теперішній час відповідачами вчинено дії по відчуженню майна, що входило до складу активів Фонду та належало позивачам на праві спільної часткової власності відповідно до інвестиційних сертифікатів, що свідчить про те, що відбулася реалізація майна, а не лише підготовка реалізації; подальша реалізація майна ускладнить розгляд справи необхідністю залучення до участі у ній нових власників, що унеможливить розгляд справи в установлені процесуальні строки та, в подальшому може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Суд першої інстанції, визнавши заявлені заходи забезпечення позову ефективними та адекватними для захисту оспорюваних прав позивачів та такими, що відповідають змісту їх порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, задовольнив вказану заяву та вжив заходів до забезпечення позову, які заявлені позивачами, з чим погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (рішення) в апеляційному або у касаційному порядку.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову не є додатковим засобом відповідальності або стимулювання відповідача до виконання зобов`язань, а діють виключно як засіб забезпечення реального виконання рішення суду.

Проаналізувавши матеріали оскарження ухвали, колегія суддів встановила, що при її постановленні Господарський суд міста Києва здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявників щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, правомірності та адекватності вимог щодо забезпечення позову, а також врахував, що позивачі просять забезпечити позов встановленим законом способом, який кореспондується з обраним способом захисту порушеного права відповідно до поданої позовної заяви.

При цьому, на переконання суду апеляційної інстанції, відмова у невжитті заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції, вирішуючи питання про забезпечення позову, дійшов правомірного висновку, що заявник належним чином обґрунтував наявність правових підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, щодо якого позивачами подано позов.

З огляду на викладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви позивачів про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі котельні літ «А» загальною площею 1010,1 кв. м., газорегуляторний пункт літ «Б» загальною площею 50,9 кв. м., реєстраційний номер об`єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про те, що заява позивачів про забезпечення позову була розглянута без повідомлення учасників справи, оскільки такі дії суду не є порушенням прав учасників справи та здійснені у відповідності до вимог ч. 1 ст. 140 ГПК України, якою встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Посилання скаржника на п. 4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», відповідно до якого клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини, а також доводи апелянта про неможливість у даному випадку здійснити повторне забезпечення позову за відсутності доказів зміни обставин з часу скасування попередніх заходів забезпечення позову, на переконання колегії суддів є безпідставними, виходячи з наступного.

Як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2019 у справі №911/735/19 задоволено заяву позивачів про забезпечення позову, якою накладено арешт на нежитлові будівлі котельні літ. «А» загальною площею 1010,1 кв.м., газорегуляторний пункт літ. «Б» загальною площею 50,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1, а також застосовано заходи зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання позивачів внести на депозитний рахунок Господарського суду Київської області грошові кошти у розмірі 9 600 000,00 грн протягом десяти днів з дня постановлення даної ухвали.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2019 скасовано заходи забезпечення позову.

При цьому, підставою для скасування вказаної ухвали у відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ГПК України судом було визначено саме невиконання позивачами ухвали Господарського суду Київської області від 15.05.2019 у справі №911/735/19 щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк.

З огляду на викладене, твердження апелянта про те, що не зрозуміло на яких підставах і з яких міркувань суд першої інстанції спочатку самостійно скасовує свою попередню ухвалу від 15.05.2019 про забезпечення позову, а в подальшому постановляє нову ухвалу з тих же підстав, з тим же обґрунтуванням, посилаючись на ті ж самі докази, колегія суддів відхиляє як безпідставні.

Крім того, як правильно вказує позивач-1, повне або часткове скасування ували про забезпечення позову не забороняє заявнику повторно звертатися із заявою про забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Колегія суддів, зважаючи на встановлене вище, дійшла висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається, відповідно, апеляційна скарга ПрАТ «Олімп» має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Олімп» на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.08.2019 у справі №911/735/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 01.08.2019 у справі №911/735/19 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали у справі №911/735/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 30.09.2019.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді С.Я. Дикунська

Г.А. Жук