У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді   - Сінані О.М.,

суддів                        - Даніла Н.М.,

                   - М’ясоєдової Т.М.,

при секретарі           - Печуріні  Є.Ю.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 жовтня  2009 року,

в с т а н о в и л а:

рішенням  Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 жовтня  2009 року позов ОСОБА_2 задоволений частково. З ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 170651,82 грн., у відшкодування моральної шкоди 1000 грн., 1700 грн. судового збору, 30 грн., сплачених на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та 2500 грн. витрат по оцінці майнової шкоди. В решті позову та у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 відмовлено.  

       В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Зазначає, що суд зробив необ’єктивний висновок щодо встановлення вини лише одного учасника ДТП.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його представника, які підтримали апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 06 липня 2006 року о 23 год. 15 хв. на перехресті вул. Ситнікова та вул. Крупської в м. Євпаторії сталося зіткнення між автомобілем НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, та який знаходився під керуванням ОСОБА_3 на підставі довіреності, та автомобілем „Лексус – RX-330” під керуванням власника автомобілю - ОСОБА_2 Згідно звіту №366 спеціаліста – товарознавця, матеріальна шкода, заподіяна власнику автомобілю „Лексус – RX-330” внаслідок ДТП, складає 170651,82 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що на спірні правовідносини розповсюджується дія ст.ст. 1187, 1188 ч. 1 п. 1 ЦК України, відповідно до яких,  шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Також суд виходив з того, що за висновком судової автотехнічної експертизи № 979 від 30.06.2009 року, у дорожній обстановці, що склалася, водій Войтенко повинен був діяти відповідно до п.п. 2.3 (б), 12.4, 16.12, 12.3 Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до п.п. 2.3 (б), 12.4, 16.12 Правил дорожнього руху України. Проте, водій ОСОБА_5 своїми діями не створював умов виникнення дорожньо-транспортної події, технічна можливість запобігання події не залежала від його односторонніх дій, в його діях невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, що знаходяться з технічної точки зору, в причинному зв’язку з даною подією, не вбачається. ОСОБА_3 мав в своєму розпорядженні технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем „Лексус – RX-330”, дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п. 2.3 (б), 12.4, 12.3 Правил дорожнього руху України і не відповідність з технічної точки зору, знаходиться в причинному  зв’язку з виникненням дорожньо-транспортної події.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів та вважає, що вони відповідають матеріалам справи, фактичним обставинам та зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги щодо незгоди ОСОБА_3 з висновками експертизи колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідно до ст. 143 ч. 1 ЦПК України, для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні ОСОБА_3 не скористався наданим йому ст. 27 ЦПК України правом заявити клопотання про призначення додаткової або повторної експертизи у разі незгоди з висновком експерта, та не навів підстав для призначення такої.

За правилами ст. 308 ч.1 п.1 ЦПК України апеляційний  суд  відхиляє  апеляційну  скаргу  і  залишає рішення  без  змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 304, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Євпаторійського міського суду АРК  від 05 жовтня  2009 року, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного суду України.

Судді: