ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22а-271/2007                                                                                                          Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку - 38                                                                                                       інстанції - Антонюк О.А.

                                                                                                                                                   (2а-19/07р)

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 червня 2007 року                                                                                            м. Дніпропетровськ

            Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

                        головуючого  -   Поплавського В.Ю.(доповідач)

                        суддів              -  Уханенка С.А., Мартиненка О.В.,

                        при секретарі  -  Портненко Т.В.,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання незаконною бездіяльність, зобов'язання провести певні дії та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2007 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання незаконною бездіяльність, зобов'язання провести певні дії та стягнення моральної шкоди було закрито на підставі п.1,ч.1 ст.157 КАС України, як таку, що не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати ухвалу та направити справу для подальшого розгляду, оскільки судом невірно застосовано норми процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що  апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Як видно з тексту позову, ОСОБА_1 просив визнати незаконним нерозгляд Генеральною прокуратурою України його скарги від 7 липня 2007 року (а.с.27-34), де він просив Генерального прокурора зобов'язати Дніпропетровську обласну прокуратуру розглянути окрему ухвалу Жовтневого районного суду від 4 квітня 2005 року, зобов'язати прокурора Дніпропетровської області з'явитися до суду та надати особисті пояснення, притягнути посадових осіб прокуратури до відповідальності та інше. Також просив стягнути на його користь завдану моральну шкоду в розмірі 3000 грн (а.с.4-11).

20 листопада 2006 року ОСОБА_1 доповнив свої вимоги (а.с.55-58) та просив визнати його скарги обґрунтованими, з якими він звертався до Генеральної прокуратури в різні періоди, зобов'язати винести відповідні постанови щодо порушення або відмови в порушенні кримінальної справи по кожній його скарзі.

З метою вплинути на виконання рішень судів, які не набрали законної сили, та безпідставно отримати гроші, позивач на протязі тривалого часу щомісячно звертається до Генеральної прокуратури із скаргами та вимагає винесення постанов про порушення кримінальних справ, стосовно посадових осіб причетних до виконання рішень судів або до яких він звертався із своїми заявами.

Згідно відповіді (а.с.20) Генеральною прокуратурою України 22 червня 2006 року у порушені кримінальної справи за фактом невиконання службовими особами Держаного казначейства України рішень Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про стягнення моральної шкоди було відмовлено за відсутністю в їх діях складу злочину  (а.с.21).

Також, після розгляду наступних звернень ОСОБА_1 Генеральною прокуратурою України 25 липня 2006 року у порушені кримінальної справи за фактом невиконання службовими особами Держаного казначейства України судових рішень про стягнення моральної шкоди було відмовлено за відсутністю в їх діях складу злочину  (а.с.26).

Про наслідки розгляду скарг позивача Генеральна прокуратура України повідомляла своїми листами від 26 червня 2006 року (а.с.20), від 21 та 31 липня 2006 року (а.с.25, 35), від 10 та 30 серпня 2006 року (а.с.36,38), 1 вересня 2006 року (а.с.42), 16 жовтня 2006 року (а.с.47).

З урахуванням викладеного, колегія судів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача стосовно розгляду  Генеральною прокуратурою України його звернень згідно зі ст. ст. 94, 95, 97 КПК України (порушення кримінальної справи чи відмова в її порушенні) та притягнення до кримінальної відповідальності конкретних осіб, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 198, 200 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

            Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2007 року без змін.

            Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту її проголошення.

            Судді: