Справа № 2 – 220/10                            

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

26 лютого 2010 року                                       місто Кіровське

        головуючого судді                                                 Христофорова Б.О.,

        при секретарі                                                Абросімової Н.В.,          

        за участю позивачки                                                  ОСОБА_1,

                         відповідача                                                 ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Кіровське справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання дитини,-    

                                             в с т а н о в и в:

    Позивачка ОСОБА_1 звернулась  до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач, з яким вона з 30 квітня 1993 року перебуває у зареєстрованому шлюбі, добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання їхньої неповнолітньої дитини: дочки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на теперішній час знаходиться на її утриманні. Просить стягнути аліменти на утримання їхньої неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини заробітку(доходу) відповідача щомісяця але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку.

У попередньому судовому засіданні  позивачка позов підтримала, а відповідач повністю позов визнав.

Судом відповідачу  роз’яснені наслідки визнання позову.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Поясненнями сторін та матеріалами справи встановлено, що позивачка є матір’ю, а відповідач – батьком неповнолітньої  дитини: дочки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  що підтверджується свідоцтвом про народження серія VІІІ-НО № 493748 від 04 жовтня 1993 року (а.с. 6). На теперішній час, дитина проживає разом із позивачкою  та знаходяться у неї на утриманні.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При визначені розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд враховує, що відповідач працездатний, на його утриманні нема інших осіб, інших утримувань за виконавчими документами не має, тому вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої  дочки  у розмірі 1/4  частини всіх видів заробітку ( доходів ) відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір в мінімальному розмірі.  

Відповідно до ст. 81 ч.3  ЦПК України підлягають стягненню з відповідача витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду , так як позивачка звільнена від його оплати при зверненні до суду.

            Керуючись ст.ст.180-183, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 88, 130 ч.4, 174, 213-215 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

    Стягнути аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,  на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку ( прибутку ) щомісяця, але не менш 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред’явлення позову до суду, тобто з 02 лютого 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.

    Стягнути з ОСОБА_2  в дохід держави судовий збір у розмірі 51  ( п’ятдесяти однієї ) гривні.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету Ворошиловського району міста Донецька витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (ста двадцяти) гривень.

Допустити негайно виконання рішення суду у частині стягнення аліментів за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі  подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                          Суддя: