копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 2-а-13925/09/0470
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2010 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
при секретарі Попович Н.М.
за участю представників:
позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача Міщенко П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»
про визнання незаконними дії,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 звернулась із адміністративним позовом до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» з позовними вимогами про визнання незаконними дії.
В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначила, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2009 року було визнано дійсним домашню угоду за якою ОСОБА_4 продала гараж №266, що знаходиться в ГК «Дніпро» за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_5 та визнано право власності за ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 Позивач звернувся до Комунального підприємства «Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської міської ради для реєстрації права власності, проте 06.08.09 року Відповідач прийняв рішення про відмову Позивачу в реєстрації права власності на гараж №266, що знаходиться в ГК «Дніпро» за адресою: АДРЕСА_1. Позивач вважає дії відповідача щодо відмови в реєстрації права власності незаконними та просить зобов’язати відповідача зареєструвати за ним право власності на підставі рішення суду.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що рішення реєстратора про відмову в реєстрації від 06.08.2009 року винесено законно, підстави для реєстрації права власності за ОСОБА_2 за рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2009 року на гараж №266, що знаходиться в ГК «Дніпро» за адресою: АДРЕСА_1 в інвентаризаційній справі відсутні. Також зазначає, що при розгляді справи по суті не було залучено представника Державної нотаріальної контори, не встановлено коло осіб – спадкоємців гр.. ОСОБА_5 та в рішенні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2009р. не зазначено технічна характеристика гаражу та не вказано його площа. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст.124 Конституції України судові рішення є обов’язковими для виконання на всій території України.
Відповідно до вимог ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Як вбачається з матеріалів справи 26.03.2009 року рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська було визнано дійсним домашню угоду за якою ОСОБА_4 продала гараж №266, що знаходиться в ГК «Дніпро» за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_5 та за визнано право власності за ОСОБА_2 на гараж №266, що знаходиться в ГК «Дніпро» за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, без додаткових актів вводу в експлуатацію.
ОСОБА_2 звернулась до Комунального підприємства «Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської міської ради з заявою про реєстрацію гаража №266, що знаходиться в ГК «Дніпро» за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2009 року без додаткових актів вводу в експлуатацію на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2009 року.
06.08.09 року відповідач прийняв рішення про відмову позивачу в реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна: гаража №266 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2009 року.
В обґрунтування відмови у вищезазначеному рішенні про відмову в реєстрації нерухомого майна Відповідач зазначив, що первинна реєстрація права власності на гараж №266, що знаходиться в ГК «Дніпро» в КП «ДМБТІ» - відсутня та при розгляді справи по суті не було залучено представника Державної нотаріальної контори, не встановлено коло осіб – спадкоємців гр.. ОСОБА_5 та в рішенні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2009р. не зазначено технічна характеристика гаражу та не вказано його площа .
Стаття 319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно реєстрація об'єктів нерухомості здійснюється комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Статті 2 та 4 Закону України" Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" встановлюють, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб.
Стаття 24 зазначеного Закону містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких може бути відмовлено у державній реєстрації права, а саме: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.
Відповідно до п. 3.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення; об'єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ; із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно; право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення арешту на відчуження об'єктів нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження; відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; при укладенні угод між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.
Пункт 3.5. Положення зазначає, що реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам.
Гараж №266, що знаходиться в ГК «Дніпро» за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з вимогами Цивільного Кодексу України визначається нерухомим майном, а тому право власності на нього підлягає обов'язковій державній реєстрації .
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна, в тому числі на підставі рішення суду.
Також , в ідповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року визначено перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, в тому числі на підставі рішення суду.
Враховуючи ч.1 ст.2 КАС України, згідно з якою завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати дії Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської міської ради щодо відмови в реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна за адресою в м. Дніпропетровськ, вул..Черноземна 56а на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2009 року неправомірними.
Зобов’язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської міської ради зареєструвати право власності на гараж №266, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2009року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 01.03.2010 року.
Суддя О.В.Єфанова
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Єфанова