Справа № 2-а-21/2010 р.        

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2010  року                           Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

                          головуючої  судді                           Ніколаєвої І. К.

                          при секретарі                                   Карпенко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка справу за адміністративним  позовом

ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації про продовження терміну звернення до суду з позовом, про визнання незаконною відмови у перерахунку та виплаті щорічних одноразових допомог у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації про продовження терміну звернення до суду з позовом, про визнання незаконною відмови у перерахунку та виплаті щорічних одноразових допомог у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує, що він являється учасником бойових дій та згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5-го травня повинен отримувати грошову допомогу у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

Але призначена йому грошова допомога щорічно, починаючи з 2003 року, відповідачем виплачувалась не в повному обсязі. Зазначає, що він неодноразово звертався до відповідача з вимогою про виплату недоплаченої допомоги, але йому було відмовлено.

Щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач вважає, за можливе, що суд має юридичну змогу і підставу поновити строк, так як ст. 99 КАС України передбачає не лише річний термін звернення до суду із адміністративним позовом, але і в строки встановлені іншими законами, яким є ст. 257 ЦК України, яка підлягає застосуванню при вирішенні майнових спорів.  

Так керуючись Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 20-рп/2004,   Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», кодексом адміністративного судочинства позивач просить продовжити термін звернення до суду з даним позовом, визнати незаконною відмову відповідача в перерахунку та виплаті щорічних одноразових допомог починаючи з 2003 року по 2009 рік у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити йому різницю недоплат у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком за період з 2003 року по 2009 рік, зобов’язати відповідача щорічно до 5-го травня виплачувати йому одноразову грошову допомогу у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком довічно, зобов’язати відповідача про індексувати  різницю недоплат.

Позивач в судове засідання надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, від неї надійшло заперечення проти позову в якому вказує, що Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністрації не погоджується з вимогами позивача оскільки позивачем пропущено строк на звернення до суду та наполягає на застосуванні ст.ст. 99. 100 КАС України щодо позовних вимог за 2003-2008 рр.  Вказує, що допомога позивачу виплачувалася відповідно до діючого законодавства. Також зазначає, що відповідачем по справі повинно бути Головне Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської райдержадміністрації. До того ж зазначає, що  разова грошова допомога не відноситься до об’єктів індексації.

      Тому в запереченні просить відмовити в задоволенні позовних вимог, змінити первісного відповідача на Головне Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської райдержадміністрації, звільнити відповідача від сплати судового збору та розглянути справу в письмовому провадженні.

    Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 3 ст. 122 КАС України.

Суд вивчивши заяву позивача, вивчивши заперечення відповідача, матеріали справи, вважає за необхідне  в задоволенні позову відмовити   з оглядом на наступні обставини.

Судом встановлено, що між сторонами існують публічно правові відносини, тому що  позивач дійсно являється учасником бойових дій та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації, що підтверджується посвідченням серії АА № 056027 виданим 01.03.1996 року. У зв’язку із чим він має право на одержання пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року за №3551-XII.

Так згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога  у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

Згідно абз. 1 ст. 17-1 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.  

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач є органом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов’язок по здійсненню виплат, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі разової грошової допомоги.  

Відповідно до ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2006 рік дію частини  п’ятої статей 12, 13, 14, та 15 Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.

Відповідно до п. 13 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» з метою приведення  окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію частини  п’ятої статей 12, 13, 14, та 15 Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Проте положення пункту 13 ст. 71 зазначеного Закону України втратило чинність, як таке, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) на підставі Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року. Таким чином дію статті 12  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на 2007 рік було відновлено з 09 липня 2007 року.

Однак вказана щорічна грошова допомога позивачу в 2007 році була виплачена до 5 травня тобто до ухвалення Конституційним Судом України Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року. Тобто відповідач проводив виплати у відповідності до діючого на той час законодавства.

До того ж позивач звернувся до суду з позовом лише 28.10.2009 року і просить перерахувати та виплатити різницю недоплат за період з 2003 року по 2009 рік.

     Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.

            Позивач в своїй заві вказує, що пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом, та вважає, що  суд може його продовжити, при цьому не зазначаючи причин пропуску вказаного строку.

Представник відповідача в запереченні вказала, що позивачем пропущено строк звернення суду та наполягає на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду відповідно до приписів ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

На думку суду в матеріалах справи відсутні поважні причини пропущення строку звернення до суду, відповідно суд не визнає причину пропущення строку поважною і не знаходить підстав для його поновлення.

Враховуючи,  що відповідач наполягає на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, суд  прийшов до висновку, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови   у задоволенні  позовних вимог за 2003-2007   роки.

Вимоги позивача, що заявлені в межах річного строку звернення до адміністративного суду за 2008-2009 роки,   також не підлягають задоволенню , з наступних підстав:

Згідно з підпунктом 1 «б» пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007, № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину п'яту статті 12 Закону України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".  

Проте Рішенням Конституційного Суду України  у справі  № 10-рп від 22.05.2008 року положення пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 № 107-VI визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.  

Таким чином дію ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на 2008 рік було відновлено з 22 травня 2008 року.

Однак Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року прийняте після того, як позивачу була проведена в 2008 році виплата грошової допомоги до 5 травня, а тому відповідач на момент виплати діяв правомірно, згідно діючого на той час законодавства.

Відносно нарахування та виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня (Дня Перемоги) в 2009 році також слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в редакції яка чинна на даний час і була чинна в 2009 році, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір мінімальної пенсії  встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Статтею 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Установлено з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 701 гривня та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років — 632 гривні; дітей віком від 6 до 18 років — 776 гривень; працездатних осіб — 744 гривні; осіб, які втратили працездатність, — 573 гривні.

Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України .

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Так Постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 року №211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» встановлено, що  учасникам бойових дій   разова грошова допомога, здійснюється у розмірі 340 грн. У такому розмірі позивачеві і було виплачено в  квітні 2009 року вказану грошову допомогу.

Відповідно суд вважає правомірним нарахування та виплати відповідачем позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня (Дня Перемоги) у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 року № 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» в розмірі 340 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2  КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Правовою підставою для звернення до адміністравттиного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, тобто право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те яке може бути порушено в майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні. таким чином неможливо зобовязати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення права позивача в майбутньому, тому в частині позовних вимог  щодо зобовязання відповідача довічно виплачувати позивчау щорічну одноразову допмогу  до Дня Перемоги у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком задоволенню не підлягають.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835- VI , ст. ст. 2, 6, 8, 9, 99, 100, 104, 159-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації про продовження терміну звернення до суду з позовом, про визнання незаконною відмови у перерахунку та виплаті щорічних одноразових допомог у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відмовити.

Постанова  може бути оскаржена до Апеляційного Адміністративного суду   Дніпропетровської області .

Заява про апеляційне оскарження  постанови суду може бути подана  протягом десяти днів з дня її проголошення  в  апеляційний суд Дніпропетровської області  через Петропавлівський  районний суд.

Апеляційна  скарга на ухвалу  суду  подається в апеляційний суд  Дніпропетровської області через  Петропавлівський районний суд  протягом двадцяти днів після подання заяви  про апеляційне оскарження.

Суддя