Справа №  2-196/2010 р.                    

РІШЕННЯ

Іменем України

03 березня 2010 року                                                Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючої: судді                 Ніколаєвої І. К.

при секретарі                         Карпенко С. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом про розірвання шлюбу до ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 25.11.2006 року між нею та відповідачем було укладено шлюб. 25.01.2007 року від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_3. Спільне життя не склалося. В березні 2007 року вона вимушена була піти від чоловіка, тому що він ніде не працював, зловживав спиртними напоями, бешкетував. Зазначає, що примирення між ними вже не можливе, подальше спільне життя також.

Позивач в судове засідання надала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач, будучи повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив.

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступні обставини.

 Судом встановлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25 листопада 2006 року, який було зареєстровано у відділ реєстрації актів цивільного стану Тернівського міського управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом № 299, як вбачається з копії свідоцтва про шлюб.

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-КИ № 186386.

Судом також встановлено, що сторони не проживають разом з 2007 року, спільного господарства не ведуть сімейне життя не склалося по причині неповаги один до одного, через різні погляди на сімейне життя, до того ж відповідач зловживає спиртними напоями, що відповідно негативно впливає на дитину.

Суд вважає за недоцільне надавати сторонам строк для примирення та розірвати шлюб, оскільки позивач в заяві вказує, що подальше подружнє життя з відповідачем та збереження шлюбу неможливе, до того ж спільне життя буде суперечити інтересам як позивача так і дитини.

    Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок  його розірвання за позовом одного з подружжя  на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу, яка передбачає, що позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

    Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212-214 ЦПК України ст.ст. 105,110,112, Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

    Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 25 листопада 2006 року у відділ реєстрації актів цивільного стану Тернівського міського управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом № 299.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави державне мито в сумі 17 гривень, при  отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС.

    Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя