копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-13460/09/0470
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2010 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
при секретарі Попович Н.М.
за участю представників:
позивача - Чікіньов Д.М., Талан О.Л.
відповідача - Сьоміна С.В., Місюренко Є.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську
про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,-
в с т а н о в и в:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, в якому позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення – рішення №0000568823/0 від 15.09.2009 року.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000588823/0, яким нараховане позивачу податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 14 099,46 грн. Позивач вважає, що Відповідачем невірно визначено податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, й, відповідно, оскаржуване податкове повідомлення-рішення має бути визнано нечинним.
В судове засідання з’явились представники позивача, які підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач подав до суду письмові заперечення, у яких зазначив наступне.
Відповідно до п.1.15 ст. 1 Закону України від 22.05.03 № 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб" (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №889), МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" є податковим агентом, який нараховує, утримує та сплачує податок до бюджету.
Підпунктом „а" п. 19.2 ст.19 Закону № 889 встановлено, що особи, які відповідно до Закону №889 мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Відповідно до пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону № 889, у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.
При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань.
Отже, у даному випадку, податковий агент на підставі пп. 4.2.9 "е", пп. 4.2.9 V п. 4.2 та 4.2.11 ст. 4 Закону повинний включати суму списаної заборгованості одержувачів теплової енергії до складу їх оподатковуваного доходу у місяці списання, утримувати з неї податок за ставкою, передбаченою п.7.1 ст.7 Закону, перераховувати податок до бюджету згідно зі ст.ст. 8 та 16 Закону №889 та надавати податковому органу звіт за ф. N 1ДФ про такі надані доходи та утриманий з них податок, тобто зобов'язаний виконати всі встановлені Законом функції щодо податкових агентів та сум заборгованості, що списується. Таким чином, в порушення пп. 4.2.9 „е", 4.2.9. „г" та 4.2.11 пункту 4.2 статті 4 Закону №889 до сукупного оподатковуваного доходу платників податку не включено вартість подарунків у вигляді суми списаної заборгованості споживачів теплової енергії, по якій минув строк позовної давності на загальну суму 31332,19 грн. Перевіркою встановлено недоутримання податку з доходів фізичних осіб у сумі 4699,82грн. У зв’язку з чим висновок перевіряючих відносно того, що в порушення абз."г", абз. «е» пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.17.2 ст.17, ст.8 ,п.19.2 ст.19 Закону №889 МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" безпідставно не нараховано та не сплачено податок з доходів фізичних осіб при списанні безнадійної дебіторської заборгованості фізичним особам за рішеннями суду та нарахування штрафних санкцій є правомірним.
В судове засідання з’явились представники відповідача, які позов не визнали та просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
На підставі направлень від 06.07.09р. №277/08-03/1, від 10.08.09р. №276/08-03/3 виданих СДПІ ВПП відповідно до плану – графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.07р. по 31.03.09р.
За результатами перевірки Відповідачем складено акт №1238/08-03/32082770 від 02.02.2009р.
Як вбачається з копії вищезазначеного акту перевірки у ході перевірки встановлено, що позивачем в період з 01.01.07р. по 31.03.09р. згідно протоколів засідання комісії з питань списання безнадійної дебіторської заборгованості, рішень судів, проводились списання безнадійної дебіторської заборгованості споживачів за надані послуги постачання теплової енергії, списання проводилось по кожному особовому рахунку абонента, загальна сума списання за цей період складає 31332,19 грн., але при нарахуванні доходу у вигляді списання цієї дебіторської заборгованості за надані послуги теплопостачання позивач не визначив ці суми (дохід) як об’єкт оподаткування і тому при списання цієї заборгованості позивач у порушення пп.. 4.2.11 п. 4.2. ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" не нарахував податок з доходів фізичних осіб у розмірі 4699,82 грн..
За результатами перевірки СДПІ ВПП прийнято податкове повідомлення рішення №0000568823/0 від 15.09.2009 року , яким визначено податкове зобов’язання позивача по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 14099,46грн., в тому числі за основним платежем 4699,82 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9399,64 грн..
Як вбачається з Статуту МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» , яке затверджено наказом Комітету комунальної власності міської ради №140-КВ від 14.08.2002 року., предметом діяльності підприємства є виробництво і реалізація споживачам теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, метою діяльності підприємства є забезпечення безперебійного постачання споживачів тепловою енергією для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а також одержання прибутку,
Під час розгляду даної справи судом встановлено, що за договорами про надання споживачам теплової енергії та інших послуг підприємство повинно надати теплову енергію, а споживач зобов’язаний сплатити вартість наданої теплової енергії..
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб":
- податковий агент це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону;
- дохід це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Пунктом 2.1. ст. 2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що платниками податку з доходів фізичних осіб є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.
Відповідно до пп. 8.1.1. п. 8.1. ст.. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Підпунктом 3.1.1. п. 3.1. ст.. 3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід, а пп. 4.2.11 п. 4.2. ст.. 4 цього ж закону передбачено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається: сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності згідно з законом, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) та погашення податкового боргу.
Підпунктом 8.1.3. п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Відповідно до пп.. 8.2.1. п. 8.2. ст.. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Під час розгляду даної справи судом було встановлено, що за укладеними позивачем договорами зі споживачами теплової енергії, за якими позивачем було виконано свої зобов’язання, виникла дебіторська заборгованість (заборгованість споживачів, які не є працівниками позивача, за надану теплову енергію) і за цією заборгованістю сплинув строк позовної давності.
Враховуючи вищезазначені обставини, норми чинного податкового законодавства з питання оподаткування доходів фізичних осіб, та приймаючи до уваги, що позивачем від платника податку – фізичної особи, яка є набувачем послуг і не перебуває з підприємством (позивачем) постачальником послуг у трудових відносинах і не є пов’язаною особою, у межах строків позовної даності не отримано плату за надані послуги теплопостачання, то після закінчення строку позовної давності така заборгованість переходить у категорію оподатковуваного доходу, але такий оподатковуваних дохід не є додатковим благом і не повинен оподаткуватись саме позивачем, оскільки платник податку – фізична особа, яка є набувачем послуг, не перебуває з підприємством (позивачем) постачальником послуг у трудових відносинах і тому суд робить висновок про те, що позивач у даних правовідносинах не є податковим агентом і за цих підстав податкове повідомлення рішення СДПІ ВПП №0000568823/0 від 15.09.2009 року по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 14099,46грн., в тому числі за основним платежем 4699,82 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9399,64 грн.. вважає протиправним.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку щодо задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 11, 70, 71, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000588823/0 від 15.09.2009р. на суму 14 099,46 гривень, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова складена в повному обсязі 17.02.2010 року.
Суддя (підпис) О.В. Єфанова
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Єфанова