Справа № 2-19/2010р.

П О С Т А Н О В А

судового                засідання

«05» березня 2010 року        Шевченківський районний  суд м. Львова

в складі: головуючої – судді                 Свірідової В.В.

                 при секретарі                         Дмитраш І.І.

                 з участю прокурора               Шубка К.П.

                 адвоката                                  ОСОБА_1»єва О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву лікаря-психіатра комунально закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» про продовження надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку  

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та  проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не  судимого, -

у с т а н о в и в:

13.07.2005 року до Шевченківського районного суду м.Львова поступила кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.289ч.2 КК України.

ОСОБА_2 досудовим слідством обвинувачується в тому, що 28.05.2004 року близько 07.10год., маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом м за попередньою змовою групою осіб з невстановленою слідством особою у м.Львові на вул.Чигиринській біля будинку №29 з допомогою ножиць проник  в автомобіль НОМЕР_1 вартістю 20000грне., який належить гр.ОСОБА_4Ю,, завівши двигун, перегнав автомобіль на подвір»я будинку ОСОБА_3 в с.Воля Гамулецька, Жовківського району, Львівської області, з яким попередньо домовився про надання місця для зберігання  викрадених автомобілів.

Крім того,  ОСОБА_2 05.07.2004 року близько 07.10год. маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно, у м.Львові на вул.Б.Хмельницького біля будинку №233 з допомогою ножиць проник в автомобіль НОМЕР_2 вартістю 109500,00грн., який належить ТзОВ НВФ «Орус» та завівши двигун, перегнав його на подвір»я будинку ОСОБА_3 в с.Воля Гамулецька, Жовківського району, Львівської області.

ОСОБА_2 до постановлення відносно нього вироку суду захворів на  психічну хворобу – реактивний психоз, депресивно-параноїдого синдрому.

Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 18.10.2006 року  до ОСОБА_2 було застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації його до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 16.05.2007 року  ОСОБА_2 продовжено застосовання примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 20.11.2007 року  ОСОБА_2 продовжено застосовання примусових заходів медичного  характеру у вигляді госпіталізації  до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 02.02.2009 року  ОСОБА_2 змінено примусові заходи медичного характеру у вигляді  примусового лікування в  психіатричній лікарні із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 04.08.2009 року  ОСОБА_2 продовжено надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

19.02.2010 року до суду поступила заява лікаря-психіатра комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» ОСОБА_5 про продовження застосування відносно ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. До заяви додано висновок-обгрунтування та висновок лікарської комісії №334д від 05.02.2010 року, згідно яких в результаті спостережень за хворим ОСОБА_2 і корегуючи медикаментозне лікування, у його психічному стані особливих змін не відбулося. Залишається емоційно зниженим, апатичним, безініціативним. Важко концентрує увагу, мислення сповільнене за темпом. Хворий орієнтований, доступний контакту. В розмові залишається невиразним, емоційно-монотипним. Критичність дол. Свого стану та інкримінованих дій недостатня.

В судовому засіданні лікар-психіатр ОСОБА_5 підтримала заяву про продовження надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  просить  суд її задоволити.

У відповідності до ч.1ст.95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу( лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування примусових заходів.

З огляду на наведене, заслухавши пояснення лікаря-психіатра, думку прокурора та захисника ОСОБА_1»єва О.В. в підтримку заяви, ознайомившись з висновком лікаря-психіатра від 05.02.2010 року  №334д, з»ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що заяву слід задовільнити та продовжити надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку хворому  ОСОБА_2.

Керуючись ст.95 КК України, ст.ст. 419, 421, 422, 424 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву задовольнити.

Продовжити застосування стосовно ОСОБА_2, 29.11.1976р.н.   примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, визначених йому   постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 02 лютого 2009 року.  

На постанову може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області протягом п»ятнадцяти діб з моменту її проголошення через Шевченківський районний суд м.Львова.

Суддя                                                     Свірідова В.В.