Справа № 2-1145/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

05 березня 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді  Сороки О.В.,

секретаря Черкасової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомосковської міської ради, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності, в порядку спадкування,-

в  с  т  а  н  о  в  и  в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новомосковської міської ради, в якому просить встановити факт прийняття спадщини нею після смерті своєї матері ОСОБА_2, та визнати за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними побудовами за № 21 по вул.Лермонтова в м.Новомосковську Дніпропетровської області.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що 13 січня 1994 року померла її мати ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними по будовами по вул.Лермонтова, 21 в м.Новомосковськ. Мати за життя склала заповіт, та заповіла зазначений будинок у рівних частинах ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Позивач зазначає, що ОСОБА_3 звернувся з заявою про прийняття спадщини і отримав свідоцтво про право на спадщину на Ѕ частину зазначеного будинку, а ОСОБА_4 з заявою не звертався, спадщину не прийняв. Між тим, позивач, посилаючись на вимоги ч.2 ст. 549 ЦК України, зазначає, що після смерті матері фона вступила у фактичне володіння та розпорядження спадковим майном. 02.10.1996 року помер її брат – ОСОБА_4, а ОСОБА_1 разом з іншим братом – ОСОБА_3 разом залишилися проживати у спадковому будинку. ОСОБА_3 помер 25.01.2001 року, залишивши заповіт на ім’я позивача. На даний час ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частину будинку по вул.Лермонотова, 21, а на Ѕ частину просить визнати за нею право власності, в порядку спадкування після смерті своєї матері – ОСОБА_2.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_6 позов підтримали, просять задовольнити у повному обсязі, підтвердивши обставини, викладені у позовній заяві.

Представник Новомосковської міської ради в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заперечень щодо позову не надав.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.

Свідоцтвом про народження ОСОБА_7 стверджується, що остання народилася 26.05.1940 року і її матір’ю значиться ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с. 10), які уклали між собою шлюб 18.03.1938 року (а.с. 8).

В подальшому ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_10 і їй було присвоєно прізвище ОСОБА_10 (а.с. 10).

Згідно технічного паспорту на житловий будинок з надвірними побудовами а № 21 по вул.Лермонтова в м.Новомосковську власниками зазначеного будинку значилися ОСОБА_2, ОСОБА_3 по Ѕ частині (а.с. 12-15).

ОСОБА_2 померла 13.01.1994 року (а.с. 5).

Матеріалами спадкової справи після померлої ОСОБА_2 стверджується, що  остання залишила заповіт, яким заповіла будинок по вул.Лермонтова, 21 в м.Новомосковську Ханаєву ОСОБА_11, ОСОБА_4, і ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину на Ѕ частину зазначеного будинку, а Ѕ частина спадкового майна залишилася відкритою (а.с. 21-24).

Між тим, в судовому засіданні встановлено, що після померлої ОСОБА_2, відповідно до вимог ч.2 ст. 549 ЦК України, у фактичне володіння та розпорядження спадковим майном у вигляді Ѕ частині спадкового будинку по вул..Лермонтова, 21 в м.Новомосковську вступила ОСОБА_1.

Зазначені обставини ствердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_10, які підтвердили, що ОСОБА_1 похоронила свою матір, протягом шести місяців після її смерті перейшла проживати у спадковий будинок, вчиняла всі дії по збереженню майна, обробляла присадибну ділянку.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 помер 02.10.1996 року  (а.с. 29), і з того часу ніхто зі спадкоємців не заявив своїх спадкових прав на зазначений будинок.

Також матеріалами спадкової справи після померлого ОСОБА_3 стверджується, що ОСОБА_1 набула право власності на Ѕ частина зазначеного вище будинку, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3Й.(а.с. 25-28)

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позову обґрунтований та має бути задоволений, ОСОБА_1 вступила у фактичне володіння та розпорядження спадковим майном після смерті своєї матері ОСОБА_2, тому за нею повинно бути визнане право власності на Ѕ частина будинку з надвірними побудовами по вул.Лермонтова, 21 в м.Новомосковську, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ч.2 ст. 549 ЦК України, в редакції 1963 року, 334 ЦК України, ст . 10, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в  и  р  і  ш  и  в:

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_2, померлої 13.01.1994 року.    

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку з відповідно частиною надвірних побудов, розташованих в м.Новомосковську Дніпропетровської області по вул.Лермонтова, 21, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області в слідуючому порядку: заява на апеляційне оскарження надається протягом 10 днів до Новомосковського міськрайонного суду, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                             О.В. Сорока.