Справа № 2-456 /09

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 січня 2010 року Київський районний  суд  м. Донецька  у складі:

головуючого:                         судді Шликова С.П.,

при секретарі                     Шаховій А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Юр`євої ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Шоста державна нотаріальна контора Київського району м. Донецька про визнання договору недійсним, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач – Юр`єва В.С. звернулась із позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа - Шоста державна нотаріальна контори Київського району м. Донецька та просила суд визнати недійсним договір дарування ? квартири №9, що знаходиться у будинку № 6, розташованому по вул.Курако у м.Донецьку,  свої вимоги обгрунтовує наступним:

18 жовтня 2005 року між позивачем та її донькою – відповідачем по справі ОСОБА_2 був укладений договір, як вважала позивач - договір довічного утримання, оскільки позивач є літньою людиною та потребує догляда.

У квартирі №9, що знаходиться у будинку № 6, розташованому по вул.Курако у м.Донецьку проживала позивач разом з її сином - Юр`євим ОСОБА_3 квартира була приватизована позивачем та її сином у рівних частках, про що свідчить свідоцтво про приватизацію.

Одразу після укладення договору дочка надавала допомогу позивачці, однак, після того, як Юр`єва В.С. тяжко захворіла та потрапила до лікарні, відповідачка припинила спілкування з нею та надання допомоги. А після того, як позивач запропонувала розірвати договір, ОСОБА_2 пояснила, що є власником ? спірної квартири та може виселети позивачку.

Позивач вважає, що її донька свідомо ввела її в оману при укладанні договору дарування. Фактично Юр`єва В.С. нікуди зі своєї квартири не переїзджала, продовжує проживати у спірній квартирв та сплачує усі комунальні послуги за квартиру.

Таким чином, позивач вважає що порушено її право власності та просить суд визнати договір дарування ? квартири №9, що знаходиться у будинку № 6, розташованому по вул.Курако у м.Донецьку, укладений між нею та відповідачкою 18.10.2005 року недійсним.

У судовому засіданні позивач позов підтримала, просила його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому позовні вимоги не визнала, просила у їх задоволенні відмовити, надала суду письмове запереченя, згідно якого позовні вимоги вважає незаконними та необгрунтованими, а саме:

Договір дарування ? спірної квартири  від 18.10.2005 рокубув укладений з особистої інициативи позивачки.

Первісно позивач уклала заповіт належної їй ? квартири №9, що знаходиться у будинку № 6, розташованому по вул.Курако у м.Донецьку на ім`я відповідачки. Пізніши, вважаючи, що заповіт може бути оскаржений, та щоб квартира не дісталася  Юр`єву І.М., з яким у позивачки погані відносини, вона вирішила подарувати свою частку квартири дочці – ОСОБА_2

На час укладення договору дарування, ніякої мови про укладення договороу довічного утримання не велося, оскільки Юр`єва В.С. продовжувала працювати, отримувала пенсію, та відповідачка завжди надавала їй грощі.

Усі документи на квартиру Юр`єва В.С. передала особисто своїй дочці, оскільки боялася що їх може викрасти її син.

Крім того, відповідач пояснила, що постійно допомогала своїй матері, приїздила до неї регулярно, прибирала квартиру, придбала для позивачки телевізор, пилосос, сплачувала усі витрати на лікування матері, декілька разів перевозила позивачку до себе у м.Макіївку та доглядала за нею.

Також відповідачка надала суду письмову заяву та просила при розгляді справи застосувати норми позовної давності, у задоволенні позову – відмовити.

У судовому засіданні представник третьої особи проти задоволення позову заперечувала, пояснила, що 18 жовтня 2005 року держнотаріусом Шостої державної нотаріальної контори Київського району м. Донецька ОСОБА_4 дійсно був посвідчений договір дарування ? квартири №9, що знаходиться у будинку № 6, розташованому по вул.Курако у м.Донецьку між Юр`євою В.С. та ОСОБА_2М та зареєстрований в реєстрі за № 4-1556. Договір був підписаний сторонами у її присутності, особу сторін було встановлено, їх дієздатність а також належність Юр`євій В.С. ? квартири, що відчужується – перевірено, роз`яснений зміст договору та його наслідки. Просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали вказаної справи, заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи та проаналізувавши надані докази, вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наданої копії свідоцтва про право власності №23762, квартира №9, що знаходиться у будинку № 6, розташованому по вул.Курако у м.Донецьку на праві спільної часткової власності належала Юр`євій В.С. – ? частка та Юр`єву І.М. – ? частка (а.с.10).

Також у судовому засіданні встановлено, що 29.08.2003 року Юр`євою В.С. був складений заповіт, згідно якого належну їй частку спірної квартири вона заповідала своїй донькі – ОСОБА_2М, що підтверджується наданою копією заповіту (а.с.36)

Судом встановлено, що 18.10.2005 року між Юр`євою В.С. та ОСОБА_2 був укладений договір дарування ? квартири №9, що знаходиться у будинку № 6, розташованому по вул. Курако у м.Донецьку між Юр`євою В.С. та ОСОБА_2М та зареєстрований в реєстрі за № 4-1556, про що свідчить надана копія договору дарування (а.с.6).

Згідно ч.1 ст.717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 прийняла дар у власність та розпорядилася квартирою на свій розсуд – надала позивачу право користування квартирою.

Відповідно до ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки. Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Суд не може прийняти до уваги посилання позивача на те, що вона не усвідомлювала (помилялась), щодо змісту договору та вважала що підписує договір довічного утримання, так як це спростовується поясненнями представника третьої особи – державного нотаріуса Шостої державної нотаріальної контори Київського району м. Донецька, згідно яких їй було роз’ясненні відмінності між договором дарування та договором довічного утримання, а також правові наслідки вчинення договору дарування.

Згідно ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того посилання позивача на те, що нею оплачувались комунальні послуги за дану квартиру, на думку суду не є підставою для визнання договору дарування недійсним, та може бути підставою для звернення Юр`євої В.С. до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування сплачених сум.

Суд не обговорює питання застосування строків позовної давності, оскільки судом встановлено, що не було порушено прав позивача.

За таких обставин суд вважає, що позов Юр`євої ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Шоста державна нотаріальна контора Київського району м. Донецька про визнання угоди недійсною не є обґрунтованим та задоволенню  не  підлягає.

На підставі викледного, ст.ст. 204, 717 ЦК України,  керуючись ст. 10, 11, 60, 69,79, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Юр`євої ОСОБА_1 – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: