Справа № 2-2046/10

РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2010 року Київський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого                                                   судді Шликова С.П.,

при секретарі                                                            Цикаловій К.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Товарна біржа «Локіс» про визнання права власності ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2, третя особа: Товарна біржа «Локіс» про визнання права власності, мотивуючи свої вимоги наступним.

02 лютого 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено біржовий контракт на товарній біржі «Локіс» про покупку підземної автостоянки розташованої за адресою: м. Донецьк, вул.. Артема, 150 «б», площа Шахтарська.

Відповідно до біржового контракту покупець зобов’язаний призвести оплату повної вартості об’єкта протягом трьох банківських днів. Повна вартість була проведена відповідачу в повному обсязі відповідно до встановленого часу.

Право власності ОСОБА_2 підтверджувало рішення Господарського суду Донецької області від 17 квітня 2009 року, на підставі якого було винесено рішення виконкому Київської районної в м. Донецьку ради про присвоєння номеру 150 «Б»  по вул.. Артема в м. Донецьку, а також видано технічний паспорт КП «БТІ м .Донецька» на спірний об’єкт.

Позивач зазначає, що на даний момент йому стало відомо, що КП «БТІ м. Донецька» переоформлює право власності тільки за рішенням суду, оскільки біржовий контракт не має статусу договору купівлі – продажу.

Позивач вважає себе особою, яка виконала всі умови договору купівлі – продажу, а також власником спірного об’єкту.

Просив суд визнати за ним право власності на підземну автостоянку, розташовану за адресою: м. Донецьк, вул.. Артема, 150 «б».

Сторони у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, що відповідно до рішення Господарського суду Донецької області від 17 квітня 2009 року ОСОБА_2 є власником об’єкту нерухомості – підземної автостоянки загальною площею 1420,12 кв.м., яка прилягає до шістнадцятиповерхового монолітного дому в мікрорайоні «Шахтарський» в Київському районі м. Донецька за адресою: м. Донецьк, мкр. Шахтарський, 26 (а.с. 8-9).

Судом встановлено, що 02 лютого 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено біржовий контракт №29\01\2010-Н, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов’язався прийняти та оплатити в порядку та на умовах об’єкт нерухомості - підземну автостоянку, загальною площею 1420,12 кв.м., яка прилягає до шістнадцятиповерхового монолітного дому в мікрорайоні «Шахтарський» в Київському районі м. Донецька за адресою: м. Донецьк, мкр. Шахтарський, 26 (а.с.10-11).

 Як вбачається з наданого технічного паспорту на громадський будинок підземної автостоянки №150 «Б» по вул. Артема в м. Донецьку, виготовленого КП «БТІ м. Донецька» станом на 29 грудня 2009 року, літ.А-1 складається з: автостоянки площею 1637,3 кв.м., санвузлу площею 1,9 кв.м., кімнати охорони площею 7,9 кв.м., загальною площею 1647,1 кв.м. (а.с. 18-21).

Судом встановлено, що згідно п. 2.4. Біржового контракту від 02.02.2010 року за №29\01\2010-Н, Продавець після отримання грошових коштів від Покупця за придбаний об’єкт нерухомості зобов’язується підписати нотаріальний договір.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про товарну біржу” біржова угода  вважається укладеною з моменту її реєстрації.  

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 виконав умови договору, а саме передав грошові кошти продавцеві у розмірі 1 000 000 грн. за спірний об’єкт нерухомості, які ОСОБА_2 отримав в повному обсязі, та передав у власність спірний об’єкт нерухомості ОСОБА_1 відповідно до акту прийму – передач (а.с.24).

Згідно до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особо.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Товарна біржа «Локіс» про визнання права власності є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.328 ч.2, 392 ЦК України , ст. 15 Закону України “Про товарну біржу”  та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на підземну автостоянку, розташовану за адресою: м. Донецьк, вул.. Артема, 150 «б».

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

Суддя: