Справа № 2-5531/2009 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2009 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Куриленко О.М.,
за участю секретаря – Ящук Л.В.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1\2 частини квартири,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду 11.08.2009 року та просила ухвалити рішення, згідно якого визнати за нею право власності на 1\2 частину чотирьохкімнатної квартири, розташованої в АДРЕСА_1 в ЖСК „ Малиновський-12”, мотивуючи це тим, що в період шлюбу відповідач ОСОБА_3 отримав 4-х кімнатну квартиру № 52 в будинку № 75, корп.1 по вул. Ак. Корольова, в м. Одесі. 27.09.2007 року шлюб з відповідачем було розірвано, а 26.10.2006 року відповідач отримав свідоцтво про право власності на квартиру тільки на своє ім.`я.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 6 серпня 2007 року свідоцтво про право власності скасовано. У 2008 році відповідач звернувся з позовом до суду та просив визнати право власності на 1\2 частину спірної квартири, так як частка кожного складає 1\2 частину.
Відповідно до рішення Київського районного суду м. Одеси від 30.04.2009 року за відповідачем визнано право власності на 1\2 частину квартири. Посилаючись на ці обставини позивачка бажає визнати за собою право власності на другу частину спірної квартири, так як при слуханні справи у 30.04.09р. це питання вирішено не було.
Позивач у судове засідання з`явилась, просила задовольнити позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання з`явився, позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі.
Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, за згодою сторін, вважає, що рішення по справі можливо ухвалити у попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 130 ЦПК України.
Суд, вислухавши позивача, відповідача та дослідивши матеріали справи вважає позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 27.09.1970 року. Під час шлюбу відповідач ОСОБА_3 вступив до членів ЖСК „Малиновський-12”, як вбачається з довідки виданою ЖСК „Малиновський-12” № 4, від 15.07.2009 року ( а.с.10).
Як вбачається з довідки виписки з домової книги від 09.01.2008 року( а.с.13), в спірній квартирі зареєстровані ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції від 30.07.2009 року, шлюб сторін було розірвано 27.09.2007 року( а.с.12).
Позивачка пояснила у судовому засіданні, що до розірвання шлюбу відповідачем було отримано свідоцтво про право власності на спірну квартиру 25.10.2006 року тільки на себе, без відома позивачки, тому вона звернулась до суду з вимогою про скасування рішення про видачу свідоцтва про право власності.
06.08.2007 року Київським районним судом м. Одеси була ухвалена постанова, відповідно до якої визнано протиправним иа скасовано рішення Одеської міської ради про видачу ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на квартиру № 52 в буд.№ 75, корп1, по вул. Ак. Корольова, в м. Одесі ( а.с.7-8).
Відповідно до рішення Київського районного суду м. Одеси від 30.04.2009 року за ОСОБА_2 визнано право власності на 1\2 частину квартири № 52 в будинку № 75, корп.1 по вул. Ак. Корольова в м. Одесі( а.с.9). Однак доля другої частини квартири залишилась не вирішеною.
Судовий захист цивільних прав та інтересів, шляхом визнання відповідного права, гарантується ст. 16 ЦК України, за якою кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
Як вбачається зі ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Як вбачається п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду № 11 від 21.12.2007 року „ Про практику застосування судами законодавства про розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” вказано, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами встановленими СК Украни та ст, 372 ЦК України.
Відповідно до ст. 68 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Частки подружжя при розподілі майна є рівними.
Таким чином, розглянувши справу в межах позовних вимог, суд вважає, що наведеними доказами позивач обгрунтував законність своїх вимог, тому необхідно визнати за нею право власності на 1\2 частину квартири № 52, буд.№ 75, корп1, по вул. Ак. Корольова в м. Одесі.
З урахуванням вищевикладенного, та на підставі ст.ст. 15, 16, 372 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 60,68,69 СК України ст.ст. 7, 8, 10, 11, 15,16, 174, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позові вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1\2 частини квартири - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1\2 частину квартири № 52, будинку №75, корпус 1, по вул. Ак. Корольова, в м. Одесі.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: