Справа № 372/769/19

Провадження № 2-900/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2019 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Зінченко О.М.,

при секретарі Євдокімова В.С.,

представника ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області до Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності,

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області звернувся до Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності. Мотивуючи вимоги тим, що Краснослобідська сільська рада Обухівського району Київської області є органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальних громад с. Красна Слобідка та с. Безіменне на території Обухівського району Київської області. Загальний склад ради становить 14 осіб. 08.08.2017 року, на час скликання сесії, діяв Регламент роботи Краснослобідської сільської ради 6 скликання, затверджений рішенням Краснослобідської сільської ради від 16.12.2010 року №2.2 - VІ. Так, 08.08.2017 року була скликана сьома сесія Краснослобідської сільської ради сьомого скликання. Відповідно до протоколу сесії, на ній були присутні 7 депутатів з числа ради, що підтверджується списком присутніх депутатів, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Згідно ч. 12 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Тобто, у даному випадку, сесія мала бути повноважною за присутності 8 депутатів Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області.

Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. Зі змісту протоколу 7 сесії від 08.08.2017 року вбачається, що головуючим на сесії був сільський голова. Після затвердження порядку денного, одним із питань, що виносились головою сільської ради на розгляд сесії стала заява ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Згідно відомості про результатами поіменного голосування за рішення Краснослобідської сільської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_3 від 08.08.2017 року, за прийняття рішення проголосувало 7 депутатів та сільський голова, та головою ради оголошено, що рішення прийняте. Отже, рішення № 38.7-УІІ від 08.08.2017 року прийняте Краснослобідською сільською радою під час неповноважної сесії, меншістю із загального складу депутатів ради, тобто в порушення ст. 46 та ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому має бути визнане недійсним на підставі ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відтак прокурор звернувся до суду для захисту інтересів держави та просить визнати недійсним рішення 7 сесії Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області 7 скликання № 38.7-УІІ від 08.08.2017 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в АДРЕСА_1 , ОСОБА_3»; скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 37047595 від 13.09.2017 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223185601:01:015:0051, що розташована в с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області; а також стягнути сплачений судовий збір.

11 квітня 2019 року ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження.

11 червня 2019 року винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні прокурор Тарасенко А.С. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач, Краснослобідська сільська рада Обухівського району Київської області, будучі повідомлена належним чином про час, місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направила, заяв та клопотань до суду не подала.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив в повному обсязі та пояснив, що він є постійним членом територіальної громади села Красна Слобідка Обухівського району Київської області, земельна ділянка була передана йому у приватну власність так як нею він користувався більше тридцяти років. На даній ділянці знаходиться його приватна садиба, тим самим він ніяких прав громади не порушував, земельну ділянку отримав законно, а тому просив в задоволенні позову відмовити.

Суд заслухавши прокурора, відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази встановив.

Рішенням Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області № 38.7-VІІ від 08.08.2017 року було затверджено ОСОБА_3 технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,2500 га. з них 0,2500 будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер ділянки 3223185601:01:015:0051, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,2500 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер ділянки 3223185601:01:015:0051, за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного рішення, ОСОБА_3 , зареєстрував право власності на земельну ділянку, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 153426435 від 22.01.2019 року.

Встановивши обставини справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, яка може вимагати виконання такого обов`язку від інших осіб.

Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність, чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права, або відмовляє позивачу у захисті встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Згідно статті 56 ЦПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурором в порушення даної статті не визначено складу територіальної громади села Красна Слобідка Обухівського району Київської області, відсутні підтвердження порушення її прав відповідачами, що свідчить про безпідставність даних позовних вимог.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу.

Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (Korolev v. Russia (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; Menchinskaya v. Russia, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (Volovik v. Ukraine, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України від 14 жовтня 2014 № 1697-VII «Про прокуратуру».

У частині третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Тлумачення частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд зобов`язаний перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду, що не відповідає пред`явленому позову та свідчить про його безпідставність.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно - територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Територіальна громада є невід`ємною складовою системи місцевого самоврядування наряду з сільською, селищною, міською радою, сільським, селищним, міським головою, виконавчими органами, сільської, селищної, міської ради. Територіальна громада села, селища, міста є первинним суб`єктом та основним носієм функцій і повноважень місцевого самоврядування.

На відміну від простої територіальної одиниці, поселення, яке має статус територіальної громади, наділяють певними правами, зокрема правом на самоврядування. Територіальна громада лише тоді стає самостійною сформованою одиницею громадянського суспільства, коли більшість її членів буде ідентифікувати себе з нею, усвідомлюючи наявність спільних інтересів і сприяючи їх реалізації. Процес становлення територіальної громади передбачає перетворення ординарної сукупності індивідів на єдину спільноту, що ігнорується судом при пред`явленні позову.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», правомочний склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради.

Згідно ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» порядок скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більш половини депутатів складу ради.

Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України «Про місцеві вибори» склад Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області становив 14 осіб.

На час прийняття рішень 08 серпня 2017 року приймали участь 7 депутатів з числа ради та сільський голова.

Згідно ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради.

Також, відповідно до п. 3.8. Регламенту сесію сільської ради відкриває і веде сільський голова, а у випадках, передбачених ч. 6 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - секретар ради.

Першим питанням даної сесії було рішення про припинення повноважень одного з депутатів, який подав відповідну письмову заяву.

Частиною 2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як вбачається з протоколу сьомої сесії сільської ради сьомого скликання Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області від 08.08.2017 року загальний склад ради - 14 депутатів, присутній склад ради - 7 депутатів, присутні на сесії: сільський голова ОСОБА_12 , секретар сільської ради ОСОБА_6 , депутати сільської ради ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , відсутні депутати сільської ради: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19

Даними депутатами було прийнято рішення про припинення повноважень одного з них, тим самим правомочним складом стало 7 депутатів, що відповідало кількість депутатів, які приймали рішення 08 серпня 2017 року, законність їх рішень та безпідставність позову прокурора.

Крім цього статтею 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос, що свідчить про правомірність рішень ради від 08 серпня 2017 року.

Згідно відомості поіменного голосування за рішення Краснослобідської сільської ради «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 » 08.08.2017 року на засіданні сесії проголосувало 8 осіб (7 депутатів та сільський голова), проти 0, утрималось 0, що відповідає Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Враховуючи вищевказане суд не вбачає підстав для задоволення даних вимог та вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов є безпідставним, а тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 81, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області до Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності, відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Зінченко