ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2010 р. № 2а-604/10/2570
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Грузновій О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
доГоловної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті
провизнання дій неправомірними
за участю представників сторін:
від відповідача Смірнова О.В., довіреність № 41/2-8-944п від 17.12.2009 року
ВСТАНОВИВ:
До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, в якому позивач просить визнати неправомірними дії працівників територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в частині проведення 30.01.2009 року щодо позивача рейдової перевірки дотримання законодавства України про автомобільний транспорт та визнати неправомірними дії працівників територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в частині внесення до акту перевірки від 30.01.2009 року №107879 запису про відсутність у водія паспорту маршруту, мотивуючи позовні вимоги тим, що представники відповідача, не зважаючи на відмову водія ОСОБА_3 в допуску до перевірки та надання документів, склали акт перевірки від 30.01.2009 року № 107879, чим порушили вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт».
Позивач або його представник в судове засідання не з’явилися, від позивача на адресу суду надійшла письмова заява, в якій вона просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав повністю, просив в його задоволенні відмовити та пояснив, що при проведенні перевірки позивача працівники територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті діяли в межах своїх повноважень та вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» не порушували.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Ріпкинською районної державною адміністрацією Чернігівської області 25.07.2006 року.
30.01.2009 року за № 032385 територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті надано завдання на проведення рейдової перевірки. Згідно листа обліку перевірених транспортних засобів з 30.01.2009 року по 31.01.2009 року на підставі завдання на перевірку від 30.01.2009 року №032385, проведено перевірку ОСОБА_1
За результатами проведеної перевірки працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №107879 від 30.01.2009 року, яким встановлено порушення надання послуг по перевезенню пасажирів по маршруту Чернігів-Ріпки-Мохначі в режимі регулярних спеціальних перевезень відповідно запису в дорожньому листі, а саме у водія відсутній паспорт маршруту.
Відповідно до абз.53 ст.1 Закону України “Про автомобільний транспорт”, регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.
Статтею 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено документи для регулярних пасажирських перевезень, а саме: документи для регулярних пасажирських перевезень для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).
Проаналізувавши положення вказаних нормативно-правових актів суд вважає, що оскільки позивач здійснював регулярні пасажирські перевезення, що не заперечується представником відповідача, то відповідно для нього документами для здійснення вказаних перевезень є ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України.
Таким чином, оскільки при здійсненні регулярних пасажирських перевезень у відповідача був відсутній паспорт маршруту, відповідачем порушено вимоги ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт», порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі.
Відповідно до п.4 Постанови, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Пунктом 14 вказаного Порядку передбачено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.
Абзацом 11 п.15 Порядку передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виконання водієм вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Відповідно до п.21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис.
Відповідно до п.22 Порядку, у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
Проаналізувавши вищезазначені правові норми та наявні в матеріалах справи докази встановлення факту порушення позивачем законодавства на автомобільному транспорті – відсутності у нього як у автомобільного перевізника законодавчо визначених документів, а саме паспорту маршруту, а також з’ясувавши підстави для проведення перевірки та порядок проведення, суд приходить до висновку, що дії, вчинені відповідачем відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, на думку суду, надано всі необхідні докази правомірності оскаржених дій та здійснення їх в межах, що передбачені законами України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та територіального управління Головавтотрансінспекції в Чернігівській області про визнання неправомірними дії працівників територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в частині проведення 30.01.2009 року щодо позивача рейдової перевірки дотримання законодавства України про автомобільний транспорт та визнання неправомірними дії працівників територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в частині внесення до акту перевірки від 30.01.2009 року № 107879 запису про відсутність у водія паспорту маршруту, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 156 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження
На підставі ч.3 ст.160 КАС України виготовлення постанови у повному обсязі відкласти на 09.03.2010р
Суддя підпис Ю.О.Скалозуб