Справа № 2а-1790-10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2010 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі :
головуючого судді - Лисаченко М.І.
при секретарі - Киркач Г.М.
розглянувши у приміщенні суду в м. Красний Лиман без участі сторін в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Лиман про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», суд –
В С Т А Н О В И В:
03.02.2010 року позива чка зверну лася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Лиман про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни». Просить визнати неправомірну бездіяльність відповідача, щодо не нарахування їй щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. В позові позивачка обґрунтовує свої вимоги наступним. Позива чка належить до соціальної категорії ?итина війни” та відповідно до ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”№2195-IV від 18.10.2004 року з 01 січня 2009 року їй повинна виплачуватися щомісячна доплата до пенсії у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
В судове засідання позивачка не з*явилася, але надала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України,- особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутністю. Якщо таке клопотання заявили всі особи,які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не з*явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та надав заперечення на позов в його задоволенні у зв’язку з відсутністю підстав та наполягає на застосування строку позовної давності. .
Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутності позивача та відповідача, на підставі наявних у справі доказів, у порядку письмового провадження
З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановено наступне.
Позивач має статус ?итини війни”, що також підтверджується пенсійним посвідченням серії №26807-76.(а.с.8)
Враховуючи зазначений статус позивачки, вона відповідно до ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” має право на отримання щомісячної доплати до пенсії, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України ?ро Державний бюджет на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено.
Законом України ?ро внесення змін до Закону України ?ро Державний бюджет на 2006 рік” від 19 грудня 2006 року, який набрав чинності 15 березня 2006 року, до статті 110 Закону України ?ро Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” запроваджені не були.
Закони України ?ро Державний бюджет на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року та ?ро внесення змін до Закону України ?ро Державний бюджет на 2006 рік” від 19 січня 2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.
Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачкі доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, оскільки до 15 березня 2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.
Крім того, надаючи перевагу Законам України ?Про Державний бюджет на 2006 рік ” від 20 грудня 2005 року та ?ро внесення змін до Закону України ?Про Державний бюджет на 2006 рік ” від 19 січня 2006 року, суд виходить з того, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Закон України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу відсутній.
Конституційний Суд України у п.3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: ?онкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.
Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються виплат доплати до пенсії за 2006 рік.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України ?ро Державний бюджет на 2007 рік”, дію статті 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України ?ро Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії,передбачену ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” з 09 липня 2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України ?ро Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Отже, відповідач з 09 липня 2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.
Відповідно до змін, внесених підпунктом 2 пунктом 41 розділу П Закону України "Про Державний бюджет України на 2008рік" від 28.12.2007 року з 01.01.2008 року внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року відповідно до якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року від 22 травня 2008 року вищезазначені зміни визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв*язку з правовідносинами, які виникли в наслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов*язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції країни гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Позивач, відповідно до ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України ?ро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення ?ро Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.Відповідно до Закону України ?ро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” покладено на відповідача, за місцем проживання позивача.
Порушення прав позивачки, за захистом яких вона звернувся до суду, тривало з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і припинилось лише 01 січня 2008 року після внесення змін до Закону України 13.11.2008 року, та з 28.05.2008р.по 31.12.2008р.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинная була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Статтею 100 КАС України передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. При цьому позивач ставить питання поновлення пропущеного процесуального строку.
Статус “Дитини війни” позивачки з її відома присвоєно у встановленому порядку в 2006 році, вона проживає в звичайних для всіх громадян України умовах, спілкується з іншими громадянами, як і всі інші громадяни при бажанні має доступ до нормативно-правової бази України та засобів масової інформації.
Таким чином, суд, вбачає, що позивачка пропустила строк звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за 2007-2008р.р.без поважних причин.
Тому у зв*язку з тим, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007-2008 рока, а відповідач наполягає в своїх запереченнях на позов про застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про виплату соціальної допомоги, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 13.11.2007 року та за період з 22.05.2008-31.12.2008р.р.
Задовольнню підлежить позовні вимоги в межах строку позовної давності в період з 29.01.2009р. по 29.01.2010.р.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” ( у редакції від 18.11.2004 року, чинний у 2009 році) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення пенсії повинна здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідачем порушено норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов*язати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.
Що стосується позовних вимог, щодо зобов*язання відповідача виплачувати на майбутнє позивачкі доплати до пенсії, як “Дитині Війни” в розмірі 30% від мінімальної пенсії за івком, то відповідно до ч.2 ст2 п.1 ч.1 ст.17 КАС України адміністративні суди розглядають спори по оскарженню дій, які вже відбулися або вже винесених рішень і судом, відповідно до цього не може бути прийняте рішення про виплату розміру доплати до пенсії на перед, оскільки цей розмір визначається Законами України. Тому позивачу в задоволенні в частині позову слід відмовити.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд також виходить з того, що вимоги про стягнення з відповідача доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що з огляду на положення статей 21,105,162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією або бездіяльністю. Тому встановивши, що відповідачем порушено норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд повинен лише визнати такі дії незаконними і зобов’язати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 6-14, 21, 71, 105, 159-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман в частині нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни за період з 11.02.2009 року по 11.02.2010 року.
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман провести ОСОБА_1 перерахунок та доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 11.02.2009 року по 11.02.2010 року.
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краснолиманський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її оголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Головуючий суддя –