Справа № 2-а-1339/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2007 року м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд
в складі: головуючого - судді Федчука В.В.
при секретарі Педорук Л..С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за позовом представника малого приватного підприємства "Орбіта" ОСОБА_1 до державної податкової адміністрації у Вінницькій області про визнання протиправними дій, -
ВСТАНОВИВ:
Представник МПП "Орбіта" ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової адміністрації у Вінницькій області про визнання протиправними дій ДПА у Вінницькій області щодо проведення перевірки, мотивуючи позов тим, що 09 листопада 2006 року у магазин, що належить МПП "Орбіта" з'явились працівники ДПА у Вінницькій області для проведення перевірки щодо контролю за порядком проведення готівкових розрахунків за товари, та всупереч чинному законодавству фактично її здійснили. За наслідками вказаної перевірки складено акт № 236655 від 09.11.2006 року. На думку позивача, проведення перевірки та складання акту № 236655 було проведено ДПА у Вінницькій області з рядом порушень. Зокрема, позивач вважає що в порушення п.2.6 Наказу ДПА України від 11 жовтня 2005 року № 441 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні» перевірка здійснювалася за планом перевірок на листопад 2006 року ДПА у Вінницькій області, а не планом перевірок, який було сформовано та затверджено Гайсинською МДПІ. Також, позивач вважає, що перевірка була проведена з порушенням п.1 статті 112 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", оскільки направлення на перевірку мали б вручатись під розпис керівнику підприємства чи особі, яка представляє його за відповідною довіреністю, що не було зроблено, акт перевірки підписала продавець, а не директор магазину, а тому перевірка є протиправною.
Крім того, МПП "Орбіта" вважає, що у ДПА у Вінницькій області взагалі відсутні повноваженні щодо проведення даної перевірки з огляду на те, що згідно принципів територіального та функціонального розділення компетенції органів державної податкової служби, встановлених Законом України "Про державну податкову службу в Україні", повноваження органів державної податкової служби третього рівня (в тому числі ДПІ в районах, в містах), передбачені ст. 10 цього ж Закону, є їх виключною компетенцією щодо платників податків, які зареєстровані на їх території, а інші органи державної податкової служби (їх співробітники) не можуть приймати участі в перевірках вказаних платників податків. А тому, з урахуванням вищевикладеного, ДПА у Вінницькій області не має права вчиняти дії щодо проведення перевірки МПП "Орбіта".
Представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав, вважає його безпідставним та необґрунтованим виходячи з наступного, так, твердження позивача щодо порушення статей Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в частині ненадання посадовій особі підприємства направлень на перевірку під розписку не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки на зворотному боці даних направлень містяться розписки директора підприємства; план-графік проведення перевірок дотримання суб'єктами господарювання на листопад 2006 року було сформовано та затверджено як Гайсинською МДПІ у межах району так і ДПА у Вінницькій області у рамках області (план ДПА у Вінницькій області відповідає зведеним планам районних ДПІ та фактично їх об'єднує в єдину структуру), а тому перевірка проводилася згідно плану ДПА у області, який відповідає плану Гайсинської МДПІ. Також, щодо тверджень про відсутність повноважень у ДПА у Вінницькій області проводити перевірки на території районних ДПІ відповідач зазначає, що такі твердження безпідставними, оскільки відповідно до ст. 8, 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» ДПА у областях прямо надано повноваження здійснювати функцію контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів. Відповідно до вказаних статей Закону, а також внутрішніх нормативних актів державної податкової адміністрації України, на рівні обласних ДПА створені спеціальні відділи, до компетенції яких належить здійснення функції оперативного контролю за суб'єктами господарювання з питань дотримання останніми порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів та інші функції. Щодо решти тверджень позивача відповідач вважає, що вони не відповідають дійсним обставинам справи, не підтверджуються документально, а тому їх не визнає.
В судовому засіданні оголошувалася перерва для надання заперечень та додаткових доказів по справі.
Під час попереднього судового засідання сторони, у відповідності до ч. 3 ст. 121 КАС України надали письмову згоду на перехід до судового розгляду.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову з огляду на наступне.
Відносини проведення перевірок суб'єктів господарювання з питань дотримання останніми порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів в Україні врегульовано Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування окремих видів підприємницької діяльності», «Про державну податкову службу в Україні».
В судовому засіданні та у позовній заяві представником позивача було наведено доводи щодо відсутності компетенції у ДПА у Вінницькій області проводити перевірки щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.
При цьому, в обґрунтування наведених доводів позивач посилався на ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою, зокрема, передбачено, що у разі коли зазначені в частині першій цієї статті органи державної податкової служби (зокрема, ДПА у Вінницькій області) безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, та містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.
Відтак позивач вважає, що тільки у разі, коли платник податку перебуває на податковому обліку саме в ДПА у Вінницькій області, то лише тоді саме працівники ДПА у Вінницькій області вправі проводити перевірку такого платника податку. Проте, дане твердження є хибним та не ґрунтується на чинному законодавстві України, а тому не повинно бути взято до уваги судом виходячи з наступного.
Так, згідно ст. 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.
Слід зазначити, що ст. 8 передбачені функції ДПА України - центрального органу податкової служби України.
Таким чином, статтею 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що ДПА в областях виконують ті ж функції, що й ДПА України (ст. 8), крім таких функцій, як наприклад затвердження форм звітності і т.д., які може здійснювати виключно ДПА України.
Так, п.1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції:
1) виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із:
здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.
Таким чином, суд вважає, що Законом прямо передбачено право обласних ДПА здійснювати вищевказану функцію шляхом проведення відповідних перевірок.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1, 6, 17, 104, 105, 106, п.6 Розділу VII КАС України, Закону України «Про державну податкову службу України», -
ПОСТАНОВИВ:
В позові малому приватному підприємству "Орбіта" до державної податкової адміністрації у Вінницькій області про визнання протиправними дій - відмовити повністю.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя:
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: