Справа № 2А-  74 /2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

04 березня 2010  року                                       Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі:     головуючого - судді Бобровського І.М.

    при секретарі –         Плохотнюк М.С.  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ  Миколаївської області справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області про поновлення пропущеного строку для звернення до Адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни" за 2006-2007 роки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську про поновлення пропущеного строку для звернення до Адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни" за 2006-2007 роки.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є дитиною війни. Згідно ст. 6 зазначеного Закону  з 1 січня 2006 року їй повинно було виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Але протягом 2006-2007 років таке підвищення їй не виплачувалось взагалі. Таку невиплату щомісячного підвищення до пенсії Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ обґрунтовувало тим, що положеннями Законів України "Про Державний бюджет на 2006 рік" та "Про Державний бюджет на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено. Вважає, що такі дії Пенсійного Фонду України в м. Южноукраїнськ є протиправними та такими, "що суперечать Конституції та Законам України, оскільки рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, вищезазначені положення Законів України "Про Державний бюджет на 2006-2007р.р." визнані неконституційними. Про порушення своїх прав дізналася лише після висвітлення зазначених подій засобами масової інформації у листопаді 2007 року.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала та просила суд, відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську неправомірними та, з урахуванням розмірів мінімальної пенсії за віком, що існували протягом 2006-2007 років, згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", стягнути з відповідача на її користь недоплачене, як дитині війни, щомісячну  грошову допомогу у вигляді підвищення до пенсії за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року в сумі 2733 гривні 30 копійок.

Відповідач в судове засідання не з’явився, але направив до суду заперечення, відповідно до якого, позов ОСОБА_1 не визнали посилаючись на те, що протягом 2006-2007 років, щомісячне підвищення до пенсії дітям війни, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську не нараховувалась і не виплачувалась,  на підставі  Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. Пенсія за віком виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, які використовувати на інші цілі забороняється цим же Законом. В той же час, Законом України "Про соціальний захист дітей війни" передбачається фінансування встановлених ним державних соціальних гарантій за рахунок коштів Державного бюджету України, до якого кошти Пенсійного фонду України не включаються. Вважає, що підстав для поновлення пропущеного позивачем строку для звернення до суду за захистом своїх прав немає та просить відмовити в задоволенні його позову, а справу розглядати за їх відсутності.

Суд дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18 листопада 2004 року, позивачка ОСОБА_1 має статус дитини війни, а тому, згідно ч. 3 ст. 72 КАС України, ця обставина не підлягає доказуванню в суді.

Виходячи з того, що позивачка є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що на нього повністю розповсюджується всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування" від 09 липня 2003 року і дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року), зазначене підвищення пенсій в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії «дітям війни», то вимоги ОСОБА_1 , які стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007рік" від 19.12.2006 року, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність затверджено: з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн..

Частиною 3 цієї ж норми у редакції Закону України від 15.03.2007 року №749 встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, який визначений абзацом п'ятим частини першої зазначеної статті, збільшений на 1%.

Тобто розрахунковий мінімальний розмір за віком складає: з 1 квітня 2007 року - 410,06 грн. (406грн. х 1%); з 1 жовтня 2007 року - 415, 11 грн. (411грн. х 1%).

При цьому, пунктом 12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено з урахуванням ст. 111 того ж Закону, якою обмежено коло суб'єктів підвищення пенсії, а також встановлені інші його розміри.

Конституційний суд України своїм рішенням від 09.07.2007 року №6-рп/2007 у справі щодо відповідності положень ст. 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні права громадян), зокрема, п.12, ст. 71 та ст. 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" визнані неконституційними.

За таких підстав вказані положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" не можуть бути застосовані, оскільки вони суперечать нормам Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до існуючих законів (ч. З ст. 22 Конституції України).

Відповідно до вимог ч.2 ст. 152 Конституції України - Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року позивач також не мав права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена.

У 2007 році право позивача на отримання щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 "Про соціальний захист дітей війни" підлягало реалізації у період з 09 липня по 31 грудня 2007 року.

Спираючись на розрахунок, наведений вище, фактична різниця недорахованої і невиплаченої пенсії позивачу, починаючи з 1 квітня 2007 року - 123,02 грн., на місяць (підлягає до виплати з 09 липня 2007 року), починаючи з 1 жовтня 2007 року - 124,53 грн., на місяць (підлягає до виплати до 31 грудня 2007 року - в межах бюджетного року).

Доводи відповідача про невизначеність законодавства з питання, яким   саме органом (Пенсійним фондом або іншим органом), за рахунок яких коштів і джерел та в  якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення до пенсії дітям війни, суд вважає необґрунтованими, оскільки Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення щодо   призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Суд не бере до уваги посилання відповідача в запереченні на те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни» відповідно до ст. 6 Закону, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими. Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»   не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком ,  оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 вказаної статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково, а саме за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Відповідно до статей 99 та 100 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але так як вищезазначені виплати є соціальними, то на них строки позовної давності не розповсюджуються.

Керуючись ст.ст. 9-12, 15, 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 поновити пропущений строк для звернення до  Адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області про поновлення пропущеного строку для звернення до Адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни" за 2006-2007 роки – задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007), з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

           Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі в десятиденний строк, з дня проголошення постанови, заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Одеського апеляційного адміністративного суду або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя Южноукраїнського

міського суду                                                                                                           ОСОБА_2