Справа № 2-А-1746
2009р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2009р. Суддя Лутугинського районного суду Луганської області Гайдук В.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації, третя особа – Головне управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій УПСЗН Лутугинської райдержадміністрації неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
В с т а н о в и в:
Позивачка звернулася до Лутугинського районного суду з позовом до відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації ( далі - УПСЗН Лутугинської райдержадміністрації), в якому послалася на наступне. Вона має дитину – доньку ОСОБА_2, 10 грудня 2006р. народження, за якою здійснює догляд. У відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 01 січня до 01 квітня 2007р. становив 434 грн., з 01 квітня до 01 жовтня 2007р. – 463 грн., з 01 жовтня 2007р. – 470 грн., тобто, вона повинна була отримати з липня по грудень 2007р. 2660 грн.24 коп. Однак відповідач призначив та виплачував їй допомогу у значно меншому розмірі: в липні 2007р. вона отримала 101 грн.16 коп., в серпні 2007р. - 103 грн. 41 коп., в вересні 2007р. –104 грн.85 коп., в жовтні 2007р. – 104 грн. 85 коп., в листопаді 2007р. – 107 грн. 73 коп., в грудні 2007р.- 110 грн. 88 коп., всього виплачено 632 грн. 88 коп. Просить визнати дії відповідача з виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в неповному обсязі неправомірними, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоотриманої нею допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007р. по грудень 2007р. відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
У судове засідання позивачка не з’явилася, просила розглянути справу без її участі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, до його початку надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, та заперечення проти позову, в яких посилається на наступне. ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує допомогу по догляду за дитиною з 05 квітня 2007р. Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України, будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом про Державний бюджет. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2007р. виплачувалася відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” в межах передбачених бюджетом коштів. Крім того, позивачкою пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом, а тому за період з липня 2007р.по 31 грудня 2007р. в задоволенні позовних вимог позивачці слід відмовити.
Представник третьої особи – Головного управління Державного казначейства України в Луганській області у судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, та заперечення проти позову, в яких посилається на наступне. Законом України «Про держану допомогу сім’ям з дітьми» № 2811 від 21.11.1992р. з наступними змінами встановлено право осіб, які фактично здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Але виплата цієї допомоги потребує фінансування з Державного бюджету України, її обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім Закону «Про Державний бюджет України». Конституція України не містить норм, які б встановлювали ієрархічну залежність одних законів від інших. Виключно Законом «Про державний бюджет України» визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом у разі, якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, утому числі, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, потребує фінансування за рахунок Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим Законом, крім Закону «Про Державний бюджет України». Крім того, ч. 2 ст. 4 Бюджетного Кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в України положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Закону «Про Державний бюджет України». Державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2007р. виплачувалася позивачці відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” в межах передбачених бюджетом коштів. Крім того, позивачка пропустила річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом. Просить відмовити позивачці в задоволенні позову.
18 червня 2009р. постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивачка має дитину – доньку ОСОБА_2, 10 грудня 2006р. народження, за якою здійснює догляд. Позивачка відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку їй виплачує відповідач - УПСЗН Лутугинської райдержадміністрації.
При цьому допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася позивачці в розмірах, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» .
Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження дитини, довідкою відповідача про розмір допомоги.( а.с. 5-6).
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 1 Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При цьому, Кабінету Міністрів України не делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 р., в черговий раз було встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст. 15 та п. 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абзацу 3 ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційним, у зв'язку з чим втратили чинність.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007р. відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992р., за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, судом встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування грошової допомоги по догляду за дитиною в неповному обсязі за період з 9 липня 2007р. по 31 грудня 2007р. ґрунтуються на Законі.
Позивачка перебуває на обліку в УПСЗН Лутугинської райдержадміністрації з 05 квітня 2007р., заявляє позовні вимоги про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною за період з липня 2007р. по 31 грудня 2007р. З 01 квітня 2007р. прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становив 463 грн., 01 жовтня 2007р. - 470 грн., тобто, за 23 дні липня 2007р. розмір допомоги повинен складати 343 грн. 52 коп. ( 463 грн.: 31 х 23), за серпень - вересень 2007г. – 926 грн. ( 463 грн. х 2) , за три місяці: жовтень - грудень 2007р. розмір допомоги повинен складати 1410 грн. ( 470 грн. х 3), всього повинно бути виплачено 2679 грн. 52 коп. Між тим, відповідно до довідки відповідача ( а.с.6) позивачці за цей період було виплачено 632 грн. 88 коп., таким чином, позивачці недоплачена допомога у розмірі 2046 грн. 64 коп.( 2679 грн. 52 коп. - 632 грн. 88 коп.).
Відповідач та третя особа в запереченнях на позовну заяву наполягали на тому, що позивачка пропустила строк звернення до суду, а тому в задоволенні позовних вимог позивачки за період з 9 липня 2007р. до 31 грудня 2007р. необхідно відмовити за пропуском строку звернення до суду.
Згідно ст. 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім’ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім’ї. Держава створює людині умови для материнства, батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. До вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується відповідно до ст. 20 СК України.
Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми. Статтею 23 вказаного Закону, передбачено, що рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у судовому порядку.
Відповідно до п. 57 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001р. № 1751, у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку перераховується без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум. За пунктом 55 вказаного Порядку призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім’ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує допомогу, виплачуються протягом будь - якого часу без обмежень.
Жодним з перелічених нормативних актів не встановлені обмеження щодо звернення за виплатою передбаченого відповідним законодавством розміру допомоги та оскарження дій суб’єкта владних повноважень щодо відмови в виплаті допомоги в належному розмірі.
Суд вважає, що приписи ч.2 ст.99 КАС України щодо обмеження річним строком звернення до суду, до правовідносин, пов’язаних з забезпеченням державою надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не застосовуються.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України ( або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Стягненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 підлягають судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П о с т а н о в и в:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації, третя особа – Головне управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій УПСЗН Лутугинської райдержадміністрації неправомірними зобов’язання здійснити перерахунок та виплату та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в неповному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007р. по 31 грудня 2007р.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007р. по 31 грудня 2007р. у розмірі, передбаченому Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” з урахуванням виплачених сум.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення . Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя