Судове рішення #8178946

Справа № 2-а-481/2010 р.                                                                                                                                                                                                

                                                                                                 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      04  березня  2010 року        Слов`яносербський районний суд в складі:

      головуючого  судді                                      Скворцової В.Г.,

      при секретарі                                                Протасовій О.В.,    

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Слов`яносербськ адміністративну справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного Фонду України   в Слов’яносербському районі про визнання дій  Управління Пенсійного Фонду України   в Слов’яносербському районі  неправомірними щодо відмови підвищення пенсії як дитини війни,

 

ВСТАНОВИВ:

                 11  лютого 2010 року позивачка звернулася з адміністративним позовом до відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Слов ` яносербському районі  Луганської області,  посилаючись на ту обставину, що має правовий статус дитини війни. Відповідачем їй не доплачувалося підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за  2009 рік. На звернення до відповідача про перерахунок пенсії позивачка отримала письмову відмову. Просить визнати відмову відповідача в нарахуванні і виплаті підвищення до пенсії, як дитині війни, неправомірною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату їй доплати до пенсії у вигляді підвищення її на 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 04.01.2009 року по 31.12.2009 року з урахуванням виплачених сум.

           До початку судового засідання від сторін надійшла заява про розгляд справи без їх участі, 04 березня 2010 постановлено ухвалу  про розгляд справи у порядку письмового  провадження.

         Від відповідача надійшли заперечення проти позову, у яких він  посилається на наступне.  Вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст.. 6  Закону України „Про соціальний захист  дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне  довічне грошове   утримання чи державна соціальна  допомога, що виплачується  замість пенсії, підвищується на  30%  мінімальної пенсії за віком. Дана норма  закону не передбачає яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному  порядку здійснюється  призначення і виплата підвищення пенсії.  До того ж  ст.. 7 ЗУ „ Про соціальний захист   дітей війни”, передбачено, що   фінансове  забезпечення  державних соціальних  гарантій, передбачених   цим Законом, здійснюється за рахунок  коштів Державного бюджету України, який приймається  Верховною Радою України. У 2009 році  бюджет  Пенсійного фонду України не містив положень  щодо виплати  підвищення до пенсії „дітям війни” в розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком,  і виділення  коштів  на фінансування  таких виплат у бюджеті Пенсійного Фонду  України на 2009 рік не було передбачено. , дітям війни пенсії або щомісячне   грошове утримання чи державна соціальна допомога, що  виплачується замість пенсії у 2009 році по 49 гр. 80 коп.   З цього виходить, що бюджет Пенсійного фонду України та пов’язані з ним витрати формується окремо  від Державного бюджету України на відповідний рік. Крім того, законодавством України не передбачено поняття „мінімальна пенсія за віком” для розрахункової величини підвищення пенсії згідно ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Визначення мінімальної пенсії за віком надано лише ст.. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. При цьому ч.3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом. Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бити  подано  в межах  строку звернення до суду, а саме 1 рік, з дня коли особа дізналося, або повинна  була дізнатися про порушення своїх прав.

          Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню  частково з наступних підстав.    

         З матеріалів справи вбачається,  що позивачка має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням. Позивачка звернулася до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Слов ` яносербському районі Луганської області з заявою про перерахунок доплати до отримуваної нею пенсії за віком, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але їй було відмовлено.

      Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, який  набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни розмір пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

       28.05.2008 року   Кабінетом Міністрів України  було прийнято постанову  № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до пункту 8 якої постановлено, що «дітям війни» до пенсії  або щомісячне довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах, така доплата в 2009 році складає 49,80 грн.

         Відповідно до ст. 54 ЗУ «Про держаний бюджет Украйни на 2009 рік» КМУ було надано право встановлювати розмір соціальних гарантій, які відповідно  до  законодавства визначаються залежно від прожиткового мінімуму  встановлюється відповідними законами України цим законом та відповідними актами КМУ.

         Закон України «Про держаний бюджет Украйни на 2009 рік», що має однакову юридичну силу, як і Закон України  «Про соціальний захист дітей війни», у наведеній нормі відсилає до відповідних Законів України. Тобто, у даному випадку застосовується спеціальний закон, яким передбачається право на отримання підвищення до пенсії непевної категорії осіб – Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

              Згідно ст. 71 закону України   «Про держаний бюджет Украйни на 2009 рік» КМУ надано право  у 2009 році встановлювати розміри виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, і  абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

              Оскільки розмір підвищення до пенсії залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а не мінімальної заробітної плати, то ст.. 71 Закону України  «Про держаний бюджет Украйни на 2009 рік» у даному випадку не застосовується. Крім того частинами 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуженням обсягів змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

             Безпосередню ч. 4 ст. (КАС України передбачено, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу». Закон України має вищу юридичну силу в порівнянні з постановою КМУ № 530 від 28.05.20008 року «Деякі питання соціального захисту окремих   категорій громадян», тому саме норми Закону і слід застосовувати в даному випадку.

            Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Позивачка звернулася до суду з позовом 11.02.2010 року, тому   позовні вимоги підлягають задоволенню в межах річного строку, тобто за період з 11.02.2009 року по 31.12.2009 року.            

               Враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе визнати противоправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України  в Слов”яносербському  районі Луганської області щодо не нарахування позивачці підвищення до пенсії за віком, як дитині війни та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Слов”яносербському  районі Луганської області зробити нарахування та виплату підвищення позивачці до пенсії  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як «дитині війни»  з  11.02.2009 року по 31.12.2009  року з  урахуванням виплачених сум.

                  На підставі викладенного, згідно   ст..6 Закону України „ Про соціальний захист  дітей війни”, ст. 71 Закону України від 26.12.2008 року №835 –V1 „Про Державний бюджет України на 2009 рік” ст. ст. 2, 17, 18, 99,122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                           

ПОСТАНОВИВ:

           Позов ОСОБА_1   до Управління Пенсійного Фонду України   в Слов’яносербському районі про визнання дій Управління Пенсійного Фонду України в Слов’яносербському районі неправомірними щодо відмови в підвищення пенсії, як дитини війни задовольнити частково.

               Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Слов”яносербському  районі Луганської області щодо  нарахування  та виплати ОСОБА_1   підвищення до пенсії, як «дитині війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 11.02.2009 року по 31.12.2009 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в  Слов’яносербському районі Луганської області здійснити  перерахунок  та виплати  ОСОБА_1   щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни  в  розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  за період з  11.02.2009 року по 31.12.2009  року з врахуванням здійснених виплат.

           Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

            Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

 

Суддя                                     Скворцова  В.Г.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація