Справа 2-А-135/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2009 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої  -  судді Миронової О.В.,

при секретарі - Матвєєвій Т.В.,

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про визнання постанови  про накладення  адміністративного стягнення  протиправною та її скасування -

В С Т А Н О В И В :

23.02.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 Державної автомобільної інспекції  УМВС України в Миколаївській області про визнання постанови  про накладення адміністративного стягнення   від 17.02.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн. за правопорушення, передбачене  за ст. 122 ч. 1 КпАП України протиправною та її скасування  

       В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він не допускав порушення п. 18.1 Правил дорожнього руху так як 17.02.2010 року він дійсно керував належним йому транспортним засобом в м.Вознесенську по вул.Жовтневої революції, але по пішохідному переходу, який він проїжджав не переходив ні один пішохід.

Посилаючись на порушення його прав учасника дорожнього руху, позивач просив скасувати постанову.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.  Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і  місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України  складений 17.02.2010 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КпАП України – порушення правил проїзду  пішохідних  переходів, ненадання  переваги у русі  пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а саме: в м. Вознесенську, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул. Жовтневої революції, не надав  перевагу в русі  пішоходам на  нерегульованому пішохідному переході, чим порушив п. 18.1 Правил дорожнього руху. На підставі зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн.

 Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1 заперечував проти порушення Правил дорожнього руху (п. 18.1),  суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містить. Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв’язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з’ясовані обставини, які мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Постанову ВЕ №096107 від 17.02.2010 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КпАП України відносно ОСОБА_1 визнати неправомірною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Одеської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                      (підпис)                                           ОСОБА_3

З оригіналом згідно.

Суддя-