Справа № 2-38/2010

РІШЕННЯ

Іменем   України

01 березня 2010 року                                              м. Нова Одеса

    Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді – Ітріна М.В.,

при секретарі Міріченко О.М., за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3 і ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства „Лідія” про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, –

ВСТАНОВИВ :

15 червня 2009 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовними вимогами до відповідача. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що з 09.04.2008 р. перебуває з відповідачем у трудових відносинах працюючи на посаді заступника директора з розміром заробітної плати 3000 грн. Щомісяця відповідач частково виплачував йому заробітну плату, що за 14 місяців призвело до заборгованості в сумі 40 800 грн, яку відмовляється виплачувати. Вказаними діями позивачу заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 3000 грн. Просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі та моральну шкоду, а також компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату.

    У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, окрім компенсацію втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати, від якої відмовився, а в решті просив задовольнити в повному обсязі.    

Представники відповідача заявлені вимоги не визнали і просили в їх задоволенні відмовити мотивуючи тим, що посадовий оклад позивача як заступника директора складав 545 грн, а не 3 000 грн. ОСОБА_1 працював на вказаній посаді за сумісництвом, а тому заробітна плата виплачувалась у відповідності з кількістю відпрацьованих днів згідно табелів обліку використання робочого часу. У період з січня 2009 р. по травень 2009 р. перед позивачем існує заборгованість в розмірі 223,48 грн, який ухиляється від отримання цих коштів.

Заслухавши пояснення позивача, його представника та представників відповідача, дослідивши обставини справи  та перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з таких підстав.

    Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі наказу підприємства від 23 квітня 2008 р. працює у відповідача на посаді заступника директора з 09 квітня 2008 р. з окладом 3000 грн на місяць (а. с. – 3, 6, 7).

Відповідно до статті 115 КЗпП України, статей 1, 21, 22 – 24, 30 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і на підставі укладеного трудового договору. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний виплачувати заробітну плату працівнику регулярно, але не рідше двох разів на місяць, повідомляючи працівника про дні виплати заробітної плати, про загальну суму заробітної плати з  розшифровкою за видами виплат, розміри і підстави відрахувань із заробітної плати, що належить до виплати.

У судовому засіданні позивач пояснив, що частково отримував заробітну плату, а саме, за 14 місяців роботи отримав приблизно 1200 грн.

Так, посадовий оклад позивача складає 3000 грн, який з дня влаштування на роботу до подачі позову до суду працює на підприємстві 14 місяців.

Викладене підтверджується як наданою позивачем копією штатного розпису підприємства, так і довідкою про доходи позивача за 6 місяців 2008 р.

Таким чином, позивачу належить виплатити 42 000 грн (14 міс. х 3000 грн), а з урахуванням сплачених за вказаний період часу 1200 грн, заборгованість по заробітній платі складає 40 800 грн.  

    Згідно положень п. 2  ч. 1 ст. 367 ЦПК України сума платежу у межах за один місяць підлягає негайному стягненню.

Крім того, ураховуючи, що право позивача на своєчасне отримання заробітної плати відповідачем порушено, з останнього частково підлягає стягненню компенсація за заподіяну моральну шкоду в сумі 1500 грн.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про розмір посадового окладу позивача 545 грн і бере за основу надану останнім копію штатного розпису, де його посадовий оклад становить 3 000 грн (а. с. – 6), що підтверджується вищезгаданою довідкою про доходи позивача.

Підприємством також не надано доказів того, що позивач був влаштований на роботу та працював на вказаній посаді за сумісництвом, отже повинен був отримувати заробітну плату за кількість фактично відпрацьованих днів.

З відповідача на підставі ст. 88 ЦПК України слід стягнути на користь держави судові витрати по справі в розмірі 423 грн державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового засідання в сумі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства „Лідія” на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі   40 800  (сорок тисяч вісімсот) гривень без урахування утримання податку й інших обов’язкових платежів.

Стягнути з приватного підприємства „Лідія” на користь ОСОБА_1 компенсацію за заподіяну моральну шкоду в сумі   1 500  (одна тисяча п’ятсот) гривень.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з приватного підприємства „Лідія” на користь держави судовий збір у виді державного мита в розмірі 423  грн і витрати пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи в сумі 120  грн.

Рішення в частині стягнення заробітної плати в розмірі місячного платежу в сумі 3 000  (три тисячі) гривень піддати негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі в 10 –ти денний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий