П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року        

м. Харків

Справа № 640/21269/15-ц

Провадження № 22-ц/818/4015/19        

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бровченка І.О.,

суддів: Бурлака І.В., Тичкової О.Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 06 жовтня 2016 року в складі судді Назаренко О.В.

       в с т а н о в и в:        

В грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що з 17 червня 2006 року ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з відповідачем, який було зареєстровано в Мерефянській міській раді Харківського району Харківської області, актовий запис № 53. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 24 травня 2012 року шлюб було розірвано.

Під час перебування у шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23 серпня 2012 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 липня 2012 року до повноліття сина.

Рішення пред`явлено до примусового виконання, однак до цього часу не виконано.

Дитина знаходиться на її утриманні, а відповідач ухиляється від сплати аліментів, у зв`язку із чим станом на 08 листопада 2015 року утворилась заборгованість в розмірі 14239 грн 21 коп.

Посилаючись на підстави, передбачені статтями 195, 196 СК України, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь заборгованість по сплаті аліментів у вказаному розмірі та пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 76973 грн 43 коп.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 06 жовтня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 17465,33 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 06 жовтня 2016 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 4162 грн.

Постановою Верховного Суду від 03 липня 2019 року рішення Апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2016 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01 листопада 2012 року по жовтень 2015 року в розмірі 4056 грн 78 коп., зменшивши її до 2000 грн 00 коп.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Відділ державної виконавчої служби Харківського району Харківської області, на виконанні якого на даний час знаходиться виконавчий лист по примусовому виконанню рішення Харківського районного суду Харківської області від 23 серпня 2012 року, до участі у справі в якості належної особи не залучено; суд не надав йому можливості ознайомитись з розрахунком по сплаті заборгованості по аліментам; розмір пені визначено без врахування його заробітної плати за період роботи з 09 липня 2012 року по 11 вересня 2012 року майстром Товариства з обмеженою відповідальності «Європласт» (далі ТОВ «Європласт»), за період з 04 червня 2014 року по 01 липня 2015 року охоронцем в Товаристві з обмеженою відповідальністю «АТБ Маркет» (далі - ТОВ «АТБ Маркет») та без врахування отриманої допомоги по безробіттю в центрі зайнятості за період з 01 січня 2013 року по жовтень 2013 року.

Апелянтом наведено розрахунок суми заборгованості, при цьому апелянт вважав, що правильним є розрахунок суми пені, виходячи з наявності наступної заборгованості за аліментами по місяцях: за листопад 2012 року – 528,75 грн; за грудень 2012 року – 128,75 грн; за січень 2013 року – 363 грн; за лютий 2013 року – 363 грн; за березень 2013 року – 213 грн; за квітень 2013 року – 363 грн; за травень 2013 року – 363 грн; за червень 2013 року – 363 грн; за липень 2013 року – 363 грн; за серпень 2013 року – переплата 1137 грн; за вересень 2013 року – 363 грн; за жовтень 2013 року – 405,75 грн; за листопад 2013 року – 305,75 грн; за грудень 2013 року – 305,75 грн; за січень 2014 року – 304, 00 грн; за лютий 2014 року – 404, 00 грн; за березень 2014 року – 204, 00 грн; за квітень 2014 року переплата 2696, 00 грн; за травень 2014 року – 704, 00 грн; за червень 2014 року – 704, 00 грн; за липень 2014 року – 254, 00 грн; за серпень 2014 року – 304, 00 грн; за вересень 2014 року – 704, 00 грн; за жовтень 2014 року – 254, 00 грн; за листопад 2014 року – 404, 00 грн; за грудень 2014 року – 728,25 грн; за січень 2015 року – 728,25 грн; за лютий 2015 року – 328,25 грн; за березень 2015 року – 328,25 грн; за квітень 2015 року – 328,25 грн; за травень 2015 року – 728,25 грн; за червень 2015 року – 328,25 грн; за липень 2015 року – 72825 грн; за серпень 2015 року – 411, 99 грн; за вересень 2015 року – 381, 99 грн; за жовтень 2015 року – переплата 381,71 грн.

Посилаючись на вказані вище дані, вважав, що правильним за його розрахунком є сума пені в загальному розмірі 4056, 78 грн.

ОСОБА_2 вказує на те, що проживає разом з матір`ю пенсійного віку, яка потребує постійної підтримки, йому зроблено дві операції і він знаходився на лікуванні з переломом в період з 15 жовтня 2013 року по 15 листопада 2015 року та з 08 листопада 2015 року по 29 грудня 2015 року, довгий час не міг працювати, на підтвердження цього надає медичні документи. У зв`язку із чим просить зменшити суму пені по заборгованості по аліментах до 2000 грн.

ОСОБА_1 подала заперечення на апеляційну скаргу, просила апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Зазначила, що відповідач не надав суду доказів, які свідчать про його тяжку хворобу та інші поважні причини, з яких виникла заборгованість по аліментах, а тому пеня підлягає стягненню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що наявність неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з листопада 2012 року по 08 листопада 2015 року в розмірі 17465 грн. 58 коп. підтверджено довідками Відділу державної виконавчої служби Харківського району Харківської області. При цьому відповідний розрахунок наведено не було.

Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 17 червня 2006 року перебували у шлюбі, який було зареєстровано в Мерефянській міській раді Харківського району Харківської області, актовий запис № 53. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 24 травня 2012 року шлюб було розірвано.

Під час перебування сторін у шлюбі народився син ОСОБА_3 , 01 жовтня 2006 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23 серпня 2012 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти в розмірі ј частки з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 липня 2012 року до повноліття сина.

Рішення пред`явлено до примусового виконання, однак до цього часу не виконано.

Згідно розрахунку державного виконавця Михайлової Ю.В. Харківського районного управління юстиції Харківської області по примусовому виконання виконавчого провадження за виконавчим листом № 2020/6610/2012, виданого 06 липня 2015 року Комінтернівським районним судом м. Харкова, заборгованість відповідача по сплаті аліментів з урахуванням частково сплачених аліментів станом на 08 листопада 2015 року становить суму в розмірі 14239 грн 21 коп. Розрахунок зроблено з урахуванням розміру середньомісячної заробітної плати по Харківському району Харківської області за даними Головного управління статистики в Харківській області.

З 09 липня 2012 року ОСОБА_2 перебував у трудових стосунках з ТОВ «Європласт», працюючи майстром на підставі наказу № 51. Звільнений з займаної посади згідно з наказом від 11 вересня 2012 року № 36-к за згодою сторін на підставі статті 36-1 КЗпП України.

З 01 січня 2013 року по 04 жовтня 2013 року відповідач був зареєстрований як безробітний в Харківському районному центрі зайнятості та отримував допомогу в січні-лютому - в розмірі 544 грн 01 коп, в березні - в розмірі 280 грн 78 коп , в квітні-серпні в розмірі 544 грн 00 коп, в вересні в розмірі 489 грн 60 коп.

З 04 червня 2014 року ОСОБА_2 перебував у трудових стосунках з ТОВ «АТБ Маркет», працюючи охоронцем на підставі наказу 94-к. Звільнений з займаної посади згідно з наказом від 01 липня 2015 року № 108-к за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

Згідно з розрахунком державного виконавця Шершень К.В. Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області заборгованість відповідача по сплаті аліментів з урахуванням частково сплачених аліментів та розміру заробітку ОСОБА_2 з 09 липня 2012 року по 11 вересня 2012 року, з січня 2013 року по жовтень 2013 року, з 04 червня 2014 року по 01 липня 2015 року станом на 08 листопада 2015 року становить суму в розмірі 10 770 грн. 82 коп. (а. с. 77, 81-84). Наявні в матеріалах справи докази не містять відомостей щодо оскарження в установленому порядку розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до ч. 1ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За змістомст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу нормглави 49 ЦК України таст.196 СК України неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов`язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов`язання.

Пунктом 22постанови Пленуму Верховного Суду України 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов`язаних з її матеріальним забезпеченням.

Обов`язок утримувати дитину не залежить від звернення до суду, адже відповідач був обізнаний про свій обов`язок щомісячно сплачувати аліменти на дитину, тому повинен був прийняти міри для своєчасного перерахування аліментів.

Слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухвалених судових рішеннях Верховного Суду України, з огляду на таке.

Відповідно до Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, він визначав охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет. Основні засади державної політики у цій сфері грунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини, та з метою забезпечення прав дитини на такі умови життя, які будуть достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку дитини.

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Можна зробити висновок, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.

Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.

Крім того, відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Цей припис підтверджує довід про підвищений захист прав дитини.

У статті 179 СК України послідовно зазначається, що аліменти призначені для утримання дитини і не можуть бути використані не за цільовим призначенням.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. Роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «С. В. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Відповідний правовий висновок викладений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18). При цьому Велика Палата вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухвалених судових рішеннях Верховного Суду України.

Аналогічно вирішено питання також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), згідно якої загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+(Anх1%хQn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня на заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_2 був обізнаний про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення про стягнення з нього аліментів. Проте свої зобов`язання вчасно не виконував.

Згідно з розрахунком державного виконавця Шершень К.В. Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області заборгованість відповідача по сплаті аліментів з урахуванням частково сплачених аліментів та розміру заробітку ОСОБА_2 з 09 липня 2012 року по 11 вересня 2012 року, з січня 2013 року по жовтень 2013 року, з 04 червня 2014 року по 01 липня 2015 року станом на 08 листопада 2015 року становить суму в розмірі 10 770 грн 82 коп. (а. с. 77, 81-84).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначив, що має заборгованість по аліментах за період з листопада 2012 року по 08 листопада 2015 року за кожний місяць, крім серпня 2013 року, квітня 2014 року, жовтня 2015 року, та, здійснюючи розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, просив зменшити суму пені з 4056,78 грн до 2 000 грн, при цьому, виходив з наступної заборгованості за аліментами за кожний місяць, а саме: за листопад 2012 року – 528,75 грн; за грудень 2012 року – 128,75 грн; за січень 2013 року – 363 грн; за лютий 2013 року – 363 грн; за березень 2013 року – 213 грн; за квітень 2013 року – 363 грн; за травень 2013 року – 363 грн; за червень 2013 року – 363 грн; за липень 2013 року – 363 грн; за серпень 2013 року – переплата 1137 грн; за вересень 2013 року – 363 грн; за жовтень 2013 року – 405,75 грн; за листопад 2013 року – 305,75 грн; за грудень 2013 року – 305,75 грн; за січень 2014 року – 304, 00 грн; за лютий 2014 року – 404, 00 грн; за березень 2014 року – 204, 00 грн; за квітень 2014 року переплата 2696, 00 грн; за травень 2014 року – 704, 00 грн; за червень 2014 року – 704, 00 грн; за липень 2014 року – 254, 00 грн; за серпень 2014 року – 304, 00 грн; за вересень 2014 року – 704, 00 грн; за жовтень 2014 року – 254, 00 грн; за листопад 2014 року – 404, 00 грн; за грудень 2014 року – 728,25 грн; за січень 2015 року – 728,25 грн; за лютий 2015 року – 328,25 грн; за березень 2015 року – 328,25 грн; за квітень 2015 року – 328,25 грн; за травень 2015 року – 728,25 грн; за червень 2015 року – 328,25 грн; за липень 2015 року – 72825 грн; за серпень 2015 року – 411, 99 грн; за вересень 2015 року – 381, 99 грн; за жовтень 2015 року – переплата 381,71 грн.

Таким чином, апелянт не спростовував той факт, що має заборгованість по аліментам за кожний місяць відповідно, крім серпня 2013 року, квітня 2014 року, жовтня 2015 року, оскільки в апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначив саме вказані суми за кожний місяць та, здійснюючи свій розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, виходив з відповідних сум, які зазначені і відповідають наданому розрахунку державного виконавця.

Отже, правильність розрахунку заборгованості державного виконавця по сплаті аліментів не заперечував, який і враховує суд при визначенні розміру пені за прострочення сплати аліментів.

Разом із цим, апелянт, здійснюючи розрахунок пені за прострочення сплати аліментів помилково посилався на правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду Укаїни від 01 липня 2015 року у справі № 6-94цс15, відповідно до якого за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались. Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Саме таким порядком обчислення неустойки (пені) зі сплати аліментів керувався ОСОБА_2 .

Однак Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц та в постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц відійшла від правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року справі № 6-94цс15 та наступних постановах Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і вважала, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Таким чином розрахунок заборгованості по пені за прострочення сплати аліментів виглядає наступним чином:

Пеня за прострочення сплати аліментів за листопад 2012 року: 528, 75 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 1072 днів (з 01.12.2012 року по 08.11.2015 року) = 5668,20 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів за грудень 2012 року: 128, 75 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 1041 днів (з 01.01.2013 року по 08.11.2015 року) = 1340,29 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів засічень 2013 року: 363,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 1010 днів (з 01.02.2013 року по 08.11.2015 року) = 3666,3 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів залютий 2013 року: 363,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 982 днів (з 01.03.2013 року по 08.11.2015 року) = 3564,66 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів заберезень 2013 року: 213,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 951 днів (з 01.04.2013 року по 08.11.2015 року) = 2025,63 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів заквітень 2013 року: 363,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 921 днів (з 01.05.2013 року по 08.11.2015 року) = 3343,23 грн;        

Пеня за прострочення сплати аліментів затравень 2013 року: 363,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 890 днів (з 01.06.2013 року по 08.11.2015 року) = 3230,7 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів зачервень 2013 року: 363,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 860 днів (з 01.07.2013 року по 08.11.2015 року) = 3121,8 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів залипень 2013 року: 363,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 829 днів (з 01.08.2013 року по 08.11.2015 року) = 3009,27 грн;

Засерпень 2013 року заборгованість по аліментам відсутня.

Пеня за прострочення сплати аліментів завересень 2013 року: 363,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 768 днів (з 01.10.2013 року по 08.11.2015 року) = 2787,84 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів зажовтень 2013 року: 405,75 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 737 днів (з 01.11.2013 року по 08.11.2015 року) = 2990,38 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів залистопад 2013 року: 305,75 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 707 днів (з 01.12.2013 року по 08.11.2015 року) = 2161,65 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів загрудень 2013 року: 305,75 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 676 днів (з 01.01.2014 року по 08.11.2015 року) = 2066,87 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів засічень 2014 року: 304,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 645 днів (з 01.02.2014 року по 08.11.2015 року) = 1960,8 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів залютий 2014 року: 404,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 617 днів (з 01.03.2014 року по 08.11.2015 року) = 2492,68 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів заберезень 2014 року: 204,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 586 днів (з 01.04.2014 року по 08.11.2015 року) = 1195,44 грн;

Заквітень 2014 року заборгованість по аліментам відсутня.

Пеня за прострочення сплати аліментів затравень 2014 року: 704,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 525 днів (з 01.06.2014 року по 08.11.2015 року) = 3696 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів зачервень 2014 року: 704,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 495 днів (з 01.07.2014 року по 08.11.2015 року) = 3484,8 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів залипень 2014 року: 254,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 464 днів (з 01.08.2014 року по 08.11.2015 року) = 1178,56 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів засерпень 2014 року: 304,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 433 днів (з 01.09.2014 року по 08.11.2015 року) = 1316,32 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів завересень 2014 року: 704,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 403 днів (з 01.10.2014 року по 08.11.2015 року) = 2837,12 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів зажовтень 2014 року: 254,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 372 днів (з 01.11.2014 року по 08.11.2015 року) = 944,88 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів залистопад 2014 року: 404,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 342 днів (з 01.12.2014 року по 08.11.2015 року) = 1381,68 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів загрудень 2014 року: 728,25 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 311 днів (з 01.01.2015 року по 08.11.2015 року) = 2264,86 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів засічень 2015 року: 728,25 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 280 днів (з 01.02.2015 року по 08.11.2015 року) = 2039,1 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів залютий 2015 року: 328,25 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 252 днів (з 01.03.2015 року по 08.11.2015 року) = 827,19 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів заберезень 2015 року: 328,25 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 221 днів (з 01.04.2015 року по 08.11.2015 року) = 725,43 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів заквітень 2015 року: 328,25 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 191 днів (з 01.05.2015 року по 08.11.2015 року) = 626,96 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів затравень 2015 року: 728,25 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 160 днів (з 01.06.2015 року по 08.11.2015 року) = 1165,2 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів зачервень 2015 року: 328,25 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 130 днів (з 01.07.2015 року по 08.11.2015 року) = 426,73 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів залипень 2015 року: 728,25 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 99 днів (з 01.08.2015 року по 08.11.2015 року) = 720, 97 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів засерпень 2015 року: 411, 99 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 68 днів (з 01.09.2015 року по 08.11.2015 року) = 280,15 грн;

Пеня за прострочення сплати аліментів завересень 2015 року: 381,99 грн (заборгованість зі сплати аліментів у місячному розмірі, визначеному судом) х 1% х 38 днів (з 01.10.2015 року по 08.11.2015 року) = 145,16 грн;

За жовтень 2015 року заборгованість по аліментам відсутня.

Таким чином, загальний розмір заборгованості по пені за прострочення сплати аліментів за період з листопада 2012 року по 08 листопада 2015 року становить: 5668,20 грн + 1340,29 грн + 3666,3 грн + 3564,66 грн + 2025,63 грн + 3343,23 грн + 3230,7 грн + 3121,8 грн + 3009,27 грн + 2787,84 грн + 2990,38 грн + 2161,65 грн + 2066,87 грн + 1960,8 грн + 2492,68 грн + 1195,44 грн + 3696 грн + 3484,8 грн + 1178,56 грн + 1316,32 грн + 2837,12 грн + 944,88 грн + 1381,68 грн + 2264,86 грн + 2039,1 грн + 827,19 грн + 725,43 грн + 626,96 грн + 1165,2 грн + 426,73 грн + 720, 97 грн + 280,15 грн + 145,16 грн = 68 686,85 грн.

Відповідач, як батько дитини, зобов`язаний нести витрати по її утриманню, однак, відповідач в добровільному порядку аліменти у розмірі визначеному рішенням суду не сплачує, тим самим фактично намагається перекласти свій обов`язок піклуватись та матеріально забезпечувати сина виключно на позивача, що є порушенням норм чинного сімейного законодавства України.

Разом з тим частиною 1ст. 196 СК України встановлено, що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Крім того, здійснюючи розрахунок пені, необхідно враховувати положення ч. 1 ст. 196 СК України в тій частині, що розмір пені обмежений розміром заборгованості, на який нараховується пеня.

Враховуючи те, що заборгованість відповідача по сплаті аліментів станом на 08 листопада 2015 року становить 10770,82 грн., на підставі положень законодавства наявні правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пені за прострочення сплати аліментів за період з листопада 2012 року по 08 листопада 2015 року в розмірі 10770, 82 грн.

Частиною 2 ст. 197 СК України визначено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

З розрахунку державного виконавця Шершень К.В. Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області вбачається, що заборгованість відповідача по сплаті аліментів з урахуванням частково сплачених аліментів та розміру заробітку ОСОБА_2 з 09 липня 2012 року по 11 вересня 2012 року, з січня 2013 року по жовтень 2013 року, з 04 червня 2014 року по 01 липня 2015 року станом на 08 листопада 2015 року становить суму в розмірі 10 770 грн. 82 коп. (а. с. 77, 81-84).

Отже, доводи апелянта про те, що розмір пені визначено без врахування його заробітної плати за період роботи з 09 липня 2012 року по 11 вересня 2012 року майстром Товариства з обмеженою відповідальності «Європласт» (далі ТОВ «Європласт»), за період з 04 червня 2014 року по 01 липня 2015 року охоронцем в Товаристві з обмеженою відповідальністю «АТБ Маркет» (далі - ТОВ «АТБ Маркет») та без врахування отриманої допомоги по безробіттю в центрі зайнятості за період з 01 січня 2013 року по жовтень 2013 року, є небгрунтованими та спростовуються матеріалами справи, при розрахунку заборгованості по аліментах, державним виконавцем було враховано частково сплачені аліменти та розмір заробітку ОСОБА_2 з 09 липня 2012 року по 11 вересня 2012 року, з січня 2013 року по жовтень 2013 року, з 04 червня 2014 року по 01 липня 2015 року, водночас, зазначені обставини не є підставами для звільнення повністю або частково від сплати заборгованості за аліментами в розумінні ч. 2 ст. 197 СК України.

Таким чином, положеннями ч. 2 ст. 197 СК України передбачено повністю або частково звільнення судом платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення, у разі звернення платника аліментів до суду з відповідним позовом.

Предметом даного позову є стягнення заборгованості по сплаті аліментів та пені за прострочення сплати аліментів, разом із цим, платник аліментів ОСОБА_2 з позовом про звільнення його від сплати заборгованості за аліментами у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, до суду не звертався. Тому, вказані обставини, на які посилається ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, не стосуються предмету розгляду та не є предметом доказування, і, водночас, не є правовими підставами для повністю або часткового звільнення від сплати заборгованості за аліментами в рамках даної справи.

Разом із цим, частиною 2 ст. 196 СК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Доводи апелянта про те, що проживає разом з матір`ю пенсійного віку, яка потребує постійної підтримки, йому зроблено дві операції і він знаходився на лікуванні з переломом в період з 15 жовтня 2013 року по 15 листопада 2015 року та з 08 листопада 2015 року по 29 грудня 2015 року, довгий час не міг працювати, на підтвердження цього надає медичні документи, у зв`язку із чим, просить зменшити суму пені по заборгованості по аліментах до 2000 грн., не є правовими підставами для зменшення розміру пені згідно положень сімейного законодавства.

Належним та допустимих доказів на підтвердження зміни матеріального та сімейного стану платника аліментів, які б могли свідчити про наявність підстав для зменшення розміру неустойки (пені), відповідно до ст. 196 СК України в розумінні статей 77-80 ЦПК України суду не надано.

Доводи апеляційної скарги про незалучення до участі у справі в якості належної особи Відділу державної виконавчої служби Харківського району Харківської області, на виконанні якого на даний час знаходиться виконавчий лист по примусовому виконанню рішення Харківського районного суду Харківської області від 23 серпня 2012 року, не можуть бути прийняті до уваги. Предметом позову є стягнення заборгованості по сплаті аліментів та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, позовні вимоги не стосуються, не зачіпають прав чи законних інтересів Відділу державної виконавчої служби Харківського району Харківської області, рішення у справі не впливає на їхні права або обов`язки, правових підстав для залучення Відділу державної виконавчої служби Харківського району Харківської області суд не вбачає.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України, апеляційний суд доходить висновку про необхідність рішення суду змінити, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з листопада 2012 року по 08 листопада 2015 року в розмірі 10770 грн 82 коп.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалося.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 06 жовтня 2016 року - змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з листопада 2012 року по 08 листопада 2015 року в розмірі 10770 грн 82 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку тільки у випадках, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2019 року.

Головуючий - суддя -                                                        І.О. Бровченко

Судді :                                                                        І.В. Бурлака

                                                                               О.Ю. Тичкова